Стани́чно-Луга́нський райо́н () — колишній район України на центральному сході Луганської області. Районний центр Станиця Луганська. Населення становило 49 870 осіб (на 1 серпня 2013). Мав площу 1900 км². Утворено 1923 року.
Географія Район розташований у басейні середньої течії Сіверського Дінця. Територією району протікають річки: Сіверський Донець, Айдар, Деркул, Тепла, Ковсуг, Євсуг.
Клімат помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липень) + 21 °C, а найхолоднішого місяця (січень) — 7 °C. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга його половина помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.
Район багатий будівельними матеріалами: вапняк, пісковик, пісок, крейда, мергель, різноманітні глини, що використовуються в будівництві. Є родовища природного газу і нафти, джерела мінеральних лікувальних вод.
Розташовано відділення Луганського заповідника — «Станично-Луганський заповідник».
Флора На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.: астрагал донський (Astragalus tanaiticus), поблизу гирла Деркула, і крейдолюбний (Astragalus cretophilus), на околицях Петрівки, Миколаївка, Малої Вергунки, Станиці Луганської; волошка донецька (Centaurea donetzica), поблизу Болотеного і Кіндратіївки, і первинногерберова (Centaurea protogerberi), піщана тераса між гирлами Айдару і Деркула, — ендеміки середньої течії Сіверського Дінця; дельфіній Сергія (Delphinium sergii), на околицях Станиці; еремур показний (Eremurus spectabilis), урочище Гришине поблизу Золотарівки; келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), зрідка, бо екотопи третинних пісків засаджені сосною, Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica); коручка морозникова (Epipactis helleborine), поблизу Малинового; пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia) на крейдяних відслоненнях; півники борові (Iris pineticola), піщана тераса Сіверського Дінця поблизу Болотеного; півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), степові цілини поблизу Верхньобогданівки; полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), крейдяні відслонення; рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica), заплава Сіверського Дінця; рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), Червоний Яр і Валуйське; сальвінія плаваюча (Salvinia natans), води Сіверського Дінця й Айдару; сон чорніючий (Pulsatilla pratensis); тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla); шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дубових гаїв.
Історія Станично-Луганське засновано селянами-втікачами в другій половині XVII сторіччя. Поселення в лісистій місцевості при впаданні річки Лугань у Сіверський Донець звалося містечко Луганське. У 1684 році його знищили татари, однак незабаром воно було відновлене. Нове поселення отримало назву Станиця Луганська. Датою заснування селища вважається 1688 рік.
У 1923 році селище Станічно-Луганське стало центром однойменного району, розташованого за 20 км на південний схід від обласного центру. Район межує з Ростовською областю Росії.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 16 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів (2 смт, 41 село, 6 селищ сільського типу) і підпорядковані Станично-Луганській районній раді. Адміністративний центр — смт Станиця ЛуганськаАдміністративно-територіальний устрій Станично-Луганського району на сайті Верховної Ради України.
Список сіл району
Назва Входження Артема Нижньотеплівська сільська рада Благовіщенка Талівська сільська рада Болотене Валуйська сільська рада Бурчак-Михайлівка Миколаївська сільська рада Валуйське Валуйська сільська рада Велика Чернігівка Великочернігівська сільська рада Верхньобогданівка Верхньобогданівська сільська рада Верхній Мінченок Теплівська сільська рада Верхня Вільхова Вільхівська сільська рада Вільне Чугинська сільська рада Вільхове Валуйська сільська рада Войтове Петропавлівська селищна рада Гарасимівка Гарасимівська сільська рада Геївка Передільська сільська рада Деркульське Чугинська сільська рада Золотарівка Чугинська сільська рада Козачий Широківська сільська рада Колесниківка Комишненська сільська рада Комишне Комишненська сільська рада Красна Талівка Красноталівська сільська рада Красний Деркул Красноталівська сільська рада Крепи Теплівська сільська рада Лобачеве Миколаївська сільська рада Макарове Валуйська сільська рада Малинове Вільхівська сільська рада Миколаївка Миколаївська сільська рада Михайлівка Сотенська сільська рада Нижній Мінченок Теплівська сільська рада Нижня Вільхова Вільхівська сільська рада Нижньотепле Нижньотеплівська сільська рада Олександрівка Чугинська сільська рада Передільське Передільська сільська рада Піонерське Миколаївська сільська рада Піщане Нижньотеплівська сільська рада Плотина Вільхівська сільська рада Пшеничне Вільхівська сільська рада Розквіт Розквітненська сільська рада Середньотепле Нижньотеплівська сільська рада Сизе Валуйська сільська рада Старий Айдар Передільська сільська рада Степове Широківська сільська рада Талове Талівська сільська рада Тепле Теплівська сільська рада Сотенне Сотенська сільська рада Чугинка Чугинська сільська рада Широкий Широківська сільська рада Юганівка Комишненська сільська рада
Населення Населення 52,1 тис. чоловік (1 січня 2003 року), зокрема міське населення — 19,6 тис. осіб.
Населення становить 49 870 осіб (на 1 серпня 2013).
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465. українці — 36,5%; росіяни — 61,1%; білоруси — 0,6% інші національності — 1,8%
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % російськаукраїнськавірменськабілоруська Станично-Луганський район85,114,20,20,1 смт Станично-Луганське92,46,20,20,1 смт Петрівка68,830,70,20,1 Валуйська сільрада 91,08,80,10,0 Великочернігівська сільрада93,76,2 Верхньобогданівська сільрада53,646,20,1 Гарасимівська сільрада95,04,60,3 Камишненська сільрада88,111,20,4 Красноталівська сільрада73,426,00,30,1 Нижньотеплівська сільрада 85,413,50,50,3 Миколаївська сільрада65,133,70,20,0 Вільхівська сільрада 93,55,70,50,0 Передільська сільрада89,110,80,10,1 Розквітненська сільрада 84,014,90,30,2 Талівська сільрада82,616,10,7 Теплівська сільрада 91,38,50,1 Червоножовтнева сільрада 84,315,7 Чугинська сільрада91,77,00,9 Широківська сільрада78,521,30,10,0
Економіка Промисловість у районі представлена підприємствами: ЗАТ «Кондрашевський піщаний кар'єр» — виготовлення збірного залізобетону, щебеню й іншої продукції для будівництва; ТОВ «Хлібозавод Петровський» — виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів; Виробничо-комерційна фірма ТОВ «ЛІА»-ЛТД — виробництво безалкогольних напоїв.
За своїм господарським профілем район відноситься до сільськогосподарського. Загальна площа сільгоспугідь — 124,6 тис. га, у тому числі: ріллі — 91, 4 тис. га; лісів і насаджень — 35,47 тис. га; ставків і водойм — 4 тис. га.
Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 33 підприємства різних форм власності, 96 сільських (фермерських) господарств. Найбільші сільськогосподарські підприємства району: ТОВ «Олекс» — вирощування овочів і зернових культур; ПСП «Деркул» і СТОВ ім. Суворова — виробництво зерна і молока; ПНВСП «Агросхід» — виробництво зерна і м'яса; ТОВ «Станічно-Луганська МТС», КФХ «Агролюкс» — виробництво зернових культур.
Найвагоміші серед переробних підприємств району (79,4%) є підсобні цехи підприємств агропромислового комплексу, що виробляють крупу, борошно, хлібобулочні вироби, рослинні олії.
На території району знаходиться єдине в області ВАТ «Луганський облрибкомбінат», площа якого становить 2137,7 га, де вирощуються такі види риб як товстолоб, сом канальний, амур, дзеркальний короп.
У районі розвинена мережа залізних і шосейних доріг, що зв'язують Донбас із Москвою і Південним Кавказом (Москва—Донбас, Міллерово—Маріуполь, Харків—Лиха) і населені пункти автодорогами з промисловими центрами (Луганськ—Міллерово, Луганськ—Старобільськ—Сватове).
Телефонний зв'язок охоплює всі населені пункти району, є автоматичний міжміський зв'язок. Більшість населених пунктів району газифіковано.
Банківська система представлена відділеннями ВАТ Державного ощадбанку України, АППБ «Аваль», КБ «Приват-Банк», АБ «Укркомунбанк». Інший рівень фінансово-кредитної системи представлений районними відділеннями Пенсійного фонду, Державного казначейства, представництвом АСК «Оранта-Лугань».
Соціальний розвиток У районі працюють: школи — 24 (у них навчається 6633 дитини); дитячі сади і ясла — 20 (у них знаходиться 588 дітей); дитяча спортивна школа — 1; дитяча музична школа — 1; школа бізнесу — 1; навчально-виробничий центр — 1.
У школах працює 716 педагогічних працівників; позашкільною роботою охоплено 850 чоловік.
Працюють 31 клуб, 6 народних колективів ведуть активну роботу, займаються гастрольною діяльністю.
У районі діють: 31 державна бібліотека, 1 профспілкова, 1 медична, 20 шкільних бібліотек, 1 відомча, з загальним бібліотечним фондом 532,9 тис. Із державної мережі бібліотек у районі є: 1 центральна районна бібліотека, 1 районна дитяча бібліотека, 1 Петрівська дитяча бібліотека, 1 Петрівська міська бібліотека та 27 сільських бібліотек. Книжкові фонди становлять 320 тис. примірників книг та періодичних видань. Читачів у державних бібліотеках 19,8 тис., в тому числі дітей — 6,4 тис. чоловік. У бібліотечній мережі працюють 43 бібліотечних працівника з середньо-спеціальною та вищою бібліотечною освітою. Спеціалісти становлять 84,6% (відсотка). Близько 10 бібліотек бібліотечної мережі відзначили піввіковий ювілей. Це центральна районна та районна дитяча бібліотеки, В-Чернігівська сільська бібліотека та інші.
У районі діють 4 музеї. Велика увага приділяється розвиткові культури донського козацтва, його традиціям і звичаям. На базі історико-етнографічного музею створений єдиний в Україні центр культури донського козацтва.
Для розвитку фізичної культури та спорту працюють: 2 стадіони; 25 спортивних залів; 4 тири; 31 спортивний майданчик; 18 футбольних полів; 11 фізкультурно-оздоровчих комплексів.
Медичну допомогу надають: центральна районна лікарня, Петровська номерна лікарня, 3 сільських дільничних лікарні, 7 сільських амбулаторій, 24 фельдшерських пункти. Усього в районі діють 36 лікарняних установ, 80 денних стаціонарів.
На території району розташовано 8 оздоровчих таборів, 5 баз відпочинку, 2 санаторії.
Місця для відвідин У районі діють туристично-рекреаційні маршрути по пам'ятних історичних місцях: пам'ятники археології, Свято-Никольський храм, церква Різдва Богородиці, церква Святого архангела Михайла, могила старця Феофана. Мальовниче урочище, розташоване поблизу села Чугинка — Киселева балка, здавна славиться своїми святими джерелами. У плавневих лісах Сіверського Дінця розкинулися володіння Луганського державного заповідника з багатими різновидами рослинного і тваринного світу.
Примітки
Посилання
Регіональний інформаційний портал «Луганщина»
Див. також Косіоровський російський національний район