Пі́йло — село Калуського району Івано-Франківської області, розташоване на лівому березі річки Чечва за 1 км на південний захід від Калуша. Входить до складу Калуської міської громади. Історія Згідно з припущеннями назва села пов'язана з гідрологічним розміщенням Пійла. Можливо, таку назву дали чумаки, які возили сіль з Калуша або татари, які зупинялися тут перед тим, як рушити на Рогатинщину і Галич.
Перші згадки Перші поселення на території села існували ще за часів кам'яної доби. Про це свідчать знайдені в селі та навколишніх місцях знаряддя праці. Перша згадка про село Пійло датується 1454 роком.
Згадується 2 червня 1475 року в книгах галицького суду Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.372, №3778 . У податковому реєстрі 1515 року документується 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s..
У 1565–1566 рр. у Пійлі нараховувалося 30 дворів, населення становило 150–160 осіб. У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква. Місцеві селяни торгували у місті продуктами харчування, продавали рідкісний червоний дуб з лісу неподалік та випалювали поташ. За часів Хмельниччини у Калуші спалахнуло повстання за активної участі пійлянЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 167-168, 176-177, 214, 219, 237-238, 241-242 – Львів, НТШ, 1898. – 412 с., яке очолив Іван Грабівський. У повстанні у жовтні-листопаді 1648 року брало участь до 5 тисяч людей, пізніше повстанці об'єднались з військом Семена Височана.
У 1670 році повсталі жителі села напали на римокатолицький монастир у Голині. Протягом 1672–1676 ця місцевість не раз ставала полем битв турецько-татарської орди з поляками.
Перша світова війна
В 1914 р. почалася Перша світова війна. Село поперемінно захоплювали то росіяни, то австрійці. У травні 1919 року Галичину окупувала Польща.
Друга світова війна У 1939 році в селі проживало 1620 мешканців (1570 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 33..
У 1939 р. Галичину захопив СРСР, у 1941 — Німеччина, у 1944 — знову СРСР. У боях 1944 року загинуло 3 пійлян, загалом у II світовій війні полягло 28 вихідців з Пійла. Жителі села взяла активну участь у русі опору окупантам, воюючи в УПА, підтримуючи підпілля ОУН та жертвуючи своєю волею і життям. Їхні родини окупанти виселили в Сибір. У січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Пійлі — з 30 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).
УРСР Колись на теренах села була цегельня, а тепер — штольня копальні, яка так і не була введена в дію.
Навесні 1948 року створено колгосп «Більшовик». 5 грудня 1949 року був убитий голова колгоспу Турлей А. К.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 1956 р. ліквідовано в селі неписьменність і малописьменність. Із двокласової (шестирічне навчання вели два вчителі) школи організували початкову 4-класну школу, потім семирічну і восьмирічну.
Село в незалежній Україні З 1998 р. почалася газифікація села, головою сільської ради на той час був Михайло Савчук. Закінчила газифікацію села Наталія Савчук, котра була обрана головою у 2002 році.
В 2012 році в селі народилося 20 діток, померло 37 людей. Найбільше у селі Стасюків та Лисаників.
У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська214299.63%російська70.33%білоруська10.04%Усього2150100%
Пам’ятники Пам'ятник жителям села, які загинули у II св. війні поставлено в 1970-х роках. Символічна могила Січовим стрільцям, зруйнована у 1939 р., була поновлена 16 лютого 1990 р.
Релігія Церква святого мученика Дмитрія вперше згадується 1684 року про сплату 10 злотих катедратика (столового податку)Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том XXXX: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.. Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року, як і друга пійлянська церква — церква Введення Матері Божої в Храм.
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камʼянецької єпархії 1740—1755 рр. церква Введення Матері Божої в Храм описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян у 1703 році, парох — Ян Хохонович, висвячений у 1729 році, 25 парохіян-господарів. Церква святого мученика Дмитрія, — дерев'яна, споруджена в 1722 році коштом пароха Гаврила Зигодського (Вигодського?), висвяченого в 1715 році, 26 парохіян-господарів.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у пійлівській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 86, 60, 54, 38, 35, вагою 377, 104, 63, 21, 16 кг, виготовлених у 1880, 1745, 1704, 1745, 1746 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Уночі з 25 на 26 липня 1965 р. спалили 200-річну церквуДарія Ониськів. Північно-західна Калущина в 1958–1967 роках (За щоденниками Ярослава Дякона). // Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2018. — Т. 2. — С. 61. — ISBN 978-617-7496-35-8. Введення в Храм Пр. Богородиці 1768 р. побудови. На щастя, залишився храм православної громади, який почали будувати у грудні 1933 р. Однак уже 16 жовтня 1965 року громада села самочинно збудувала церкву — доносили у «відповідні» органи.
У 1995 р. споруджено греко-католицьку церкву Введення Матері Божої в Храм.
У 2011—2018 р. побудовано храм св. ап. Петра і Павла УАПЦ (тепер — ПЦУ). Настоятель митр. прот. Василь Малярчук.
Учасники воєн Перша світова Bolechowski Josef — 1873 р. нар. Bojczuk Jaremko — 1888 р. нар. Chomicky Cyril Druk Barnabas — 1887 р. нар. Druk Nicolaus — 1888 р. нар. Dmytrow Elias — 1881 р. нар. Fedorów Josef — 1893 р. нар. Ficak Demetr — 1889 р. нар. Ficak Michael — 1888 р. нар. Ficak Michael — 1888 р. нар. Ficak Johann — 1894 р. нар. Hladeński Sydor — 1893 р. нар. Hnatov Nikolaj — 1873 р. нар. Jasinski Thadeus — 1892 р. нар. Jurkow Wasil — 1890 р. нар. Kaschubiuski Wasyl — 1884 р. нар. Kierkosz Konrad Kierkosz Johann — 1894 р. нар. Kochan Onufer — 1890 р. нар. Kochan Konstantin — 1889 р. нар. Kochan Wasyl — 1896 р. нар. Kochan Anton — 1880 р. нар. Kochan Demeter — 1895 р. нар. Kochan Stefan — 1882 р. нар. Kyrkosz Filemon — 1883 р. нар. Kłosiewicz Dionisius — 1889 р. нар. Lazoryszyn Dmytro — 1895 р. нар. Lesanyk Stanislaus — 1879 р. нар. Lesanyk Basil — 1894 р. нар. Łubka Michael — 1897 р. нар. (УСС) Marczuk Michael — 1893 р. нар. Melnyk Stefan — 1888 р. нар. Melnyk Stefan — 1888 р. нар. Melnyk Archip — 1888 р. нар. Melnyk Konstantin — 1894 р. нар. Мельник Філіп Олексійович (армія Російської імперії) Mikulak Nikolaus — 1893 р. нар. Mikulak Basil — 1885 р. нар. Mikulak Alexander — 1890 р. нар. Misura Ignatz — 1878 р. нар. Niklyn Stefan — 1885 р. нар. Parcej Konrad — 1886 р. нар. Parcej Michael — 1872 р. нар. Parcej Peter — 1888 р. нар. Romanowitz Vasilj — 1891 р. нар. Sawków Josef — 1882 р. нар. Sawków Michael — 1889 р. нар. Sawczuk Wasyl — 1877 р. нар. Semanyszyn Johann — 1890 р. нар. Stasiuk Basil — 1883 р. нар. Stasiuk Zacharia — 1891 р. нар. Stasiuk Michael — 1888 р. нар. Stasiw Basil — 1883 р. нар. Tkacz Cyril — 1887 р. нар. Turłej Johann — 1883 р. нар.
Друга світова
Болеховський Василь Васильович — 1912 р. нар. Болеховський Філіп Захарович — 1907 р. нар. Брит Василь Іванович — 1926 р. нар. Булавинець Іван Федорович — 1905 р. нар. Грицак Василь Іванович — 1923 р. нар. Грицак Микола Іванович — 1926 р. нар. Дзюбинський Микола Фомович — 1922 р. нар. Дідик Микола Кіндратович — 1926 р. нар. Дідик Олексій — 1919 р. нар. Дідик Олександр Степанович — 1919 р. нар. Дмитрів Іван Кирилович — 1911 р. нар. Івасів Діонісій Фомович — 1915 р. нар. Керкуш Корнил Іванович — 1920 р. нар. Керкуш Микола Іванович — 1923 р. нар. Керкуш Петро Кирилович — 1916 р. нар. Кіндрат Михайло Дмитрович — 1918 р. нар. Кобльовський Василь Іванович — 1922 р. нар. Кохан Павло Микитович — 1922 р. нар. Кохан Петро Михайлович — 1912 р. нар. Кохан Семен Михайлович — 1918 р. нар. Кучера Василь Максимович — 1914 р. нар. Кучера Кирило Кирилович — 1925 р. нар. Лазоришин Іван Миколайович — 1925 р. нар. Лазоришин Іван Пилипович — 1907 р. нар. Лисаник Андрій Іванович — 1912 р. нар. Лисаник Олексій Євстахович — 1925 р. нар. Лисаник Олексій Миколайович — 1901 р. нар. Лисаник Олексій Михайлович — 1925 р. нар. Лисаник Яків Гаврилович — 1911 р. нар. Луцак Іван Михайлович — 1923 р. нар. Маркевич Василь Андрійович — 1911 р. нар. Микуляк Василь Іванович — 1924 р. нар. Микуляк Іван Петрович — 1926 р. нар. Микуляк Іван Федорович — 1910 р. нар. Микуляк Микола Корнилович — 1901 р. нар. Микуляк Михайло Иванович — 1925 р. нар. Николин Юрій Михайлович — 1922 р. нар. Олексин Іван Степанович — 1925 р. нар. Павлишин Данило Григорович — 1912 р. нар. Панькович Іван Васильович — 1920 р. нар. Парцей Андрій Матвійович — 1910 р. нар. Парцей Іван Дмитрович — 1924 р. нар. Парцей Іван Павлович — 1911 р. нар. Парцей Олексій Миколайович — 20.03.1925 р. нар. Парцей Олексій Романович — 1908 р. нар. Парцей Семен Миколайович — 1918 р. нар. Парцей Семен Миколайович — 1912 р. нар. Перегуда Василь Іванович — 1911 р. нар. Перегуда Йосиф Іванович — 1913 р. нар. Пукіш Ігнатій Федорович — 1918 р. нар. Романів Юрій Дмитрович — 1923 р. нар. Савчук Андрій Михайлович — 1914 р. нар. Савчук Анна Йосифівна — 1922 р. нар. Савчук Іван Леонтійович — 1912 р. нар. Савчук Іван Петрович — 1913 р. нар. Савчук Олексій Іванович — 1923 р. нар. Савчук Павло Васильович — 1919 р. нар. Савчук Петро Йосифович — 1914 р. нар. Семанишин Дмитрій Демидович — 1905 р. нар. Семанишин Микола Васильович — 1919 р. нар. Семенишин Олександр (Олексій) Васильович — 1914 р. нар. Семанишин Петро Васильович — 1920 р. нар. Семанишин Степан Степанович — 1908 р. нар. Сеник Діонісій Якович — 1921 р. нар. Смаржевский Петро Олександрович — 1922 р. нар. Стасюк Василь Йосафатович — 1910 р. нар. Стасюк Василь Павлович — 1914 р. нар. Стасюк Іван Васильович — 1911 р. нар. Стасюк Микола Федорович — 1908 р. нар. Стасюк Степан Павлович — 1906 р. нар. Стасюк Текля Федорівна — 1919 р. нар. Струтинський Іван Васильович — 1910 р. нар. Струтинський Мартин Демидович — 1905 р. нар. Ткач Іван Дмитрович — 25.11.1917 р. нар. Ткач Микола Кирилович — 17.12.1918 р. нар. Турлей Кіндрат Іванович — 1924 р. нар. Турлей Михайло Костянтинович — 1911 р. нар. Фіцак Василь Іванович — 1923 р. нар. Фіцак Іван Михайлович — 1921 р. нар. Хоміцький Петро Леонович — 1911 р. нар. Чоловський Емільян Кирилович — 1919 р. нар. Шелест Василь Петрович — 1910 р. нар. Шинкар Василь Григорович — 1925 р. нар. Юрків Микита Павлович (Іванович) — 1914 р. нар.
ОУН-УПА Боринець Наталія Михайлівна — 1921 р. нар. Член ОУН. Станіславським обласним судом 20.05.1941 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Грицак Григорій Іванович — 1920 р. нар. Постачав гроші і продукти ОУН, організовував підпільникам зустрічі з селянами. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Дембович Яким Харитонович — 1910 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Нечеса», господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 09.07.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.