Донська духо́вна семіна́рія — вищий навчальний заклад Ростовської єпархії Російської Православної Церкви, що готує священно- і церковнослужителів.

Історія

Відкрита 1 жовтня 1868 року завдяки праці архієпископа Донського Платона Городецького . Розташовувалася в кафедральному місті Донської єпархії — Новочеркаську. У 1883 році була переведена в гарну двоповерхову будівлю, створену за проектом А. Ященка на Платовському проспекті (за радянських часів — навчальна будівля Новочеркаського училища зв'язку, припинило існування в 2011 році). У тому ж 1883 році була освячена і семінарська (будинкова) церква в ім'я Іоанна Богослова.

У 1885 році ректор М. В. Сімашкевич відкрив при семінарії клас іконописання, через три роки він же відкрив при семінарії Іоанно-Богословське товариство. При ньому ж Новочеркаську духовну семінарію вперше відвідав російський імператор. 7 травня 1887 року семінарія приймала Імператора Олександра III зі своєю сім'єю. Цікаво, що протоієрей Сімашкевич керував Новочеркаською духовною семінарією більше 20 років і 25 листопада 1905 року, будучи вже в сані архімандрита, він був призначений єпископом Чебоксарським, тобто другим вікарієм Казанської єпархії, а в 1907 році — єпископом Пензенським і Саранським.

Також примітно те, що 10 січня 1915 року Митрофан Сімашкевич був повернутий на Дон в якості глави Донської єпархії і керував нею в роки Першої світової війни, Жовтневої революції і Громадянської війнив Росії.

Після Жовтневої революції нова влада взяла курс на ліквідацію духовної освіти. У 1918 році заняття в семінарії припинилися. Під час громадянської війни червоногвардійці влаштували в семінарському храмі ап. Іоанна Богослова казарму, а в будівлі Новочеркаського духовного училища з 1920 році розміщувалася дитяча трудова колонія. У 1920 році семінарія вимушено перетворена в пастирські курси, а в 1921 році остаточно закрита.

До січня 1947 єпископ Серафим Шарапов підготував усе необхідне для відкриття в Ростові-на-Дону духовної семінарії і звернувся до Патріарха з проханням виклопотати дозвіл на її відкриття. Однак в жовтні 1947 року Рада міністрів СРСР відмовила у дозволі.

6 жовтня 2010 року рішенням Священного Синоду Російської православної церкви Ростовське місіонерське духовне училище було перетворено в Новочеркаську духовну семінарію. 23 листопада того ж року в Ростові-на-Дону відбулося урочисте відкриття відродженої семінарії, яка розташувалася в навчальному корпусі на подвір'ї Серафимівського храму, на вулиці Портовій в Ростові-на-Дону.

Ректори Архімандрит Веніамін (Смирнов) (1868—1879) Архімандрит Мефодій (Нікольський) (12 листопада 1879—1882) і / д Архімандрит Іоанникій (Казанський) (1882—1884) Протоієрей Митрофан Сімашкевич (1884—1906) Архімандрит Давид Качахідзе (25 серпня 1906—1907) Протоієрей Олександр Замятін (13 вересня 1907 — 16 квітня 1909) Архімандрит Севастіян (Весті) (1909—1914) Протоієрей Димитрій (Богоявленський) (1914 — бл. 1917) Архімандрит Борис (Рукін) (1920—1921) Архієпископ Пантелеймон (Долганов) (6 жовтня 2010 — 5 жовтня 2011) Митрополит Меркурій (Іванов) (5 жовтня 2011 — 29 травня 2013) Протоієрей Тимофій Фетисов Призначені і затверджені ректори 33-х духовних шкіл Російської православної церкви. (з 29 травня 2013)

Інспектори Василь (Орлов) (березень 1869 — 31 жовтня 1881)

Див. також Новочеркаське духовне училище

Примітки

Посилання

Офіційний сайт Новочеркаської духовної семінарії Новочеркаська семінарія отримала офіційний статус Новочеркаська духовна семінарія // Донський часопис / Донська державна публічна бібліотека. Ростов-на-Дону, 1993—2014