Васи́ль Васи́льович Яре́менко (12 лютого 1932, Сєнно, Вітебська область, Білорусь — 29 жовтня 2025 , Київ) — український філолог, професор, голова Федерації патріотичних видань (з 2003), провідний науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (з лютого 2013).

Життєпис

Народився 12 лютого 1932 року в місті Сінно Вітебської області, Білорусь.

Батько Василь Макарович (1888–?) — приписний козак, репресований; мати Христина Леонтіївна (1896—1995) — козачка. З 1936 року, коли після 5-літнього перебування у Білорусі родина повернулася в Україну, мешкав у селі Воскобійники Миргородського району Полтавської області.

Закінчив Великосорочинське педагогічне училище (1951) та філологічний факультет Київського педагогічного інституту (1956—1961). Там же закінчивши аспірантуру (1961—1964), захистив кандидатську дисертацію «Творчість Бориса Грінченка» (1968).

З жовтня 1966 по січень 2001 — викладач, старший викладач, доцент, професор (1994) Київського університету ім. Т. Шевченка.

Заступник голови Товариства української мови у 1989—1990 роках. Член редколегії журналу «Дніпро» (з 1990).

Директор Інституту культурологічних та етнополітичних досліджень Міжрегіональної академії управління персоналом (2003—2013).

Володів словацькою, польською, німецькою, чеською, старослов'янською мовами. Захоплення: бібліофіл, архіви, шахи, футбольний вболівальник із 1954 року.

Дружина Світлана Михайлівна (*1947) — учитель української мови і літератури гімназії № 117 ім. Лесі Українки. Син Олесь (*1965) — інженер-програміст; син Богдан (*1971) — дипломат, народний депутат України; син Ярослав (*1978) — юрист.

Помер 29 жовтня 2025 року у віці 93 років. Похований у селі Романки на ПолтавщиніЯременко Василь Васильович — ЕСУ.

Праці Автор понад 200 публікацій.

Книги: «Історія української журналістики» (1983, співавтор), «Ключі від рідної хати збереглись» (1992), «Повість врем'яних літ» (1990, переклад, коментарі, післямова), «Євреї в Україні сьогодні…» (2003), «Україна в лещатах сіонізму» (МАУП, 2004).

Упорядник понад 40 книжок, зокрема: «Українська поезія XVI ст.» (1987), «Українське слово» (в 4 т.; т.1, 1994; т.2, 2001; т.3, 2003), «Золоте слово» в 2 т. (2002), творів Б. Грінченка (у 2 т., 1963), П. Куліша, В. Свідзинського, Г. Чупринки, М. Куліша, А. Чайковського, В. Симоненка, рецензент енциклопедичного довідника Миколи Сухомозського та Надії Аврамчук «Україна у світі», який визнано переможцем у відповідній номінації IX Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2007».

У 1998 році опублікував Новий тлумачний словник української мови (у 4 томах), у співавторстві з Оксаною Сліпушко), який автори «Словника української мови» в 11 томах назвали «98-відсотковим плагіатом чистісінької води».Василь Німчук. Про сучасну українську тлумачну лексикографію // Українська мова, № 3, 2012.

Нагороди та відзнаки Лауреат премій ім. Г. Сковороди (1993), «Дружба» (1995), ім. І. Нечуя-Левицького (2006), ім. В. Короленка (2011), ім. В. Винниченка (2012), ім. Олени Пчілки (2016). Відмінник освіти України (1997). Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2002), II ст. (2016), І ст. (2021)

Примітки

Джерела

Видатні українці — Василь Яременко Яременко Василь Васильович на politicians.com.ua Праці В. Яременка на Чтиві Василь Яременко: Що написано — неспростовно. Відомий літературознавець — про більшовицькі репресії в літературі, рукописи, зшиті нитками містифікацій, і свою кришталеву мрію. Україна Молода. Номер 153 за 16.10.2012 Жиди в Україні сьогодні. Реальність без міфів. Олег Бабишкін. Василю Яременку — 50 // Київ. університет. — 1982, 22 лют. Олекса Мишанич. Повість врем'яних літ // Дніпро. — 1991. — № 10. Олесь Гончар. Небуденна подія // Літ. Україна. — 1994. — 29 вер. Валерій Шевчук. Початок синтезу // Літ. Україна. — 1996. — 18 лип. Валерій Шевчук. Творець духовної ноосфери // Персонал плюс. — 2006, 8-14 лют. Наталка Сподаренко. Слово, яке ставить на крило // Сільські вісті. — 2006, 16 лют. О. М. Мислива. Яременко Василь Васильович: Бібліографічний покажчик (1963—2018). — К. : Укр. пропілеї, 2019. Професор Василь Яременко: «Література має ставити десятки проблем» // Україна молода. — 2020. — 12 лют.