Шту́рман (, від — кермо і — людина) — фахівець із водіння надводних кораблів, літаків або підводних човнів, батискафів та деяких інших транспортних засобів.

Обов'язки авіаційного штурмана

Шту́рман в авіації — посада льотного складу. Штурман повинен знати

- Повітряний кодекс України; - накази, постанови, керівництва, інструкції, керівні документи Міністерства Укравіатрансу, авіапідприємства, які регламентують штурманське забезпечення польотів; - теорію та техніку літаководіння; - організацію управління рухом повітряного судна; - планування та забезпечення польотів; - особливості використання радіотехнічних засобів за повітряними трасами та районами польотів; - авіаційну техніку та наземні засоби забезпечення польоту; - методики навчання льотного складу літаководінню; - організацію планування та штурманського забезпечення польоту; - рівень штурманської підготовки складу, що навчається; - маршрути (райони) польотів; - ступінь оснащення навігаційними пристроями; - передовий вітчизняний та світовий досвід в галузі штурманської підготовки льотного складу; - перспективи розвитку штурманського забезпечення польотів; - положення про льотну службу; - Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряного судна цивільної авіації України; - основи трудового законодавства; - норми і правила охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного захисту Штурман авіаційного загону Посадова інструкція .

Обов'язки штурмана в авіації Штурман зазвичай виконує наступні обов'язки прокладає курс, обчислює заплановане переміщення і зазначає пересування ЛА на цифровій чи топографічній карті повітряного судна, стежить за справною роботою навігаційних приладів та робить необхідні виміри за їх допомогою розраховує час польоту в залежності від сили та напряму вітру на ешелоні, необхідну кількість палива на політ, мінімальну безпечну висоту польоту по окремих ділянках маршруту.

У військовій авіації

У військовій авіації штурман, крім навігації, може вести аерофотозйомку, за допомогою пілотажно-навігаційного комплексу (ПНК) контролювати проходження літаком завчасно запланованих пунктів маршруту та цілей, виконувати прицілювання і скидання бомб, наведення і пуски ракет, а у військово-транспортної авіації — десантування особового складу, військової техніки та вантажів.

На деяких типах літальних апаратів Наприклад, Су-24Мштурман має можливість в повному обсязі керувати літаком для дублювання командира екіпажу - льотчика.

Також у військовій авіації штурман може мати більш вузьку спеціалізацію - штурман-оператор, і в цьому випадку його обов'язки можуть бути абсолютно не пов'язані з навігацією.

28 лютого щорічно в Україні відмічають День штурманської служби авіації Збройних сил України.

Підготовка штурмана Загальна штурманська підготовка льотного складу включає вивчення

теоретичних питань навігації та бойового (спеціального) застосування ПС, що експлуатуються, їх обладнання і систем авіаційного озброєння з урахуванням бойового (спеціального) призначення ПС; систем і засобів навігації та бойового (спеціального) застосування, АЗУ і засобів об’єктивного контролю (далі - ОК), а також методики їх використання в різних умовах навігаційної і тактичної обстановки; службових документів з організації, підготовки та виконання польотів і забезпечення їх безпеки; району польотів; даних роботи і зон дій (робочих областей) засобів зв’язку та РТЗ польотів; нормативно-правових актів України з використання повітряного простору (далі - ВПП), стандартів та рекомендованої практики ІКАО, інструкцій з виконання польотів (використання повітряного простору) у районах аеродромів (вертодромів, постійних ЗПМ), з виконання десантування на майданчики приземлення, з експлуатації та ВПП полігонів; документів аеронавігаційної інформації (далі - АНІ); авіаційних карт; об’єктів АСУ, інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС), за допомогою яких вирішуються завдання в інтересах штурманської підготовки до польотів та штурманського забезпечення польотів (бойових дій); порядку експлуатації СНС.

Робота з картами Під час загальної штурманської підготовки штурмани вивчають особливості авіаційних карт, що використовуються, здійснюють їх підбір, склеювання на район польотів (бойових дій), їх загальну підготовку. Кількість авіаційних карт, їх категорії за призначенням та за формою надання картографічної інформації для екіпажу визначає старший штурман авіаційної частини залежно від поставленого завдання на політ. Обсяг знань в межах загальної штурманської підготовки Штурман має знати порядок перевірки та допуску до польотів льотного складу; обов’язки посадових осіб з організації, проведення і забезпечення польотів; тактико-технічні дані, принцип дії бортових і наземних засобів (систем) навігації, бойового (спеціального) застосування та ОК польоту в обсязі, необхідному для їх підготовки і грамотного використання в польоті; правила підготовки та використання ПрНК (ПНО), озброєння ПС на землі та в польоті; обсяг, порядок і строки перевірки (юстирування) ПрНК (ПНО), порядок складання графіків (таблиць) поправок до показань приладів; теорію навігації та бойового (спеціального) застосування, порядок вибору та прокладання маршруту польоту, виконання навігаційного розрахунку та інженерно-штурманського розрахунку (далі - ІШР) польоту; класифікацію, призначення, масштаби, види проєкцій і особливості використання авіаційних карт, зміст і порядок їх загальної підготовки; кліматичні, метеорологічні та орнітологічні особливості району базування і місцеві ознаки зміни погоди; магнітне схилення і магнітні аномалії; загальний фізико-географічний характер району польотів (бойових дій); основні лінійні і площинні орієнтири, їх характерні особливості, можливість використання для ведення візуального й радіолокаційного орієнтування, корекції ПрНК в різних умовах; рельєф місцевості та її основні висоти, місцезнаходження основних штучних перешкод та їх висоту; порядок управління повітряним рухом (обслуговування повітряного руху) (далі - УПР (ОПР)); порядок подання заявок на польоти і сповіщення про них; структуру повітряного простору України, правила і порядок його використання; розташування державного кордону (лінії зіткнення військ), прикордонної смуги, маршрутів ОПР, небезпечних, заборонених зон та зон обмежень польотів; основні і запасні аеродроми (вертодроми, постійні ЗПМ), їх місце розташування, розміри і напрямки злітно-посадкових смуг, засоби зв’язку та РТЗ польотів; місце розташування полігонів, майданчиків приземлення, зон повітряних стрільб, їх обладнання, особливості виконання польотів; місце розташування радіонавігаційних систем, їх тип і дані роботи, позивні, робочі ділянки за висотами польотів, порядок запиту роботи засобів РТЗ польотів на землі і з борту ПС; методику застосування засобів РТЗ польотів для вирішення завдань навігації та бойового (спеціального) застосування; способи шикування і витримування заданих бойових (польотних) порядків, виходу на вихідний пункт маршруту; порядок виконання польоту за маршрутом, контролю та виправлення лінії шляху, виходу на ціль, маневрування, виходу на аеродром посадки, розпуску бойових (польотних) порядків і заходу на посадку; порядок роботи на полігонах, майданчиках приземлення, організацію керівництва польотами на них; види бойового (спеціального) застосування ПС, способи і порядок їх виконання; методику і способи вирішення завдань навігації та бойового застосування (дій за призначенням); варіанти бойової зарядки ПС та порядок її розвантаження; методику визначення раціональних і безпечних умов виконання завдань навігації та бойового (спеціального) застосування; порядок організації (керівництва) і виконання польотів, забезпечення їх безпеки; заходи щодо штурманського забезпечення БзП; причини та ознаки відмов авіаційної техніки на землі і в польоті, можливості відновлення її працездатності в польоті або виконання завдання з використанням дублювальних (резервних) засобів; заходи щодо попередження втрати орієнтування, порушення державного кордону, входу в заборонені зони, застосування АЗУ поза межами полігона, десантування поза межами заданих майданчиків приземлення; дії екіпажу під час відновлення орієнтування та в інших особливих випадках польоту; дії екіпажу в разі отримання сигналів “Стріла”, “Режим” і “Килим”; можливості наявних в авіаційній частині об’єктів АСУ та ІТС, порядок підготовки і введення даних, алгоритми та методику вирішення завдань штурманської служби СДА; класифікацію та зміст документів АНІ, їх використання під час підготовки до польоту і в польоті; методику роботи із засобами ОК, дешифрування та оцінювання точності виконання завдань навігації та бойового (спеціального) застосування; методику підготовки та проведення розбору польотів. Штурман повинен вміти

самостійно підготуватися до польоту та мати необхідні теоретичні знання і практичні навички: у підготовці польотної документації; у роботі з обладнанням ПС; у використанні засобів РТЗ польотів; у виконанні штурманських розрахунків.

Штурманська служба державної авіації Штурманська служба державної авіації - штурманські служби ОУА ЦОВВ, ОУА ЗСУ (Повітряних Сил, Сухопутних військ, Військово-Морських Сил), органів управління суб’єктів державної авіації, структурних підрозділів суб’єктів державної авіації zakon.rada.gov.ua/laws/term/35755 — Термін «Штурманська служба державної авіації». Керівництво штурманською службою здійснюють

у Збройних Силах України: у Повітряних Силах - головний штурман - начальник штурманського управління авіації Командування Повітряних Сил (далі - головний штурман Повітряних Сил ЗСУ); в авіації Сухопутних військ - начальник штурманської служби - головний штурман служби армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ; в авіації Військово-Морських Сил - головний штурман морської авіації; у Спеціалізованому центрі бойової підготовки авіаційних фахівців Збройних Сил України (далі - СЦБП АФ) - начальник штурманської служби; у Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України (далі - ДНВЦ) - головний штурман-випробувач; у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ) - начальник штурманської служби - старший інспектор-штурман; в авіації Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) - начальник штурманської служби - головний штурман відділу професійної та спеціальної підготовки управління авіації Головного управління Національної гвардії України; у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) - головний штурман авіації; у Державній прикордонній службі України (далі - ДПС) - головний штурман авіації; у з’єднанні - головний штурман; в авіаційній частині - старший штурман (штурман); в авіаційній ескадрильї (групі) - старший штурман (штурман) авіаційної ескадрильї (групи), а там, де ця посада не передбачена, - заступник командира авіаційної ескадрильї - штурман; в авіаційній ланці (загоні) - штурман (льотчик-штурман) ланки (загону), а там, де ця посада не передбачена, - командир авіаційної ланки (загону).

Посилання

В авіації кажуть, що штурман летить попереду літака — 25.02.17 МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ НАКАЗ 23.02.2016 № 100 Про затвердження Правил штурманського забезпечення польотів державної авіації України memorybook.org.ua/21/skochkov.htm — Книга пам'яті полеглих за Україну, Скочков Ігор Іванович

Див. також

Луганське вище військове авіаційне училище штурманів

Примітки