Єгуда Ліва бен Бецалель

Єгуда Ліва бен Бецалель, Магараль із Праги ( скорочення від Морейну га-ґадоль рабі Ліва, Наш великий вчитель рабин Ліва) (1512 (?), Познань — 17 вересень 1609, Прага) — видатний рабин і галахічний авторитет, мислитель і науковець XVI ст. Мав широкі знання як у галузі рабинської літератури, так і в різних світських науках, особливо в математиці. Дружив зі знаменитим астрономом Тихо Браге.

Біографія

Ранні роки Імовірно, Лев народився у Познані (хоча дослідник Меїр Перельс помилково зазначав місцем його народження м. Вормс у Священній Римській імперії), у родині рабина Бецалеля (Лева), чиї предки дійсно походили із Вормсу. У своїх працях Перельс стверджував, що Левів дід Хаїм Вормський був онуком , а отже, належав до Дому Давида за гілкою . Проте це твердження ставлять під сумнів пізніші дослідники, зокрема . До публікації генеалогічної праці Перельса у 1851 році вважалося, що Магараль є нащадком Давида не через Єгуду Лева Старшого чи , а через Раші та його предка (пом. 140 р.).

Рік народження Лева точно не встановлено. Існують припущення, що це міг бути 1512, 1520 чи 1526 рік. Його дядько був () Священної Римської імперії, а його старший брат  — відомий талмудист та рабин Вормса і Фрідберга.

Джерела в любавицькій традиції стверджують, що у віці 12 років Лев вирушив до єшив у Польщі навчатися під керівицтвом рабина . По від'їзді останнього з Польщі Магараль два роки провів у скитанні й розпочав навчання в єшиві рабина Іцхака Клаубера, також учня Полака. У єшиві він навчався разом із на два роки старшим за нього 17-річним Магаршалом, а подальші три роки — також із Рему. Рабин Іцхак Клаубер приходився Магаршалові дідом. Після того, як Магаршал поїхав з Польщі, Магараль лишився та провчився з Рему ще два роки. Магарал був на 6 років старший за нього. Перед одруженням Єгуда бен Бецалель присвятив 20 років навчанню.

Діяльність 1553 року Магараль прийняв сан в Мікулові як Landesrabbiner — головний рабин регіону Моравія. Посада передбачала керування справами єврейської громади, а також визначення, який трактат Талмуду обрати вченням в громадах його провінції. Він також переглянув громадські статути щодо виборів та оподаткування. Незважаючи на завершення його служби в Моравії 1573 року, для громади Магараль ще довго залишався шанованою людиною й авторитетом.

Велику частку його діяльності в Моравії становила боротьба з засиллям наклепницьких образ щодо незаконнонародженості (Nadler), що ширилися громадою на адресу низки родин, руйнуючи шанси на одруження молодих людей із тих сімей. Ця дискримінація зачепила і родину Лева. 1583 року він присвятив одну з двох щорічних проповідей засудженню практики Nadler.

1573 року Лев перебрався до Праги, де знову обійняв посаду рабина, замінивши на ній Ісаака Хаюта, та негайно провів роботу по боротьбі з обмовляннями Nadler. 23 лютого 1592 р. він мав аудієнцію з імператором Рудольфом ІІ, яку відвідав разом зі своїм братом Сінаєм та зятем Ісааком Коеном. Вважається, що розмова провадилась про кабалу, юдейське містично-філософське вчення, надзвичайно цікаве імператору.

1592 року Лев переїхав до Познані, де був обраний головним равином Польщі. Саме в Познані він написав Netivoth Olam та частину Derech Chaim.

Особисте життя Лев мав дружину Перель, шість дочок та сина Безалеля.

З 1553 р 1573 був місцевим рабином у Мікулове в Моравії, потім переїхав до Праги, де заснував єшиву і товариство вивчення Мішни. У 1584—1588 рр. був головним рабином Познані. 1588 року повернувся до Праги, де залишався до 1592 року (тоді був прийнятий імператором Рудольфом II). З 1592 р. до 1597 р. знову став головним рабином Познані та Польщі, а з 1597 року до кінця життя — головним рабином Праги.

Легенди

Радник імператора Мислитель і містик Єгуда Лев бен Бецалель з Праги сприймався шанованою людиною — згідно з переказами, рабин був радником Рудольфа II, правителя Священної Римської імперії, як в релігійних, так і в світських питаннях.

Згідно з легендою, не злякавшись бурхливого полум'я, він зумів під час великої пожежі Праги врятувати бібліотеку імператора Рудольфа II. Пізніше, під час військового параду, зупинив раптово оскаженілого коня імператора лише одним словом. Після цих подій він став особистим другом імператора.

Чутки про його близькі стосунки з імператором перебільшені, але так чи інакше — вони часто спілкувалися, у Рудольфа II навіть був дзвін, нібито створений бен Бецалель за допомогою кабалістичних сил.

Голем За часів Рудольфа II празькі євреї піддавалися гонінням — їх звинувачували у викраденнях і вбивствах християнських немовлят з метою використання їхньої крові в юдаїстських ритуалах. За легендою щоб убезпечити єврейський народ від переслідування, рабин створив з глини рухому статую — Голема.

Спадщина Магараль широко відомий завдяки своїм працям, зокрема поясненням до коментарів Раші до Тори, а також коментарів до апокаліптичних агадів, праць з етики, філософії та кабали. Найвідоміша його праця «Нетівотолам» справила великий вплив на подальший розвиток єврейської етичної думки.

Велику увагу Магараль приділяв питанням педагогіки. Він вважав за необхідне враховувати вік учня при виборі предметів викладання, засуджував загальноприйняті методи вивчення і викладання Талмуда і схвально висловлювався про вивчення світських наук, які суперечать принципам юдаїзму.

У своїх численних творах Магараль розглядав проблему взаємин Бога з єврейським народом, а також проблему ґалута, його причини та шляхи до позбавлення. Найбільш докладно ці питання розглядаються в творах «Тіферет Ісраель» і «Нецах Ісраель».

Магараль виступав за повну свободу вираження ідей та думок, також був ідейним попередником борців за свободу слова в Європі.

Зробив важливий внесок у теорію пізнання. Полемізуючи з твердженням християн, за яким вигнання єврейського народу з його батьківщини свідчить про те, що Бог покинув колись обраний ним народ, Магараль стверджував, що богообраність Ізраїлю безумовна. Вона не залежить ні від заслуг патріархів, ні від виконання Ізраїлем волі Всевишнього. Обрання єврейського народу Богом вічне і незамінне, бо воно випливає з самої природи Ізраїлю. Ставлячись негативно до спроб штучно наблизити позбавлення, Магараль закликав до покірності Божій волі, яка встановила природний порядок у світі. Врятування прийде в призначений час. Йому передуватимуть небувалі страждання Ізраїлю. В алегоричних тлумаченнях апокаліптичних аггадот образ Месії у Магараля втратив особисті риси і набув більш глобальний характер. Магараля вважають непослідовним і еклектичним мислителем, проте ця характеристика відноситься скоріше не до нього самого, а до сучасного сприйняття його спадщини. Вчення самого Магараля відрізняється своєю послідовністю, і тій чи іншій фразі можна знайти майже ідентичне тлумачення в різних його книгах (наприклад, в «Ґур Ар'є», «Хідушей аґадот» і «Нетівот олам»). Це дає можливість роз'яснювати думки Махараля, виходячи з його ж книг.

Свої праці почав публікувати в досить похилому віці.

У 1578 році, у віці 66 років, опублікував свою першу працю — «Ґур Ар'є» (, Молодий лев) — збірку пояснень коментарів Раші до Тори і значне їхнє розширення.

У 1582 — анонімно опублікував книгу «Ґвурот га-Шем» (Мужність Всевишнього), присвячену Песаху. У передмові до цієї книги Магараль описав свої плани випустити серію книг, які охоплять всі сфери єврейської філософії.

У 1595 році опубліковано працю «Нетівот олам» (, Стежки світу) про найкращі душевні якості.

У 1598 році, у віці 86 років, опублікував «Тіферет Ісраель» (, Слава Ізраїлю), присвячений Шавуоту.

Протягом двох наступних років були опубліковані: «Беер га-ґола» (, Криниця вигнання), «Нер міцва» (, Свіча заповіді) і «Ор хадаш» ( Нове світло).

Через свій похилий вік, Магараль не зміг завершити свої плани і книги «Га-Ґдола» про Шабат, «Сефер га-гід» про Сукот і «Шамаїм ва-арец» про Рош га-шана та Йом-Кіпур так і не були написані. Інші книги, які були написані, але не були опубліковані (головним чином, галахічні праці) загинули в пожежі, під час погрому в 1689 році. Проте, в працях Магараля міститься чимало його висловлювань на тему Шабату і свят, які дають можливість отримати уявлення про його погляди в цій царині.

Як правило, праці Магараля присвячені єврейським святам.

У сучасній культурі Нібито зроблений ним Голем згадується в численних обробках легенди: від фільму «Голем: як він прийшов у світ» (1920) до роману Стругацьких «Понеділок починається в суботу» (1965).

Виступає персонажем у книзі Джонатана Келлермана і його сина Джессі Келлермана «Голем у Голлівуді» (2014).

Примітки

Література Byron L. Sherwin, Mystical Theology and Social Dissent: The Life and Works of Judah Loew of Prague (Fairleigh Dickinson University Press, 1982) Rivka Schatz, "Maharal's Conception of Law- Antithesis to Natural Law " Jewish Law Annual Vol. VI. Rivka Schatz, «Existence and Eschatology in the Teachings of the Maharal» Immanuel 14 (Spring 1982) 66-97; Immanuel 15 (Winter 1982-3) 62-72. Moshe Zuriel «Numbers: Their meaning and Symbolism According to Maharal» [Hebrew] HaMaayan 18: 3 (1978) 14-23; 18: 4 (1978) 30-41, reprinted in Sefer Ozrot Gedolei Yisroel (Jerusalem: 2000) volume 1, pp. 204–228. Martin Buber, «The Beginning of the National Idea» On Zion: The History of an Idea. (New York, Schocken Books, 1973). Otto Dov Kulka, "The Historical Background of the National and Educational Teachings of the Maharal of Prague " [Hebrew] Zion 50 (1985) 277—320. Benjamin Gross, Netzah Yisrael (Tel Aviv: Devir, 1974) Mordechai Breuer, «The Maharal of Prague's Disputation with Christians: A Reappraisal of Be'er Ha-Golah» in Tarbiz (1986) 253—260 Adlerstein Y. Be'er Hagolah: The Classic Defense of Rabbinic Judaism Through the Profundity of the Aggadah. New York, NY: Mesorah Publications, 2000. ISBN 1-57819-463-6. Aharon Kleinberger, The Educational Theory of the Maharal of Prague [Hebrew] (Magnes: 1962). Andre Neher, Jewish Thought and the Scientific Revolution: David Gans (1541—1613) and his times (Oxford-New York: Littman Library, 1986) Neher, Faust et le Maharal de Prague: le Mythe et le Reel (Paris: Presses Universitaires de France, 1987); Neher, Le Puits de l'Exil: la Theologie Dialectique du Maharal de Prague (Paris: A. Michel, 1996) Neher, Mishnato shel ha-Maharal mi-Prague, Re'uven Mass, 2003. Gross, Benjamin, Yehi Or (Re'uven Mass, 1995). Gross, Benjamin, Netsah Yiśra'el Tel Aviv: Devir, 1974.