Скатуве ( — сцена) — латвійський державний театр (1932—1937) в Москві. Спочатку театр-студія (1919—1932).
Історія театру У 1919 році В Москві у приміщенні латиського просвітницького товариства «Прометей» був заснований театр-студія «Скатуве». Засновником театру був один з учнів Є. Б. Вахтангова актор і режисер Освальд Федорович Глазунов (відомим також як Освалд Глазнек (Глазниек) (1891—1947)Osvalds Glāznieks-Glazunovs)
З 1921 року по неділях регулярно надавались відкриті спектаклі, в яких брали участь закінчили студії і учні старших груп. У 1924 році відбувся перший випуск студії. У 1930 році театр-студія «Скатуве» виступала на 1-й Всесоюзній олімпіаді національних театрів з виставами «Пан» Лерберга і «Розлом» Б. Лавреньова.
У 1932 році театр-студія був реорганізований в латвійський державний театр «Скатуве». У цьому ж році у зв'язку з популярністю театру і його статусом «державного» в трупу увійшла зірка німого кіно Марія Лейко, яка працювала до цього в Німеччині. Провідними артистами також були Я. Балтаус, Р. Банцан, Е. Мишке та ін
Найбільшим успіхом у публіки і критики користувалися вистави: «Розлом» (1927); «Вій, вітерець!» Райніса (1932), «Після балу» Погодіна (1934), «Авантюра» Апіна і Йокума (1935), «Вовки» Ейдемана (1935).
Театр перебував за адресою: Москва, Страсний бульвар, будинок 8 у приміщенні колишнього кінотеатру «Фурор». Нині у цьому приміщенні — Бібліотека № 5 ім. А. П. Чехова.
Закриття театру і розстріл трупи Останній спектакль був показаний в театрі 8 листопада 1937 року. На сцену вийшли одні жінки, бо всі чоловіки з трупи театру були заарештовані НКВС. Через кілька днів жінок теж заарештували.
27 грудня 1937 року керівництво Москви на підставі «недоцільністі» існування латиського театру в Москві розпорядився його закрити.Яніс Дамбитис. Півтора століття в Москві. Етнокультура московських латишів До того часу на волі не залишилося жодного працівника театру, вони обвинувачували в участі в «латиської націоналістичної фашистської організації».Новини за 6 квітня 2002. Уряд Москви відмовив у відкритті меморіальної дошки на будівлі колишнього латиського театру, трупа якого була знищена в ході сталінських репресій
3 лютого 1938 року артисти та працівники театру були розстріляні на Бутовському полігоні НКВС під Москвою в числі 229 латишів, розстріляних тільки в той день.
Засновник і режисер театру Освальд Глазунов уникнув арешту, оскільки він був у складі трупи Театру ім. Вахтангова. Але пізніше, в 1947 році загинув при нещасному випадку в таборі, засуджений «за співпрацю з німцями».
Увічнення пам'яті артистів театру Розстріляні артисти, в тому числі зірка німого кіно Марія Лейко, спочивають на Бутовському полігоні в непомічених групових похованнях. Уряд Москви відмовив Московському латиському культурному товариству та історичній асоціації «Латиші в Росії» в установці на їх кошти меморіальної дошки на будинку, де розміщувався театр (Страсний бульвар, 8).Уряд Москви відмовив у відкритті меморіальної дошки на будівлі колишнього латиського театру, трупа якого була знищена в ході сталінських репресій
Список працівників театру"Розстріляний театр «СКАТУВЕ» стаття з фотографіями і докладними даними справ засуджених
Банцан Роберт Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.) — директор латиського театру; Ванадзин Адольф Якович (розстріляний 03.02.1938 р.) — режисер та актор театру; Крумін Карл Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — режисер театру; Балодис Ірма Іванівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — акторка; Зудраг Зельма Павлівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — акторка; Берзінь Лідія Семенівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — акторка; Калнина Березня Янівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — акторка; Боксберг Зельма Вільгельмівна (розстріляний 03.02.1938 р.) — акторка; Лейко Марія Карлівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — акторка; Принц Матильда Андріївна (07.04.1938 р.) — за зв'язок з акторами; Балтаус Ян Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Балтаус Карл Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Круминь Серпень Давидович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Балтгалов Володимир Матвійович (розстріляний 28.02.1938 р.) — актор; Оші Андрій Якович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Банцан Рудольф Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Рейнголдс Прейманис Звагул Альберт Якович (розстріляний 05.02.1938 р.) — актор; Фельдман Ерік Фрідріхович (розстріляний 26.02.1938 р.) — актор; Зеберг Оскар Оскарович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Форстман Віліс Христофорович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Цируль Роберт Петрович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор; Зубов Микола Олексійович (розстріляний 28.02.1938 р.) — хореограф; Вейдеман Карл Янович (розстріляний 26.02.1938 р.) Рудзит Артур Юрійович (розстріляний 07.04.1938 р.) Лессин Ельфріда Августівна (розстріляна 03.02.1938 р.) Ульман Фріц Ансович (розстріляний 03.02.1938 р.) Бредерман Роберт Янович (розстріляний 17.05.1938 р.) Глазунов Освальд Федорович (загинув у таборі 16.03.1947 р.) Амтман Теодор Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.) Андерсон Єлизавета Федорівна (розстріляна 03.02.1938 р.) Биройс-Шміт Едуард (розстріляний 04.11.1937 р.)
Примітки