Нафтохімічний комплекс у Пасір-Гуданзі — потужний нафтохімічний майданчик на півдні півострова Малакка.

Піролізні установки Робота нафтохімічного майданчика компанії Titan (в 2012 році придбана південнокорейською Lotte) почалась у 1991 році із запуску лінії поліпропілену потужністю 100 тисяч тонн на рік. За два роки тут звели лінію лінійного поліетилену низької щільності/поліетилену високої щільності потужністю 220 тисяч тонн, а в 1994-му запрацювало власне виробництво необхідної для полімеризації сировини — установка парового крекінгу (піролізу), що на той час була здатна продукувати 230 тисяч тонн етилену та 115 тисяч тонн пропілену на рік.

Наступними кроками стали запуск другої піролізної установки з первісними показниками 330 тисяч тонн етилену та 165 тисяч тонн пропілену (1999), ліній поліетилену низької та високої щільності потужністю 230 тисяч та 115 тисяч тонн відповідно (1999 та 2000) і поява другої лінії поліпропілену з річним показником 200 тисяч тонн (1999).

У другій половині 2000-х піролізне виробництво могло продукувати вже 690 тисяч тонн етилену, а станом на 2025 рік цей показник рахували вже як 950 тисяч тонн етилену (при цьому друга піролізна установка мала потужність у 430 тисяч тонн етилену та 220 тисяч тонн пропілену на рік).

Іншими продуктами парового крекінгу є фракція С4, піролізний бензин (ще станом на 2000 рік майданчик міг продукувати 230 тисяч тонн цього високооктанового матеріалу) та водень.

Як сировину пасір-гуданзькі установки парового крекінгу використовують переважно газовий бензин (80 %), бутан і пропан (по 10 %).

Інші нафтохімічні виробництва В 2000/2001 роках стала до ладу установка з виробництва ароматичних вуглеводнів потужністю 130 тисяч тонн бензену та 70 тисяч тонн толуену на рік, втім, інші джерела вказують її потужність як 110 тисяч тонн бензену та 70 тисяч тонн толуену. Споживачем бензену може бути розташований у Пасір-Гудангу завод мономеру стирену компанії Idemitsu.

Бажання збільшити виробництво поліпропілену призвело до запуску в 2008-му установки метатези олефінів, яка з етилену та бутену (ще один ненасичений вуглеводень, вилучений з піролізної фракції С4) продукує пропілен в обсягах до 115 тисяч тонн. Враховуючи модернізацію піролізних установок, це довело загальну потужність майданчику по пропілену до 480 тисяч тонн, при цьому аналогічний показник стали мати і модернізовані лінії поліпропілену.

Початок роботи з фракцією С4 також включав появу у 2008-му виробництва бутадієну потужністю 100 тисяч тонн та запуск за чотири роки заводу трет-бутанолу з проектним показником 110 тисяч тонн (одним зі шляхів отримання цього спирту є реакція ізобутилену з водою).

Проект TE-3 У 2018-му ввели в дію установку каталітичного крекінгу у псевдозрідженому шарі, оптимізовану під збільшення продукування олефінів. Створена за технологією K-COT (KBR Catalytic Olefins Converter) установка піддає крекінгу:

- продуковану піролізними установками фракцію С4, яка перед тим пройшла через процедуру вилучення ненасичених вуглеводнів (бутадієн, ізобутилен, бутен);

- отриману після піролізу фракцію С5;

- фракції С6 та С7, які перед тим пройшли через процедуру вилучення ароматичних вуглеводнів (бензол, толуол, ксилол);

- отримані від сторонніх постачальників газовий бензин та легку нафту.

Проєктна потужність ТЕ-3 становить 125 тисяч тонн пропілену, 97 тисяч тонн етилену та 134 тисячі тонн суміші бензен/толуен/ксилен. Крім того, додаткові обсяги ізобутилену мали дозволити заводу трет-бутанолу працювати на повну потужність.

Восени 2018-го в Пасір-Гуданзі стала до ладу пов'язана з проектом ТЕ-3 третя лінія поліпропілену, яка збільшила потужність з випуску цього полімеру до 640 тисяч тонн.

Інші потужності Lotte Chemical Titan володіє двома когенераційними електростанціями — Пасір-Гуданг і Tanjung Langsat з електричною потужністю 42 МВт та 21 МВт відповідно.

Примітки