О́вруцький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Коростенської, Волинської округ, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у місті Овруч. Був одним з найбільших районів України (до 2020 року). Населення становило 58 637 осіб (на 1.08.2013). Площа — 3222 км². Існував з 1923 по 2020 рр.
Після ліквідації Овруцького району його територія увійшла до складу Коростенського району.
Географія
Район входить до складу Поліської зони. На території району знаходиться частина Поліського природного заповідника площею 7,5 тис.гектарів. Овруцький район межує на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь, на південному сході — з Народицьким, півдні — Коростенським, на південному заході — з Лугинським, і на заході — з Олевським районами області. Найбільшою річкою є Норинь — притока Ужа. Овруцький район багатий на корисними копалинами. Тут зосереджені родовища пірофілітових сланців (єдиного в Україні) та кварциту, що має велике значення для забезпечення сировиною (флюсами) потреб металургійної промисловості. В районі найбільша лісистість, і становить вона понад 60 відсотків території.
Населення За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 68 867 осіб, з них українців — 57 482, росіян — 4 805, білорусів — 682, німців — 90, євреїв — 4 295, поляків — 785, інших — 1 410.
Історія Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії з 27 сільських рад Гладковицької, Христинівської, Велико-Фосенської, Покалівської та Норинської волостей Овруцького повіту.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Овруцький район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 4 травня 1935 року район було віднесено до Коростенського округу в складі Київської області.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Овруцьким районом у складі.
Значні зміни внутрішньої адміністративно-територіальної мережі району відбулись після аварії Чорнобильській АЕС — внаслідок катастрофи частина населених пунктів була відселена та знята з обліку, разом із сільськими радами.
Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділ на міську та сільську об'єднані територіальні громади, селишну раду і 5 сільських рад, які об'єднують 137 населених пунктів та підпорядковані Овруцькій районній раді. Адміністративний центр — місто ОвручАдміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України.
Зняті з обліку населені пункти У 1986 році внаслідок аварії на ЧАЕС територія Овруцького району, особливо його північно-східна частина, була забруднена радіоактивними елементами. У подальші роки було відселено та знято з обліку низку населених пунктів: Борутине Будолюбівка Грязеве Деревці Деркачі Делета Жолудівка Журба Колесники Липські Романи Людвинівка Маленівка Олександри Переїзд Підчашшя Піхоцьке Ситівка Солотине Соснівка Степки Стовпичне СидориПостанова Верховної Ради України
Промисловість У районі знаходиться 18 промислових підприємств, з яких 10 — відкриті і 1 — закрите акціонерні товариства. Серед них — ВАТ ГЗК «Кварцит» та ВАТ «Товкачівський», які забезпечують сировиною потреби металургійної промисловості переважної більшості заводів України, АТВТ «Норинський щебзавод», Овруцький щебзавод виготовляють щебінь. Виробляються також в районі товари народного споживання як продовольчі, так і непродовольчі.
Сільське господарство Ця галузь представлена 24 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством Овруцького міжгосподарського лісгоспу — зерно-м'ясо-молочний.
Будівництво У районі знаходиться 7 будівельно-монтажних і одна ремонтно-будівельна організація. Тривають будівельні роботи з газифікації, водопостачання, проводиться реконструкція шкільних котелень.
Транспортно-комунікаційна інфраструктура Територією району проходить важлива залізнична магістраль Санкт-Петербург — Одеса, регіональні автошляхи (до кордону з Білоруссю) і . Загальна довжина автомобільних шляхів району — 699 кілометрів.
Зовнішньоекономічні зв'язки У 10 зарубіжних країн відправляють свою продукцію підприємства району: Овруцький і Словечанський держлісгоспи — будівельний ліс, пиломатеріали; молочно-консервний завод — молочні консерви; ВАТ «Толкачівський» та ВАТ ГЗК «Кварцит» — кварцитову продукцію.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Овруцького району було створено 99 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 62,84 % (проголосували 28 597 із 45 509 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,55 % (14 170 виборців); Юлія Тимошенко — 16,59 % (4 743 виборців), Олег Ляшко — 12,20 % (3 490 виборців), Сергій Тігіпко — 5,44 % (1 556 виборців), Анатолій Гриценко — 4,17 % (1 192 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,68 %.
Персоналії Дашкевич Остап — гетьман України (1528—1533) Макарій Канівський — український архімандрит (?—1678) Олег Штуль-Жданович, голова Проводу ОУН (М)з 1964 по 1977 роки Єреміїв Михайло Михайлович — член Української Центральної Ради.
Пам'ятки Пам'ятки історії Овруцького району Пам'ятки монументального мистецтва Овруцького району Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Житомирська область/Овруцький район
Природоохоронні території Дідове Озеро (заказник) Кам'яна Гірка (заказник) Корніїв (пам'ятка природи) Кутне (заказник) Поліський природний заповідник Словечанський кряж (заказник)
Примітки
Посилання Офіційний сайт Овруцького району Офіційний сайт Овруцької РДА Сторінка на сайті ОДА Овруцький район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
Література Овруччина: (історія рідного краю) / [С. Бондаренко]. — Коростень (Житомир. обл.) ; Овруч. (Житомир. обл.): Стужук В. М., 2017. — 63 с. : іл., портр. ; 20 см. — Авт. зазначено на обкл. — ISBN 978-966-97593-6-8