Міхаель Ганс Ліпперт (; 24 травня 1897, Шенвальд — 1 вересня 1969, Вупперталь) — командир частин військ СС, штандартенфюрер СС.
Біографія Ліпперт народився 24 квітня 1897 року в Шенвальді (Верхня Франконія), невеликому місті на кордоні з Богемією. Міхаель був п'ятою дитиною Йоганна і Маргарет Ліппертів. У 17 років юнак добровільно вступив до лав німецької армії; в листопаді 1914-го він приєднався до одного з баварських полків. Ліпперт встиг повоювати як на Західному, так і на Східному фронтах. Додому він повернувся лише в жовтні 1917 року. Незабаром після повернення додому Міхаель вступив до льотної школи в Нойштадті; 20 жовтня 1918 року йому була вручена ліцензія льотчика. Випробувати її на практиці Ліпперт не встиг — війна закінчилася, а в мирний час в армії він вважав за краще не затримуватися.
У 1921-1929 роках був членом баварської політичної поліції. 1 червня 1930 вступив в НСДАП (№ 246 989). 10 березня 1931 року вступив в СС (№2 968). У червні 1933 року став комендантом концтабору Дахау.
1934 року — перед самою Ніччю Довгих Ножів — Міхаель, разом з бригадефюрером СС Теодором Айке, прийшов відвідати ув'язненого в Стадельгаймській в'язниці Ернста Рема. Ліпперт залишив йому пістолет і заявив, що Ернст має 10 хвилин на те, щоб ним скористатися. Рем від настільки «привабливої» пропозиції відмовився навідріз; через 10 хвилин Ліпперт і Айке повернулися в камеру й застрелили Рема.
У 1937 році очолив 2-й штандарт СС «Мертва голова «Бранденбург». У 1938 році став керівником 2-го штурмбанна СС у Брауншвейгу. З 1939 року призначений командиром 1-го штурмбанна 49-го штабу СС. З 1 серпня 1939 по 1 липня 1943 рік керував 105-м штандартом СС в Мемелі.
У травні 1940 року керував 2-м штурмбанном 16-го штандарта СС «Мертва голова». Також з 1940 по 1941 рік був керівником юнкерської школи СС в Арнгаймі. У вересні 1941 року командував 6-м гренадерським полком СС «Лангемарк». З 2 квітня 1942 року командував добровольчим легіоном СС «Фландрія». У липні того ж року важко поранений на Східному фронті. 1 січня 1943 року очолив 69-й штандарт СС. З 1 по 15 лютого 1943 року — командир 10-ї танкової дивізії СС «Фрундсберг». Також призначений командиром 83-го полку добровольчої бригади СС «Ландсторм Недерланд».
У 1950 році судом Арнема засуджений до 10 років ув'язнення у зв'язку з розстрілом 19 цивільних осіб (двоє з яких були розстріляні за наказом Ліпперта). 17 квітня 1953 року звільнений і переданий ФРН. У 1957 році Ліпперт постав перед німецьким судом за звинуваченням у вбивстві Рема. Він був визнаний винним і засуджений до 18 місяців в'язниці.
Звання
Гауптвахмістр земельної поліції (1920) Труппфюрер СС (10 березня 1931) Штурмфюрер СС (15 листопада 1931) Штурмгауптфюрер СС (5 серпня 1933) Штурмбанфюрер СС (9 листопада 1933) Оберштурмбанфюрер СС (20 квітня 1934) Оберлейтенант резерву люфтваффе (1 грудня 1939) Оберштурмбанфюрер резерву військ СС (4 січня 1940) Штандартенфюрер військ СС (20 квітня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) з мечами Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний кут старих бійців Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (27 грудня 1944)
Примітки
Джерела
Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7