Таня́ва — село в Україні, у Болехівській міській громаді Калуського району Івано-Франківській області.
Історія Вперше Танява згадується в поборовому реєстрі Перемишльської землі 1579 р. як шляхетське село у складі Стрийського повітуСмерека Б. Розмежування поселень Жидачівського і Стрийського повітів Руського воєводства в XVI столітті (південний фрагмент кордону) // Архіви України. К., 2024. Вип. 3 (340). С. 183..
Описуючи становлення кооперативного руху на Стрийщині, Лев Шанковський згадує, що мешканці с. Дуліби перед Другою світовою війною довозили з Таняви до Стрия паливо, що було одним із основних джерел їхнього заробіткуШанковський Л. Нарис історії Стрийщини / Стрийщина: іст.-мемуар. зб. Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини, т. 1, стор. 137. У 1939 році в селі проживало 580 мешканців (560 українців і 20 поляків)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 23 — Вісбаден, 1983. — 205 с..
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська163100%
Відомі люди Дуда Михайло («Громенко») — командир «Залізної сотні» (Ударники-2), що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко» оперативної групи УПА-Захід. Загинув біля села. Сенчишак Ілько — лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу, кур'єр ЗП УГВР. Остап Каратницький (псевдо «Морський») — заступник командира Воєнної Округи УПА «Маківка. Загинув біля села. Владислав Клімчак — архітектор, професор Львівської політехніки, уродженець Таняви.Łoza S. Klimczak Władysław // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 146.
Природоохоронні території Неподалік від села розташовані: Бурсуків (заказник) Танява-1 (заповідне урочище) Танява-2 (заповідне урочище)
Примітки