Іван Іванович Єдешко (білор. Іван Іванавіч Ядэшка; 25 березня 1945, Стецьки, Гродненський район, Гродненська область, Білоруська РСР — 30 липня 2026) — радянський баскетболіст. Заслужений майстер спорту СРСР (1972); кавалер ордена «Знак Пошани» (1972).
Життєпис Іван Єдешко — вихованець гродненського баскетболу. Перший тренер — Яків Йосипович Фруман.
Закінчив спортивно-педагогічний факультет спортивних ігор і єдиноборств Білоруського державного університету фізичної культури (1970).
Грав за баскетбольні клуби «Спартак» (Мінськ), РТІ (Мінськ), ЦСКА (Москва), СКА (Київ).
Увійшов до історії радянського і світового баскетболу, зробивши «золотий пас» Олександру Бєлову за три секунди до закінчення фінального матчу зі збірною США на Олімпіаді в Мюнхені (1972). Тоді у складній і напруженій кінцівці матчу баскетболісти радянської збірної тричі вводили м'яч у гру через зупинки і проблеми з відліком часу і, зрештою, вирвали перемогу у американців з мінімальним розривом: 51:50.
Член КПРС з 1979 року. Тренер збірної СРСР на чемпіонаті світу-1982 (1-е місце) та чемпіонаті Європи 1987 р. (2-е місце).
Заслужений тренер Росії, заслужений тренер СРСР.
Іван Єдешко був тренером чоловічої команди ЦСКА — чемпіона Росії 1992 року. У 1993 році працював головним тренером ліванського клубу «Спортинг», який став чемпіоном країни, а провідними гравцями клубу були росіяни Віктор Кулагін і Сергій Щепоткін.
Головний тренер юніорської збірної Росії в 1998—1999 роках.
У 1999—2001 роках Іван Єдешко працював головним тренером молодіжної збірної Росії.
Помер у липні 2026 року у віці 81 року під час операції, не вийшовши з наркозу.
Досягнення: звання, нагороди
Олімпійський чемпіон 1972 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1976 Заслужений майстер спорту СРСР (1972) Чемпіон світу 1974, срібний призер Чемпіонату світу 1978 Чемпіон Європи 1971, 1979, срібний призер Чемпіонату Європи 1975; бронзовий призер Чемпіонату Європи 1973 Чемпіон СРСР 1971-74, 1976, 1977, 1979, 1980. Срібний призер чемпіонату СРСР 1975 Чемпіон Універсіади 1970; срібний призер — 1973 р. Володар Кубка європейських чемпіонів 1970/1971. ордена «Знак Пошани» (СРСР, 1972), ордена Пошани (Росія, 2006); Медаль «За трудову доблесть» (СРСР, 1982).
Родина Батько — Єдешко Іван Олександрович (1907—1997). Мати — Єдешко Ганна Вікентіївна (1912—1988). Брат — Євстафій Єдешко — працює на кафедрі фізичної культури в Гродненському державному університеті імені Янки Купали.
Дружина — Єдешко Лариса Андріївна (нар. 1946), закінчила МДУ, працювала викладачем. Дочка — Єдешко Наталія Іванівна (нар. 1970), тенісистка, майстер спорту, працювала в ЦСКА. Зять — Нечаєв Андрій Артемович, (нар. 1963), колишній президент баскетбольного клубу «Хімки» (серпень 2012 — січень 2013). Онуки: Артем, Іван.
У кіно У фільмі 2017 року «Рух вгору», який присвячений перемозі команди СРСР на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені, роль Івана Єдешка зіграв Кузьма Саприкін.
Примітки
Література
Едешко Иван Иванович // Олимпийская энциклопедия / Павлов С. П.. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 415 с. 100 лет российского баскетбола: история, события, люди: справочник / Автор-составитель В. Б. Квасков. — М.: Советский спорт. — 274 с.: илл. ISBN 5-9718-0175-9
Посилання
Профіль Профіль на сайті БК ЦСКА Олімпійський чемпіон 1972 року з баскетболу Іван Єдешко: Горілка з ікрою — за перемогу над США