Андрій Ілліч Мерзлікін (. 24 березня 1973, Калінінград (з 8 липня 1996 року — місто Корольов), Московська область, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, телеведучий. Заслужений артист РФ (2018).
Життєпис Народився 24 березня 1973 року в місті Калінінграді (нині — Корольов) Московської області.
У 1988 році, після закінчення восьмирічної школи № 22 у селищі Текстильник місто Калінінград Московської областіВІДЕО. «Ошпарений»-хорошист: Корольов приїхав Андрій Мерзлікін. — Актор театру і кіно побував сьогодні у 22-ій школі, де колись навчався. Телеканал «Корольов ТБ» // korolev-tv.ru (20 травня 2013 року), Андрій вступив в Калінінградський технікум космічного машинобудування і технології. У 1992 році закінчив його, отримавши кваліфікацію «радіотехнік» за спеціальністю «Прилади управління»Андрій Мерзлікін. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru.
У 1996 році з червоним дипломом закінчив Державну академію сфери побуту та послуг у Москві за спеціальністю «Організація виробництва і менеджмент». Його дипломною роботою був проект відродження ткацької фабрики Сапожниковых.
У 1994 році вступив на акторський факультет ВДІКу (майстерня Е. А. Кіндінова), навчаючись протягом двох років у двох вузах одночасно. Закінчив ВДІК в 1998 році.
Під час навчання у Вдіку Андрій Мерзлікін знімався у фільмах молодих режисерів: «Айлостера» (реж. Ольга Дарфі, 1998), «Чому ти мене любиш?» (1998) і «Новини» (1999) реж. Іллі Хотиненко, «Фінал» (реж. Сік Квон Ки, 1998). За роль у фільмі режисера Наталії Погоничевої «Як я провела літо» (1999) отримав приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному студентському фестивалі ВДІК.
У 2000 році працював у міжнародному театральному проекті «Готель „Європа“» режисера Івана Поповськи, з яким об'їздив найбільші театральні фестивалі Європи (у Відні, Бонні, Авіньйоні, Стокгольмі, Болоньї).
У 2001—2011 роках був актором Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна, де зіграв різнопланові ролі: суддя Ляпкін-Тяпкін в «Ревізорі» (реж. С. Газаров), юнак Ангел у виставі «Порохова бочка» за п'єсою Деяна Дуковски (реж. К. Азарян), Фігаро у виставі «Божевільний день, або одруження Фігаро» (реж. Ю. Клепіков), Вершинін в «Трьох сестрах» (реж. Ю. Клепіков та Вл. Ячменьов), «Він» у виставі за п'єсою Е. Радзинського «Вона у відсутності любові і смерті» (реж. Ю. Іоффе), герой-коханець Саймон в комедійному трилері «Театр-вбивця» за п'єсою Т. Стоппарда (реж. С. Голомазов).
Професійну кінокар'єру почав, граючи маленькі ролі у фільмах і серіалах («Любити по-російськи 3: Губернатор» режисера Євгена Матвєєва (1999), «Старі шкапи» режисера Ельдара Рязанова (2000), «Обличчя французької національності» (режисера Іллі Хотиненко, 2000).
Успіх і популярність Андрію Мерзлікіну принесла роль Дімона («Ошпареного») у фільмі режисера Петра Буслова «Бумер». Після «Бумера» і його продовження актора стали запрошувати багато режисерів, пропонуючи йому різні ролі, в тому числі і ролі злочинців.
Зіграв більше ста ролей у фільмах і серіалах. Працював з режисерами О. Балабановим, П. Чухраєм, Ф. Бондарчуком, М. Михалковим, В. Мірзоєвим, А. Коттом, М. Сегалом та іншими.
У 2012 році дебютував кінорежисером, знявши короткометражний художній фільм «GQ» за сценарієм Михайла Сегала. У цьому ж році картина брала участь у конкурсі «Кінотавр. Короткий метр» на XXIII відкритому російському кінофестивалі «Кінотавр»XXIII відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (2012 рік). Конкурсні програми. Офіційний сайт ОРКФ «Кінотавр» // kinotavr.ru.
У 2014 році Мерзлікін з'явився у 2-му сезоні телесеріалу «Молодіжка», де він зіграв Максима Едуардовича Стрельцова, головного тренера хокейної команди «Крижані королі», хокеїста канадського клубу «Оттава», чому сприяло вміння актора кататися на ковзанах«Молодіжка», 2-й сезон: Мерзлікін та Нікіфоров зійдуться на льоду" // vokrug.tv (18 липня 2014 року).
У 2015 році Андрій Мерзлікін зіграв одну з головних ролей (полковник Кадишев) у художньому фільмі режисера Олексія Петрухіна «Училка». Зйомки фільму проходили в середній загальноосвітній школі № 7 міста Калінінград Московської області, де Мерзлікін отримав початкову шкільну освіту (з 1-го по 3-й класи)ВІДЕО. «Інтерв'ю»: Актор Андрій Мерзлікін — о першій школі і ролях негідників. Телеканал «Москва-24» // m24.ru (2 липня 2015 року)Андрій Мерзлікін: «Хтось завжди повинен вказувати межі дозволеного». // bloknot.ru (30 вересня 2015 року)Андрій Мерзлікін: «Хотів сказати своїй вчительці спасибі!» Газета «Вечірня Москва» // vm.ru (15 грудня 2015 року).
У 2017 році Андрій Мерзлікін зіграв роль слідчого Олега Звонарьова в телесеріалі «Траса смерті», заснованому на реальній кримінальній справі банди «ДТА».
У ході президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху «Putin Team», що виступає в підтримку кандидата на посаду президента Російської Федерації Володимира ПутінаПросуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «иванушки International» Ігор Матвієнко. «Meduza» // meduza.io (22 січня 2018 року).
Родина
Дружина (з березня 2006 року) — Ганна Осокіна, психологАндрій Мерзлікін знайшов справжню любов. // paparazzi.ruАндрій Мерзлікін став батьком втретє. // starslife.ru (31 серпня 2010 року), працює директором і прес-секретарем свого чоловікаАндрій Мерзлікін приймає поздоровлення з народженням четвертої дитини. Журнал «СтарХит» // starhit.ru (25 січня 2016 року). Син — Федір (нар. 2 грудня 2006). Дочка — Серафима (нар. 29 вересня 2008)Дружину Андрія Мерзлікіна виписали з пологового будинку. Днями актор став двічі татом. Газета «Комсомольская правда» в Молдові // kp.md (4 лютого 2015 року). Дочка — Євдокія (нар. 25 серпня 2010)Актор Андрій Мерзлікін тричі став батьком. // donbass.ua (31 серпня 2010 року). Син — Макар (нар. 24 січня 2016)Ольга Александрова. Андрій Мерзлікін в четвертий раз став батьком. Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (25 січня 2016 року).
Підтримка окупації України Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку: «Свідоме багаторазове порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі. Співпраця з проросійськими терористичними організаціями. Участь в пропагандистських заходах РФ (країна-агресор) проти України». Підтримав в 2022 році вторгнення Росії в Україну.
Творчість
Фільмографія
Актор
— Айлостера (короткометражний) — Флай — Фінал (короткометражний) — Андрій 1998 — Новини — капітан 1998 — Чому ти мене любиш? (короткометражний) — епізод — Як я провела літо (короткометражний) — тато 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор — міліціонер — «перевертень» 1999 — Особа французької національності — міліціонер — Далекобійники (серія № 19) — вертольотчик 2000 — Нічого страшного (короткометражний) — медбрат 2000 — Важка робота старих мойр (короткометражний) 2000 — Старі шкапи — лейтенант — Наречена поштою — танцюрист 2002 — Леді Бос (серіал) — сапер 2003 — Бумер — Димон «Ошпарений» 2003 — Вокзал — Роман Хоменко, слідчий — Команда — Олег Грач, брат Віталія 2004 — Конвой PQ-17 — Микола Лунін, командир підводного човна, капітан 3-го рангу 2004 — Червона капела — Мішель, член ФКП 2004 — Курсанти — Панасюк, сержант, старшина роти 2004 — Таксист (телесеріал) — оперативник 2004 — Мара — Олег 2004 — Солдати (1 сезон) — незнайомець 2004 — Штрафбат (серії № 5, 6, 8) — В'ячеслав Бредун, капітан — Жмурки — охоронець «Михалича» 2005 — Покликання — Олег Михайлович Крайнов 2005 — Нічний продавець — покупець сигарет 2005 — Убойная сила 6 (фільм № 4 «Добрі наміри») — Кедров — Franz + Polina — Павло, брат Поліни 2006 — Герой нашого часу — Сьомін, поручик 2006 — Самотнє небо — Борис, фельдшер 2006 — Бумер. Фільм другий — Димон (Ошпарений) 2006 — Полювання на піранью — «Штабс» 2006 — Зворотний відлік — Макс Смирнов 2006 — Ваша честь (серія № 6) — Попов 2006 — Час пик — Юрій Смирнитський, друг дитинства Кості і коханець його дружини 2006 — Розсмішити Бога — Ігор Квасков, слідчий — Травень — Олександр Гаєвський, товариш Євгена Печаліна — Російська гра — Кругель — Гойдалки — Сергій Макаров («Кувалда»), капітан, боєць спецназу Випуску 2008 — Плюс один — Макаров, капітан Випуску 2008 — Залюднений острів — Фанк — О, щасливчик! — Саня «Фрегат» 2009 — Переправа — Усов, капітан 2009 — заблукав (Казахстан) — хлопець 2009 — Вагома підстава для вбивства — Коля Потапенко, брат Саші 2009 — Росія 88 — чиновник 2009 — Гарячі новини — Олег Смирнов, майор, оперативник 2009 — Ісаєв (частина друга — «Пароль не потрібен») — Чен (Марейкіс), чекіст, резидент у Владивостоці — Стомлені сонцем 2: Предстояння — Микола, танкіст 2010 — Без права на помилку — «Художник» 2010 — Двоє — Олексій Бур'ян, партизан 2010 — Гідравліка — Сергій Самсонов («Сем»), злодій 2010 — Доктор Тирса (серії № 19, 24) — Антон, чоловік Катерини 2010 — Родинний дім — Дмитро Сергійович Соколов, чоловік Жені 2010 — Єдиний чоловік — Андрій Волошин 2010 — Брестська фортеця — Андрій Митрофанович Кіжеватов, лейтенант, начальник 9-ї прикордонної застави, Герой Радянського Союзу — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Микола, танкіст 2011 — Борис Годунов — Григорій Отреп'єв 2011 — Будинок на узбіччі — Олександр 2011 — Сильна — Андрій Сафронов, капітан, слідчий 2011 — Забутий — Григорій Якович Тампеев, колишній офіцер-розвідник 2011 — Зрада — Михайло Самарін, чоловік Наталії, хірург 2011 — 4 дня в травні — Сєдих, радянський розвідник — Синдром дракона — Володимир Терехов, офіцер держбезпеки 2012 — Дочка баяніста — Василь Синіцин 2012 — Золото — Павло Андрійович Зеленський, прокурор 2012 — Якби та якби — Руслан, спецагент, який працює під прикриттям, він же трансвестит Людка 2012 — Чкалов — Олександр Анісімов 2012 — Розповіді (новела «Світ кріплення») — організатор весіль 2012 — Раз, два! Люблю тебе! — Андрій, механік на шоколадній фабриці 2012 — Шпигун — Карпенко — Петро Лещенко. Все, що було... — Георгій Храпак, бойовий товариш Петра Лещенко 2013 — Іван син Аміра — Андрій 2013 — Діти Водолія — Валерій Петрович Мезенцев, лікар-психіатр 2013 — Крик сови — Андрій Север'янович Балахнин, майор міліції 2013 — Шерлок Холмс (фільм № 6 «Галіфакс», серії № 11-12) — Галіфакс 2013 — Кіноман — головна роль 2013 — Червоні гори — Зотов, білогвардійський офіцер 2013 — Невидимки — Клебеев 2013 — Новий старий будинок — Гера 2013 — Одного разу — Третьяков, кримінальник 2013 — Свиридова — Руслан Пілогаєв — Ладога — Максим Кірсанов / Сергій 2014—2016 — Молодіжка — Максим Едуардович Стрільців, головний тренер хокейної команди «Крижані королі», хокеїст канадського клубу «Оттава» 2014 — Білі Роси. Повернення — Іван, чоловік Галі, батько Ані 2014 — Син — Андрій Сафронов, слідчий 2014 — Серце ангела — Іван Серафимович Пожарський 2014 — Вовче сонце — Віктор Олексійович Ромовська, генерал білоемігрантських військ 2014 — Тальянки — Степан Веригін, капітан, льотчик дальньої авіації 2014 — Ялинки кошлаті — Леха, злодій 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — Кусков, капітан, комендант фортеці Форт-Росс 2014 — Новорічне щастя — Льова 2014 — дол (короткометражний) — Рудольф, начальник Михайла — Одиниця (Бойова одиниця) — Семен Фіногенов, лейтенант, замполіт 2015 — Зворотній бік Місяця 2 — пасажир 2015 — Батьківщина (фільм Петра Буслова) — Дмитро 2015 — Батьківщина (телесеріал Павла Лунгіна) — Олег Басов, депутат 2015 — Ленінград 46 (фільм № 8 «Віра» — серії № 29-32) — капітан, командир штрафної роти Данилова 2015 — Щастя - це... (кіноальманах; новела № 5 «Останній пункт») — Сергій 2015 — Норвегія — Митяй (Дмитро Андрійович Селіванов) 2015 — Захоплення — Ковальов 2015 — Зелена карета — Вадим Раєвський, режисер 2015 — Училка — Кадишев, полковник спецназу, колишній учень Алли Миколаївни — П'яна фірма — Анатолій Чубайс — Дух балтійський — Фрідріх — Траса смерті — Олег Звонарьов, слідчий