Дмитро́ Олекса́ндрович Жда́нов ( , місто Генічеськ, тепер Херсонської області — , місто Ворошиловград, тепер Луганськ) — український радянський діяч, ректор Ворошиловградського (Луганського) державного педагогічного інституту імені Шевченка. Доктор філософських наук, професор. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.
Біографія У 1936 році батьки переїхали до міста Запоріжжя, де Дмитро Жданов навчався в школі. Під час німецько-радянської війни у 1943 році на фронті загинув його батько. Дмитро Жданов разом із матір'ю перебував у евакуації.
У 1947 році закінчив середню школу в селі Тюп Киргизької РСР. Працював слюсарем на відбудові Дніпрогесу в Запоріжжі.
З 1947 по 1948 рік навчався в педагогічному інституті імені Горького в місті Запоріжжі. У 1948 році перевівся в Київський педагогічний інститут імені Горького, який закінчив у 1951 році з відзнакою, здобувши філологічну освіту за фахом російська мова і література.
У 1951—1954 роках — аспірант Київського державного педагогічного інституту імені Горького.
У 1954—1960 роках — старший викладач, у 1960—1961 роках — доцент кафедри марксизму-ленінізму Ворошиловградського (Луганського) державного педагогічного інституту імені Шевченка.
Член КПРС з 1955 року.
У 1955 році захистив кандидатську дисертацію «Про істинність і правильність мислення». У 1960 році ВАК СРСР затвердив Дмитра Жданова в званні доцента.
У 1961—1975 роках — завідувач кафедри філософії Луганського (Ворошиловградського) державного педагогічного інституту імені Шевченка.
У 1971 році захистив в Інституті філософії АН УРСР докторську дисертацію «Проблеми генезису мислення». У 1972 році затверджений у вченому званні професора на кафедрі філософії.
У квітні 1975 — березні 1986 року — ректор Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Шевченка.
Обирався головою Ворошиловградської обласної організації і членом правління республіканського товариства «Знання». Був членом республіканської координаційної ради із виконання науково-дослідних програм при Міністерстві освіти СРСР, заступником голови Ворошиловградської обласної ради ректорів.
Основні праці Жданов Д. А. Об истинности и правильности мышления: Автореф. Дисс. — К., 1954 Жданов Д. А. Основные категории материалистической диалектики. — Ворошиловград, 1956 Жданов Д. А. О переходе от наглядно-образных к отвлеченно-логическим формам мышления //Докл. и сообщ. на науч. сессии за 1962 г. Луган. пед. ин-та: Тез.(Обществ. науки). — Луганск, 1963 Жданов Д. А. Протоформы мышления и их отражение в истории языка.// Докл. и сообщ.на науч. сессии за 1962 г. Луган. пед. ин-та: Тез.(Обществ. науки). — Луганск, 1963 Жданов Д. А. О генетически ранних формах умозаключения // Материалы конф. посвящ. проблеме: «Строение и деятельность центральной нервной системы человека и животных» (Тез. и сообщ.). — Луганск, 1963 Жданов Д. А. Проблема генезиса форм мышления // Вопр. философии. — 1963. — № 10 Жданов Д. А. У истоков мышления. — М.: Политиздат, 1969 Жданов Д. А. Возникновение абстрактного мышления. — Х., 1969
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора (1976) орден «Знак Пошани» (1966) медаль «За доблесну працю» (1970) медаль А. С. Макаренка (1981) Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1982) знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1968)
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. Одиннадцатый созыв. — : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1984.