Коса́нове — село в Україні, у Кунківській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області.

Географія Село розташоване у східній частині Поділля. Фізична відстань до центру громади (села Кунка) становить близько 12 км, до районного центру міста Гайсин — 18 км. Селом протікає річка Рудка, ліва притока Південного Бугу, що створює в межах населеного пункту мальовничі краєвиди та систему місцевих ставків.

Археологічні пам'ятки Територія сучасного села та його околиць була заселена з найдавніших часів завдяки сприятливим природним умовам.

Поблизу села виявлено велике поселення трипільської культури, що свідчить про землеробське освоєння цих земель ще у IV–III тисячоліттях до н. е.Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с..

Проте найбільшу наукову славу Косановому приніс унікальний Косанівський могильник, який досліджували археологи у 1961–1964 роках. На розкопаній площі близько 1000 м² було виявлено 39 трупопокладень та 82 трупоспалення. Крім людських решток, у могильних ямах знайдено багатий супутній інвентар: глиняні горщики, миски, глеки, витончені вази, імпортні скляні келихи, намиста, металеві фібули, пряжки та гребені. Пам'ятка датується серединою III — початком V століття н. е. і належить до черняхівської культури. Вчені пов'язують цей могильник зі східногерманськими племенами готів, які входили до складу великого Готського племінного союзуО. В. Петраускас. Косанове, Косанівський могильник // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 204. — ISBN 978-966-00-0855-4..

Історія Дореволюційний період та доба УНР За офіційними даними, село засноване близько **1850 року**, хоча поселення хутірського типу існували тут і раніше. Наприкінці XIX століття Косанове адміністративно входило до складу Нижчекропивнянської волості Гайсинського повіту Подільської губернії. Основним заняттям місцевого населення було землеробство, бджільництво та робота на сусідніх гуральнях і млинах.

Внаслідок розпаду Російської імперії, 7 (20) листопада 1917 року село, згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки. Під час Визвольних змагань у регіоні неодноразово змінювалася влада, відбувалися селянські повстання проти більшовиків.

Радянська доба Радянську владу остаточно встановлено на початку 1920-х років. За постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року село стало частиною Гайсинського району Гайсинської округи. Згодом, 19 листопада 1924 року, його перепідпорядкували Ситковецькому районуПостанова ВУЦВК Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Поділля від 19 листопада 1924 року. Село пережило примусову колективізацію та репресії щодо заможних селян. Під час Голодомору 1932—1933 років Косанове зазнало людських втрат.

У роки Другої світової війни село було окуповане німецькими військами влітку 1941 року та включено до складу румунської зони окупації (Трансністрія), згодом повернуто під німецький контроль. В околицях діяли радянські партизанські загони. Звільнене навесні 1944 року.

21 січня 1959 року внаслідок ліквідації Ситковецького району село остаточно повернулося до складу Гайсинського району Вінницької області. У повоєнні роки тут діяла бригада великого колгоспу, що спеціалізувався на вирощуванні зернових та цукрових буряків.

Доба незалежної України Із проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року село увійшло до складу нової суверенної держави. У 1990-х років Косанове пережило складну економічну трансформацію, пов'язану з розпадом радянської колгоспної системи. Місцеве колективне господарство було реорганізоване, а колгоспні землі розпайовані між жителями села. Частина селян перейшла на одноосібне ведення господарства, інші здали свої земельні паї в оренду великим агрохолдингам та новоствореним фермерським підприємствам, які спеціалізуються на вирощуванні промислових культур (соняшник, кукурудза, ріпак).

Протягом 2000-х та 2010-х років село зіткнулося з типовими для українського поозерного Поділля проблемами — відтоком працездатного населення та молоді до великих міст (Гайсина, Вінниці, Києва) через брак робочих місць на місці. Попри це, у селі вдалося зберегти базову інфраструктуру та провести частковий благоустрій території, зокрема підтримання в робочому стані системи ставків на річці Рудка.

Сучасність та адміністративна реформа 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністрачних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», Косанове вийшло з підпорядкування старої Носовецької сільської ради та увійшло до складу новоствореної Кунківської сільської громади. У липні того ж року, в результаті загальнонаціональної адміністративно-територіальної реформи і ліквідації колишнього Гайсинського району (1923—2020), село стало частиною укрупненого Гайсинського району.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, жителі села Косанове активно долучилися до волонтерської діяльності, збору гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та внутрішньо переміщених осіб. Низка жителів села була мобілізована до лав ЗСУ для захисту територіальної цілісності держави. Наразі село живе в умовах воєнного стану, забезпечуючи стабільну роботу приватного сектору та аграрних підприємств громади.

Населення Станом на 2001 рік населення села становило 523 особи. Протягом останніх десятиліть спостерігається тенденція до поступового демографічного старіння та скорочення чисельності населення через міграцію молоді до міст.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року відображає етнічну монолітність села з переважанням української мови: МоваКлишкістьВідсотокукраїнська50095.60%російська193.63%білоруська30.57%румунська10.20%Усього523100%

Соціальна інфраструктура У селі працюють заклади первинної соціальної сфери, зокрема фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) для надання базової медичної допомоги, сільський клуб, кілька торговельних точок. Більшість великих об'єктів інфраструктури (школа, пошта) розташовані в сусідньому селі Носівці.

Транспорт Транспортне сполучення здійснюється переважно приміськими автобусними маршрутами до Гайсина. Найближчий залізничний зупинний пункт — Семенки — розташований за 4 км від Косанового. Він обслуговує приміський поїзд сполученням Вінниця — Гайворон, який курсує тричі на тиждень.

Відомі люди Колісниченко Анатолій Іларіонович (1943–2015) — український письменник, відомий новеліст, член Національної спілки письменників України. Гулеватий Трохим Яремович (1911–1992) — військовик, капітан, Герой Радянського Союзу, учасник Другої світової війни. Ткаченко Іван Яремович — доктор економічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Примітки

Джерела та література О. В. Петраускас. Косанове, Косанівський могильник // О. В. Петраускас. Косанове // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2026. — ISBN 966-02-2074-X. Носівці // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 777 с. — С. 215.