Валентина Юхимівна Бжеська ( 22 лютого (5 березня) 1896, Біла Церква, нині Київська область — 12 січня 1977, Київ) — українська акторка. Заслужений артист Узбекської РСР (1944), Заслужений артист УРСР (1951). Дружина Амвросія Бучми, мати Ігоря Бжеського.
Життєпис Її батько Юхим Йович Стрілець був земським фельдшером, а мати мала дошлюбне прізвище Борщ. Закінчила белоцерківську гімназію, яка дала їй знання французької мови, прекрасно грала на фортепіано, багато читала, у тому числі і польською мовою.
Перший чоловік — Георгій Миколайович Бржеський, з польських дворян з родовим гербом та гаслом «На коні з мечем». Син від першого шлюбу — Ігор Юрієвич Бжеський (під час отримання паспорту малограмотні паспортисти змінили ім'я батька на Юрій, а у прізвищі забули літеру «р» — в результаті змінився корінь польського прізвища, бо «бржоза» — це «береза», а «бжег» — це «берег») — режисер театру, кіно і телебачення.
Акторську діяльність розпочала 1924 року, дебютувавши у творчій майстерні театру «Березіль» у Білій Церкві.
З А. Бучмою Валентину Бжеську доля звела у 1925 році, але в РАЦСі вони не були зареєстрованими, вважали, що це фіксує недовіру людей одне до одного. Амвросій Бучма став добрим батьком для Ігоря, а той, у свою чергу, — однодумцем та помічником артиста (статті, які писав Бучма, в основному були записані та відредаговані Ігорем Бжеським).
Упродовж 1925—1938 років працювала в театрі «Березіль» (з 1935 року — Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка. У Харкові мешкала на вулиці Гіршмана, 10, кв. 1.
У 1938—1959 роках була актрисою Київського українського драматичного театру імені Івана Франка.
Заслужена артистка УРСР, акторка театрів «Березіль» та ім. І.Франка. Виконувала ролі у виставах «Макар Діброва», «Лиха доля», «Останні». Знялась у фільмі «Вітер зі сходу» (1940 р.)
Померла від інсульту.
Творча діяльність Валентина Бжеська була гострохарактерною актрисою яскравого темпераменту. Як учениця Леся Курбаса, тяжіла до акцентованого сценічного вияву та гротеску. Серед характерних ролей — Дунечка у виставі «Васса Желєзнова» М. Горького, Шарлотта у «Вишневий сад» А. Чехова, Мара у «Доктор філософії» Б. Нушича.
Виконувала також героїчні ролі (Мати Марусі — «Маруся Богуславка», Гордиля — «Лиха доля» М. Старицького), ліричні (Софія — «Останні» М. Горького), ролі типу «ґранд-дам» (місіс Старкуедер — «Крадіжка» Дж. Лондона, Горицвіт — «Крила» О. Корнійчука), а також комедійні та ролі зі спортивними елементами, зокрема з використанням танців на роликах і повітряної гімнастики («Алло, на хвилі»).
Мала глибокий грудний голос широкого діапазону, виступала з читанням художніх творів на радіо та телебаченні, зокрема виконала поему «Відьма» Т. Шевченка у 1940 році. Відзначалася як майстер епізоду та ролей «другого плану» (Настя — «Украдене щастя» І. Франка, Розалія — «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо).
Знімалася в кіно, виконуючи епізодичні ролі у фільмах «Киянка» та «Украдене щастя».
Примітки
Література
Джерела
Сайт «Музею театрального, музичного та кіномистецтва України»