Бі́ла — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 308 осіб. Через село протікає річка Вільшанка. Географія Село розташоване на берегах річки Вільшанки. У селі струмок Селець впадає у Вільшанку.
Історія Точна дата заснування села невідома, проте село має давню історію. Щодо назви села, то існує версія, що в давнину у селі були великі поклади глини, і всі будівлі мазали білою глиною і вони стояли всі білі.
У 1746 році збудовано дерев’яну Михайлівську церкву 7-го класу, якій належала 51 десятина землі. З того часу свято Михайла 21 листопада відзначається у селі як престольне.
У 1840 році в селі була відкрита церковно-парафіяльна школа. Нині це загальноосвітня школа I–II ступенівЗнамениті дати Вінниччини 2010 року.
У документах 1864 року зазначається, що в селі було 588 православних мешканців та 12 римо-католиків, нараховувалося 1957 десятин землі. Три чверті села належали Валеріану Ігнатійовичу Огоневському, а четверта частина – Генріху Седизиковському, яку він викупив у Фекли Рогозинської. Від їх прізвищ пішли назви куточків села, які існують й досі: центральну вулицю називають Огоновщина, а вулицю, що веде до Шендерівки – Рогозінщина.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вахнівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 562 особи, налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1033 особи (496 чоловічої статі та 537 — жіночої), з яких 943 — православної віри.
Під час колективізації в 1929 році у селі створено колгоспи «Червоний шлях», «Червоний хлібороб», «2-га п’ятирічка». Першими колгоспниками Білої та Шендерівки були Кравчук Федір Митрофанович, Фармагей Дмитро Дмитрович, Лебідь Антін Карпович, Дубина Антін Іванович.
Важкими для села були роки Голодомору та Другої світової війни. З війни з поля бою не повернулося 216 односельчан, яким у 1966 році збудовано пам’ятник.
Після визволення села 13 березня 1944 року розпочалася відбудова господарства.
У 1957 році колгоспи Білої та Шендерівки об'єдналися в одне господарство.
Сучасний стан За останні роки у селі з’явилося багато новобудов. Збудовано нову школу, відремонтовано ФАП, заклади культури, проведено водогін та освітлення села.
Станом на 2021 рік на території Білої працює ЗОШ І-ІІ ступенів (навчається 35 учнів, працює 8 вчителів), 2 магазини, ФАП, сільський клуб (до 2002 року 35 років завклубом пропрацювала Марія Семенівна Шевчук). Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська30298.05%російська30.98%білоруська20.65%румунська10.32%Усього308100%
Відомі люди Грищук Іван Петрович — український художник. Марчук Надія Іванівна (1939 р.н.) — казкарУкраїнські народні казки: Книга 30. Казки Поділля/ Запис., упоряд. і літ. опрац. М. Зінчук. — Черівці : Букрек, 2010.- 424 с., іл. — С. 387.
Галерея
Примітки
Джерела Село Біла // Турбівська селищна громада
Література Бі́ла // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.373
Посилання Погода в селі Бі́ла