Лінда А. Морабіто, також відома під прізвищами Келлі, Гайдер і Морабіто-Меєр (нар. 21 листопада 1953, Ванкувер) — американсько-канадська астрономка, яка виявила вулканічну активність на Іо, супутнику Юпітера. Її відкриття вважається деякими планетарними вченими найбільшим відкриттям програми планетної розвідки, яка була здійснена у лабораторії реактивного руху. Нині Морабіто є доцентом астрономії у коледжі Victor Valley. Авторка мемуарів Паралельні всесвіти: спогади з країв простору і часу.

Життєпис Народилась Лінда у Ванкувері, Британська Колумбія, Канада, в 1961 році сім'я емігрувала до США. Ще з дитинства вона завжди знала, що буде астрономкою, і отримала велику користь від прискореної програми навчання в Пасадіні, США. На 9-му році навчання Лінда написала статтю для школи під назвою «Моя робота в світі: астроном».

У 2004 році Лінда Морабіто страждала від посттравматичного стресового розладу внаслідок перенесеного насильства у дитинстві й проходила курс лікування ПТСР за допомогою програми Eye movement desensitization and reprocessing, розробленої лікарем Френсін Шапіро.

У 2008 році Лінда Морабіто одружилася з Девідом Меєром (ВПС США, у відставці). Вони мають одного сина, Раяна Гайдера, музиканта, двох пасинків, Джейсона і Бретта, і трьох онуків: Роберта Вутена, Натана Гайдера і Дж. Д. Гайдера.

Академічна кар'єра Лінда Морабіто закінчила Університет Південної Каліфорнії і здобула ступінь бакалавра в галузі астрономії в 1974 році. Перед закінченням навчання вона приєдналася до Лабораторії реактивного руху для тимчасового літнього працевлаштування і працювала інженеркою системи оптичного навігаційного оброблення зображень (ONIPS) у команді космічної програми «Вояджер», а саме космічних супутників Outer Planet у лабораторії реактивного руху (1974—1981). У березні 1979 року, виконуючи аналіз обробки зображення «Вояджер-1», зробленого космічними апаратами на орбіті, вона виявила аномально високу 270-кілометрову хмару-«півмісяць» навколо супутника Юпітера Іо. Вона запропонувала ряд гіпотез і провела дослідження, щоб довести або спростувати їх. Морабіто зробила висновок, що це шлейф, що вивергається з поверхні Іо і, відповідно, має вулканічне походження. Її відкриття було презентоване 12 березня 1979 року. Це вперше в історії активний вулканізм був виявлений з Землі.

Лінда Морабіто приєдналася до «Планетарного товариства» як менеджерка з освіти та розвитку програм (1997—2004), де створила й провела освітню програму для Mars Global Surveyor Mission на Марсі, що призвело до залучення студентів до місії Mars Exploration Rover з марсоходами «Спіріт» and «Оппортьюніті». У 2007 році вона стала доцентом астрономії в коледжі Victor Valley, де викладає й зараз. Також, використовуючи дані, зібрані двома космічними апаратами на орбіті, Морабіто була розслідувачкою розширеної місії «Вікінг» на Марсі (1977), яка проводила експерименти на поверхні Марса. Моробіто обіймала посаду Глобальної розробниці навчальних планів в Центрі досліджень освіти в Льюїсі (2007—2009), де брала участь у навчанні студентів по всьому світу щодо використання радіотелескопа для астрономічних досліджень у співпраці з кількома місіями НАСА, включаючи космічний телескоп Спітцера, місія Juno до Юпітера і місія LCROSS на Місяць.

Вона працює викладачкою астрономії вже понад 30 років, брала участь в численних наукових документальних фільмах і була регулярною гостею-науковою коментаторкою двох телевізійних шоу у Ванкувері, Британська Колумбія, Канада (1979—1981)/

Письменницька діяльність Базуючись на власному досвіді та відновлюючись після перенесеної психологічної травми у дитинстві, Лінда Морабіто зміцнила свої християнські погляди. Її мемуари «Паралельні всесвіти: спогади з країв простору і часу» є християнською книгою і водночас особистими спогадами. Книга документує кілька навколосмертних переживань щодо її батьків, а також Вільяма Франкліна Волсі з Храму у Ванкувері, Британська Колумбія, Канада; прагне розкрити приховане минуле з 2003 по 2011 роки і висвітлює її основне наукове відкриття в 1979 році

Відзнаки та нагороди Впродовж своєї кар'єри Лінда Морабіто отримала такі нагороди:

Нагорода групи досягнень НАСА для космічних місій «Вояджер», команди навігації. Нагорода групи НАСА за розробку системи місійних операцій «Вояджер», розробка наземних систем. Нагорода групи НАСА за розробку місії «Вояджер», розробка ефемерид. Індивідуальний сертифікат від НАСА за істотний внесок у місію НАСА шляхом вдосконалення технологій обробки зображень і виявлення вулканічної активності на Іо. Нагорода Aviation Week & Space Technology для осіб, які заслуговують особливого визнання за прогресивні дослідження аерокосмічної галузі. Відзначена Міжнародним астрономічним союзом за відкриття вулканічної діяльності на Іо — на її честь названо астероїд 3106 Морабіто.

Також

Список винаходів і відкриттів, здійснених жінками

Список літератури

Посилання

LindaMorabito.com Космічні теми: Voyager — історії за місіями Відкриття вулканічної активності на Іо. Історичний огляд