Санкт-Міхельська губернія (, , ) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (Велике герцогство Фінляндія) в 1831—1917 та Фінляндії в 1917—1997 роках.
Географія Займала внутрішню частину Фінляндії. Межувала на півночі і північному сході з Куопіоською губернією, на південному сході і півдні — Виборзькою губернією, на заході і південному заході — Нюландською і Тавастгуською губерніями і на північному заході — Вазаською губернією.
З півночі на південь її перетинає низка пагорбів відомих як Савонсельке. По південно-східній і південно-західній околиці губернії проходила гряда Мала Сальпауссельке.
Історія До 1809 року була частиною шведської губернії Кюменкартан. З 1811 року тут існувала російська Кюмменегордська губернія. Утворена маніфестом імператора Миколи I від 24 березня (5 квітня) 1831 року «Про поділ Великого князівства Фінляндського на вісім губерній» з Кюмменегордської губернії.
В часи російської імперії площа становила 22 840 км². Після здобуття Фінляндією незалежності 1917 року губернія зберегла свої кордони. Була перейменовано на губернію Міккелін. У 1918 році стала базою «Білої Фінляндії» під час громадянської війни у Фінляндії.
У 1960 році частину губернії було передано до губернії Центральна Фінляндія. 1997 року уся губернія увійшла до Східної Фінляндії.
Адміністративний устрій Центром спочатку було місто Гейнола, а з 1843 року — Санкт-Міхель (звідси сама назва губернії). За часів Великого князівства Фінляндського поділялася на 4 повіти — Санкт-Міхельський, Гейноласький, Іоккаський і Рантасальміський, а також 21 ленсманський округ. Міста — Санкт-Міхель, Нейшлот і Гейнола, 636 сіл.
Губернатори часів Російської імперії Абрагам Йоаким Моландер-Норденгайм (1831—1837) Габріель Антон Кронштедт (1837—1840) Отто Абрагам Боіє (1840—1847) Олександр Теслеф (1847—1853) Карл Фабіан Лангенскійольд (1853—1854) Карл Еміль Седеркрейц (1854—1856) Бернгард Індреніус (1856) Самуель Вернер фон Троїль Старший (1856—1863) Теодор Себастьян Тілен (1863—1869) Карл Густав фон Креймер (1869—1873) Едвард Райнольд фон Аммондт (1874—1875) Ялмар Себастьян Норденстренг (1876—1883) Август Олександр Ярнефельт (1883—1884) Густав Аксель фон Троїль (1884—1889) Йоганнес Гріпенберг (1889—1891) Кнут Роберт Шпере (1891—1899) Леннарт Фрітьйоф Мунк аф Фулькіла (1900—1903) Олександр Ватаці (1903—1905) Антон Леонард фон Кноррінг (1905—1910) Еліел Ільмарі Вуорінен (1910—1911) Леон Арістід Сиреліус (1911—1916) Микола Сіллман (1916—1917)
Губернатори часів Фінляндії Аукусті Ахо (1917—1918) Ернст Розенквіст (1918—1927) Альбін Пулккінен (1927—1933) Еміль Яткола (1933—1948) Альпо Лумме (1949—1957) Урхо Кіукас (1957—1970) Вільйо Віртанен (1970—1979) Ууно Воутілянен (1979—1989) Юхані Кортесальмі (1989—1997)
Населення У 1897 році мешкало 185 689 осіб, з яких фіни і карели становили 99,1 %, шведи — 0,9 %. На 1905 року чисельність населення збільшилося до 191 717.
Економіка В період Російської імперії основу становило сільське господарство, насамперед вирощування злакових і тваринництво. Вирощували переважно жито, ячмінь, гречку, бобові, картоплю і овес, трохи пшениці. В 1910 році було 107,1 тис. голів великої рогатої худоби, 21,3 тис. коней. останніх в значній кількості вивозили з губернії. У 1861 році було засновано Санкт-Міхельське сільськогосподарське товариство.
Вагомий відсоток займала обробка деревини. В 1896 році лісопилок було 21, зокрема парових — 9, водяних — 12.
Фабрик і заводів в 1896 році було в містах 167, в сільській місцині — 336. Ливарних і металевих заводів було 55, з обробки каменю — 8, хімічних — 13, шкіряних — 82, паперових — 2, будівельних— 21, пивоварних — 5, харчових продуктів — 227. Велося добування озерної залізної руди.
Територією губернії було проведено залізниці Куопіо — Котка (1890 року) та Елісенваар — Нейшлот (1908 року).
За часів незалежності Фінляндії сільське господарства, видобуток та обробка руди, лісова промисловість набули стрімкого розвитку.
Примітки
Джерела Санкт-Михельская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Kaisu-Maija Nenonen & Ilkka Teerijoki: Historian suursanakirja, s. 334. WSOY, 1998. ISBN 951-0-22044-2. Provinces of Finland 1634—2009