Станом на 18 квітня 2025 року в Україні 463 населених пункти мають статус міста. Нижче наведений перелік населених пунктів України, що втратили статус міста

Збереглися, але втратили статус міста

Березна (селище) — місто відоме з XII століття. З 1924 — селище міського типу. З 2024 — селище. Білгород — літописне давньоруське місто. Нині село Білгородка. Болохов — давньоруське літописне місто, центр Болохівської землі. Вперше згадується у 1100 році. Зруйноване монголами у 1240 році. Нині село Борушківці. Бохмач — давньоруське літописне місто. Вперше згадується в 1170 році. Нині село Бахмач. Брацлав — місто з 1569 року. З 1924 — селище міського типу. З 2024 — селище. Буша — місто-фортеця у XVII столітті. У 1654 році було спалене польськими військами. Після — село. Вербовець — місто з 1607 року. З 1920-х — село. Витачів — давньоруське літописне місто. Тепер — село. Вишково — Угорське коронне місто з 14 століття. Тепер — селище. Глинськ — місто з 1649 року. У 1796 році виведене за штат. З 1923 — село. Градизьк — місто з кінця XVIII століття. З 1920-х — село. З 1957 — селище міського типу. З 2024 — селище. Говтва — місто з 1782 року. З середини ХІХ століття — село. Гоща — місто з XVI століття. З 1959 — селище міського типу. З 2024 — селище. Звенигород (Галицький) — місто з 1086 року. Зараз — село. Золочів — місто з 1679 року. З 1925 — селище міського типу. З 2024 — селище. Івано-Франкове (Янів) — місто з 1611 року. З 1946 року селище міського типу. З 2024 — селище. Козелець — місто з 1656 року. З 1924 року — селище міського типу. З 2024 — селище. Козирщина — паланкове місто Орільської паланки. Після ліквідації Нової Січі у 1775 році — село. Колодяжин — давньоруське літописне місто. Відоме з ХІІ століття. Зруйноване монголами у 1240 році. Нині село Колодяжне. Короп — місто з XVIII століття. З 1924 року — селище міського типу. З 2024 — селище. Краснокутськ — місто з 1765 року. З 1920-х років — село. З 1975 року — селище міського типу. З 2024 — селище. Кснятин — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1239 році. Після — село Снітин. Летичів — місто з 1429 року. З 1924 — селище міського типу. З 2024 — селище. Літин — місто з 1578 року. З 1923 — селище міського типу. З 2024 — селище. Личків — паланкове місто Протовчанської, згодом Личківської паланки Війська Запорозького. У 1775–1778 роках — центр Личківського повіту Азовської губернії. Після — село Личкове. Любеч — давньоруське місто, нині селище. Меджибіж — місто з 1146 року. З 1924 — селище міського типу. З 2024 — селище. Маяки — місто з 1862 року. З 1920-х — село. Миропілля — місто з другої половини XVII століття. У 1796 році виведене за штат. З 1920-х — село. Недригайлів — місто з 1765 року. З 1920-х — село. З 1958 — селище міського типу. З 2024 — селище. Нова Ушиця — місто з 1748 року. З 1924 року — селище міського типу. З 2024 — селище. Нові Санджари — місто у XVIII столітті. Тепер — селище. Новосергіївськ або Вільний — місто-фортеця з 1689 року. Втратило міський статус в зв'язку з ліквідацією фортеці у 1790 році. Нині село Вільне. Овідіополь — місто з 1795 року. З 1920-х — село. З 1970 — селище міського типу. З 2024 — селище. Ольгопіль — місто з 1812 року. З 1923 — село. Паволоч — місто з 1589 року. З XIX століття — село. Перекоп — місто відоме з доби середньовіччя. Зруйноване у 1920 році в ході Громадянської війни. Після 1920 року — село. Петриківка — повітове місто Єлизаветградської провінції. Нині селище Нова Прага. Плісненсько —давньослов'янське та давньоруське літописне місто. Було племінним центром білих хорватів. Покровськ — місто утворене в 1777 році на місці Нової Січі. Скасоване в 1778 році, міська канцелярія перенесена у Слов'янськ. Після 1778 року — село. Посад-Покровськ — позаштатне місто Херсонської губернії у XVIII столітті. Нині село. Саксагань — носила статус міста у 1776—1783 роках, однак справжнім міським поселенням не стала. Після 1783 року — село. Сандик — Кая — місто — фортеця держави Феодоро на вершині однойменної гори. Нині село Поляна. Сальниця — місто з 1607 року. З 1920-х — село. Слов'яносербськ — місто з 1784 року. У 1883 році виведене за штат. З 1920-х — село. З 1960 — селище міського типу. З 2024 — селище. Сосниця — місто з 1634 року. З 1924 — селище міського типу. З 2024 — селище. Стара Синява — місто з 1543 року. Пізніше — село. З 1956 — селище міського типу. З 2024 — селище. Стара Ушиця — місто з 1795 року. З 1923 — село. З 1979 — селище міського типу. З 2024 — селище. Старі Кодаки — місто з 1655 року. Зруйноване кримськими татарами у 1720 році. Після — село. Старі Санджари — село, у окремих документах згадується як місто в середині XVIII століття. Степань — давнє місто з часів Київської Русі. Центр Степанського князівства. Тепер селище. Стіна — давнє місто — фортеця. Тепер — село. Трахтемирів — місто, колишня козацька столиця. Тепер — село. Треполь — давньоруське місто. З XVII століття — село Трипілля. Торговиця — місто, вперше згадується у 1331 році. Зруйноване наприкінці XV століття кримськими татарами. Після — село. Царичанка — місто у 1775—1797 роках, після — містечко. З 1957 року — селище міського типу. З 2024 — селище. Чорторийськ — давньоруське літописне місто. Тепер село Старий Чорторийськ. Чучин — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1223 (після битви на Калці) чи 1239—1240 роках. Тепер село Балико — Щучинка.

Увійшли до складу інших міст Балаклава — місто до 1957 року. З 1957 року — житловий масив Севастополя. Верхнє — місто з 1938 року. У 1965 році включене в межі міста Лисичанська. Салачик —ввійшло до складу міста Бахчисарай. Ескі-Юрт —ввійшло до складу міста Бахчисарай. Єні-Кале — увійшло до складу міста Керчі. Жовтневе — місто з 1961 року. У 1973 році увійшло до складу міста Миколаєва. Златопіль — місто з XVI століття. У 1959 році увійшло до складу міста Новомиргород. Ігрень — місто з 1959 року. У 1977 році включене в межі міста Дніпропетровська. Інгулець — місто з 1965 року. У 2002 році включене в межі міста Кривого Рогу. Калінінськ — в 1940 році включене в межі міста Горлівки. Комсомольськ — в 1940 році включене в межі міста Горлівки. Крюків — місто, вперше згадується у 1646 році. У 1928 році включене в межі міста Кременчука. Микитівка — в 1940 році включене в межі міста Горлівки. Нижньодніпровськ — місто з 1917 року, остаточно увійшло до складу Дніпропетровська наприкінці 1950 — х років. Нові Кодаки — паланкове місто Кодацької паланки, відоме з 1645 року. Після 1793 року — село. З 1938 року — житловий масив Дніпропетровська. Новий Донбас — місто з 1938 року. У 1962 році включене в межі міста Сніжного. Ольвіополь — повітове місто Єлизаветградської провінції Новоросійської губернії. З 1920 року увійшло до складу новоутвореного міста Первомайськ разом з двома іншими поселеннями. Придніпровськ — увійшло до складу Дніпропетровська в 1977 році Пролетарськ — місто з 1938 року. У 1965 році включене в межі міста Лисичанська. Садгора — засноване в 1770 році. У 1965 році включене в межі міста Чернівців. Терни — місто з 1958 року. У 1969 році включене в межі міста Кривого Рогу.

Повністю зникли

Андріїв — давньоруське літописне місто. Час виникнення і зникнення невідомі. Бакота — місто з ХІІІ століття. Після придушення повстання 1431 року — село. У 1981 році припинило існування у зв'язку із затопленням водами Дністровського водосховища. Балін — історичне половецьке місто. Локалізація не встановлена. Березий — давньоруське літописне місто. Відоме з ХІ століття. Зруйноване монголами у 1239 році. Білиховичі — історичне місто на місці Херсона. Боли Сарай — історичне кримськотатарське та ногайське місто засноване у 1576 році. Дата зникнення невідома. Вітовтова Митниця, вона ж Виноградна Круча  — місто-фортеця збудоване великим князем литовським Вітовтом на місці сучасного Миколаєва. Возвягль — давньоруське літописне місто. Вперше згадується у 1170 році. Зруйноване військом тіуна Данила Галицького у 1257 році за непокору. Воїнь — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1239 році. Після — село Воїнська Гребля, у 1961 році ліквідоване в зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища. Всеволож — давньоруське літописне місто на Львівщині. Вперше згадується у 1090 році. Зруйноване монголами у 1241 році. Всеволож — давньоруське літописне місто на Чернігівщині. Вперше згадується у 1147 році. Зруйноване монголами у 1239 році. В'яхань — давньоруське літописне місто. Відоме з ХІ століття. Зруйноване монголами у 1239 році. Галич (давній) — місто, столиця Галицько — Волинського князівства. Після зруйнування монголами, було перенесене на інше місце. Давній Галич знаходився біля села Крилос. Гард — паланкове місто Бугогардівської паланки. Зникло після ліквідації Нової Січі у 1775 році. Глібль — давньоруське літописне місто. Вперше згадується у 1147 році. Зруйноване монголами у 1239 році. Гуричів — давньоруське літописне місто. Відоме з кінця ХІ століття. Зруйноване монголами у 1239 році. Данилів — давньоруське літописне місто. Вперше згадується у 1241 році. Зруйноване під час війн між Польщею, Угорщиною та Литвою за галицько — волинську спадщину. Домаха — паланкове місто Кальміуської паланки. Зруйноване татарами у 1768 році. У 1778 році на місці Домахи було збудовано місто Павлівськ. Заруб — давньоруське літописне місто. Вперше згадується у 1096 році. Зруйноване монголами у 1223 чи 1239—1240 роках. Звенигород (Київський) — літописне давньоруське місто. Імовірна локалізація — городище Віта — Поштова. Здвижень — давньоруське літописне місто. Іван (Іван — Город) — давньоруське літописне місто. Катеринослав на Кільчені (Новомосковськ) — заснований у 1776 році. Згодом перейменований у Новомосковськ. Припинив існування близько 1793 року, в зв'язку із частими повенями. Назва і міське правління були перенесені в слободу Новоселицю. Коцюбіїв — місто — фортеця засноване литовсько — руським шляхтичем Коцюбою — Якушинським у 1415 році. Після втрати Великим Князівством Литовським покинуте. Згодом біля руїн Коцюбієва турки заснували фортецю Хаджибей, з якої бере початок Одеса. Куниль — давньоруське літописне місто. Дати виникнення і зникнення невідомі. Лтава  — давньоруське літописне місто. Зруйноване татарами у 1399 році. В середині XVI століття біля залишків поселення було засновано місто Полтава. Мангуп — місто — фортеця. Відоме з IV століття. У XIV — XV століттях столиця держави Феодоро. Останні жителі покинули місто у 1792 році. Мамай Сарай — резиденція темника Мамая. Залишки міста (Кучугурське городище) були затоплені водами Каховського водосховища з 1955 по 6 червня 2023. Мирів — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1241 році. На його місці було засновано Немирів. Новогеоргіївськ — місто з 1795 року. У 1961 році скасоване у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища. Олешшя — давньоруське літописне місто. Востаннє згадується у 1223 році. Оргощ — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1239 році. Перевізка  — паланкове місто Перевізької або Інгульської паланки. Зникло після ліквідації Нової Січі у 1775 році. Пересічень — літописне місто племені уличів. Точна локалізація не встановлена. Прип'ять — місто з 1979 року. Евакуйоване у 1986 році через аварію на ЧАЕС. Попри відсутність мешканців має статус населеного пункту і міста. Прогноївськ — паланкове місто Прогноївської паланки. Зникло після ліквідації Нової Січі у 1775 році. Протолче — давньоруське літописне місто на острові Хортиця. Востаннє згадується в 1223 році. Райковецьке городище давньоруське місто Болохівської землі. Назва невідома. Римів — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами у 1240 році. Родень — давньоруське літописне місто. Занепало із введенням християнства. Біля його залишків було засновано Канів. Ростовець — давньоруське літописне місто. Зруйноване монголами.