Сергі́й Олекса́ндрович Гузе́нко ( — ) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1987 року в селі Павлівка (Верхньорогачицький район, Херсонська область). 2004 року закінчив 11 класів Самійлівської школи. Ще під час навчання активно брав участь у спортивних заходах, за що отримав псевдо «Ребров», навіть замінював вчителя фізичного виховання, коли той був відсутній — мріяв і сам стати вчителем з цього предмету. Після школи деякий час працював трактористом на фермерському господарстві у своєму селі та охоронцем-інкасатором «ПриватБанку» в Новій Каховці.
З червня 2014 по травень 2015 року проходив службу за мобілізацією. Брав участь у боях за Іловайськ, Вуглегірськ, Дебальцеве та біля ДАП В грудні 2016-го підписав контракт; старший сержант, головний сержант 1-ї мотопіхотної роти 42-го батальйону «Рух опору» 57-ї бригади. З червня 2018 року мешкав у місті Берислав.
4 лютого 2019 року загинув вдень біля селища Опитне (Ясинуватський район) від кулі ворожого снайпера — прикривши собою побратима, дістав проникаюче наскрізне поранення грудної клітки з ураженням обох легень.
8 лютого 2018-го похований у селі Павлівка.
Без Сергія лишилися батько Олександр Миколайович та мама Валентина Іванівна, двоє старших братів та вагітна на той час дружина.
Нагороди та вшанування орден «За мужність» III ступеня (11.02.2020, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагрудний знак НГШ «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня медаль «За зміцнення обороноздатності» (Міністерство оборони України) медаль «За участь у боях» медаль «За незламність духу», медаль «За службу державі» пам'ятний знак «Іловайськ-2014» пам'ятний знак «Дебальцеве 2015» нагрудний знак «57-а окрема мотопіхотна бригада» медаль «Операція об'єднаних сил. За звитягу та вірність».
Примітки
Джерела Гузенко Сергій Олександрович // Книга пам'яті