Патрік Рамбо (; нар. 21 квітня 1946, Париж) — французький письменник.
Життя та творчість З-під його пера вийшло близько тридцяти романів, велика частина з яких — пародії, серед них можна відзначити написану в співавторстві з Мішелем-Антуаном Бюрно «Журналістику без праці» (, видавництво «Плон»). Восени 1997 року вийшов роман «Битва» (, видавництво «Грассі»), відзначений Великою премією Французької академії (1997) і Гонкурівської премії (1997).
У 2008 році обраний членом Гонкурівської академії, зайнявши місце Д. Буланже.
Твори Les Complots de la liberté — 1832, Grasset, 1976 Parodies (в соавторстве с Бюрнье), Balland, 1977 Fric-frac, Grasset, 1984 La Mort d'un ministre, Grasset, 1985 Comment se tuer sans avoir l'air, La Table Ronde, 1986 Virginie Q., Balland, 1988 (під псевдонімом Marguerite Duraille) Le Visage parle, Balland, 1988 Elena Ceausescu: carnets secrets, Flammarion, 1990 Ubu président, Robert Laffont, 1990 1848, Grasset, 1994 Les Mirobolantes Aventures de Fregoli, Robert Laffont, 1991 Le Gros Secret: mémoires du labrador de François Mitterrand, Calmann-Levy, 1996 (під псевдонімом Baltique) Mururoa mon amour, Lattès, 1996 (під псевдонімом Marguerite Duraille) La Bataille, Grasset, 1997 Le Journalisme dans peine, Plon, 1997 Les Aventures de mai, Grasset, 1998 Il neigeait, Grasset, 2000 Bernard Pivot reçoit…, Grasset, 2001 Comme des rats, Grasset, 2002 L'Absent, Grasset, 2003 Le Sacre de Napoléon — 2 décembre 1804, Michel Lafon, 2004 L'Idiot du village, Grasset Le Chat botté, Grasset, 2006 La Grammaire en s'amusant, Grasset, 2007 Chronique du règne de Nicolas Ier, Paris, Grasset, 2008 Deuxième chronique du règne de Nicolas Ier, Paris, Grasset, 2009 Troisième chronique du règne de Nicolas Ier, Paris, Grasset, 2010 Quatrième chronique du règne de Nicolas Ier'', Paris, Grasset, 2011
Посилання Патрік Рамбо
Примітки