Облога Дуллана — облога іспанськими військами французького міста Дуллан у 1595 році у рамках Восьмої (і останньої) Релігійної війни у Франції («Війни трьох Генріхів»). Після десяти днів осади, 24 липня, поєднані сили віконта де Тюренна, Франсуа III д’Орлеан-Лонгвіля і Андре де Бранкаса намагалися розблокувати місто, але були розбиті іспанськими силами на чолі з графом Фуентесом і доном Карлосом Колома. Бранкас був взятий в полон і страчений, а віконт Тюренн втік у Ам'єн з залишками французької армії. Нарешті, кілька днів, 31 липня, іспанський війська штурмували Дуллан.Wernham p.30 Іспанці вбили всіх у місті, військових та цивільних осіб, з криками «Пам'ятайте Ам» як помсту за різню іспанського гарнізону міста Ам французькими і протестантськими солдатами за наказом Тюренна.Arthur Demarsy. pp.8-16

Передісторія Під час французьких релігійний війн іспанська монархія як захисник католицизму регулярно втручалася у конфлікти на стороні Католицької ліги, особливо у при облозі Парижа 1590 року, коли Генріх Наварський, майбутній Генріх IV, був розбитий об'єднаними силами Іспанії і католиків. Цей успіх католиків привів до переходу Генріха в католицизм заради об'єднання країни, що, нарешті, принесло йому підтримку більшості підданних. 27 лютого 1594 року він був коронований королем Франції у соборі ШартраLa Croix pp.179-180. У 1595 році Генріх IV офіційно оголосив війну Іспанії, котра підтримувала ворожі королю католицькі сили, котрі прагнули зайняти північну Францію.Horne pp.82-83Demarsy pp.8-9

У Іспанських Нідерландах після смерті ерцгерцога Ернста Австрійського у Брюсселі 20 лютого 1595 року генерал-губернатором став дон Педро Енрікес де Асеведо, граф Фуентес, доки король Філіп II не змінив його на Альбрехта VII Австрійського, молодшого брата ерцгерцога Ернста.Duerloo p.44

У червні 1595 року франко-протестантські сили віконта де Тюренна і Франсуа III д’Орлеан-Лонгвіля зайняли місто Ам, знищивши невеликий іспанський гарнізон. У той же час граф Фуентес і його 5-тисячна армія (4000 піхоти і 1000 кінної артилерії), захопила французький Хмелі-Катле. Посилений понад 3000 солдатами з Ено і Артуа Фуентес продовжив свій наступ і 14 липня прибув у Дуллан і розпочав осаду.R. B. Wernham p.29

Дізнавшись про це, Тюренн і губернатор Пікардії Франсуа III д’Орлеан-ЛонгвільAfter the dead of Henry I of Orléans, Duke of Longueville, his brother, François d’Orléans, became Governor of Picardy. Wernham p.29, разом з екс-командиром Ліги Андре де Бранкасом і поповненнями, рушили на допомогу місту. Французький гарнізон Дуллана, на відміну від гарнізона Хмелі-Катле, у надії на швидке прибуття підкріплення підготувався до оборони.Demarsy pp.9-10

Битва 24 липня французькі війська прибули у околиці Дуллана. Бранкас на чолі французької армії кинувся рятувати місто , замість того щоб чекати підкріплення від Луї де Невера. Фуентес виділив частину своєї армії, 2000-3000 людей на чолі з доном Карлосом Колома, щоб перехопити французькі сили.Demarsy pp.12-13 Бранкас почав необмірковану кавалерійську атаку проти іспанців, створивши плутанину серед іспанських військ, але атака була відбита без великих зусиль, у результаті чого французи зазнали великих втрат. Відтак французькі війська були оточені іспанцями, і Фуентес покарав їх за бездумство, вирізавши піхоту і захопивши набої, обози та стяги. Бранкас був взятий в полон, і, не зважаючи на пропозицію сплатити викуп за своє життя, був убитий пострілом у голову.

Ця поразка, ще більше скоротила королівські сили у Пікардії, і віконт Тюренн здійснив втечу в Ам'єн з залишками французької арміїDemarsy pp.13-14

Штурм Дуллана Фуентес повернувся до облоги Дуллана і після двох невдалий спроб взяв місто 31 липняDemarsy p.14. З криками «Пам'ятайте Ам» іспанці вбили всіх у місті, воєнних та цивільних, щоб помститися за різанину іспанського католицького гарнізону Ама французькими та протестантськими солдатами віконта Тюренна. Упродовж декількох годин було вбито від 3000 до 4000 людей.Demarsy pp.14-15

Наслідки

Зміцнивши Дуллан 1500 солдатів на чолі з графом Бюкуа, Фуентес вирушили з основною масою своєї армії до важливого укріплення Камбре.Knecht p.83 Генріх IV, котрий перебував у Ліоні, був рішуче налаштований врятувати укріплення будь-якою ціною, але нестабільне економічне положення не дозволило йому зібрати серйозну армію. Він навіть звернувся до Сполучених Провінцій за воєнною допомогою, але відповідь все ніяк не приходила. Після тяжкого бомбардування іспанські війська захопили Камбре. Губернатор Камбре, Жан де Монлюк, сенйор де Баланьї, зачинився у цитаделі, але здався 7 вересня.

Дуллан перебував під іспанським контролем до укладання Вервенского миру у 1598 році.

Примітки

Література

R. B. Wernham. The Return of the Armadas: The Last Years of the Elizabethan War against Spain 1595—1603. Oxford University Press. 1994. ISBN 0-19-820443-4 Horne, Alistair. Seven Ages of Paris: Portrait of a City. (2003) Pan Books. Demarsy, Arthur. La prise de Doullens par les Espagnols en 1595. Paris. 1867. Knecht, Robert J. (1996). The French Wars of Religion 1559—1598. Seminar Studies in History (2nd ed.). New York: Longman. ISBN 0-582-28533-X Rene de La Croix; de Castries, Duc (1979). The Lives of the Kings & Queens of France. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-394-50734-7 John H. Elliott (2001). Europa en la época de Felipe II, 1559—1598. Barcelona: Editorial Crítica. ISBN 978-8-48432-243-6 Luc Duerloo. Dynasty and Piety: Archduke Albert (1598—1621) and Habsburg Political Culture in an Age of Religious Wars. MPG Books Group. UK. ISBN 2-503-50724-7