Dogstar — американський альтернативний рок-гурт, який діяв з середини 1990-х до початку 2000-х. Гурт мав посередній успіх, але привернув увагу ЗМІ завдяки бас-гітаристові, голлівудському актору Кіану Рівзу. У травні 2023-го року гурт оголосив про возз'єднання та виступив на фестивалі рок-музики «BottleRock Napa Valley», що проходив з 26 по 28 травня.
Початок та походження назви Історія Dogstar розпочалася з випадкової зустрічі Роберта Мейлгауза та Кіану Рівза у супермаркеті 1991 року. Мейлгауз був одягнений в хокейний светр «Детройт Ред Вінгс», і Рівз (завзятий шанувальник хокею та спортсмен) запитав, чи потрібен Мейлгаузу воротар. Здружившись, вони стали грати музику разом, в 1992 році до них приєднався гітарист і співак Ґреґ Міллер.
Спочатку гурт називався Small Fecal Matter, потім — BFS (Big Fucking Shit, або Big Fucking Sound), але згодом зупинився на Dogstar — назві, яку Мейлгауз знайшов у книзі Sexus Генрі Міллера.
Історія гурту 1994 року Брет Домроуз доєднався до гурту як гітарист і другий вокаліст. За рік гурт активно гастролював по США та Азії, а також виступив на розігріві перед концертом Девіда Бові в Hollywood Palladium 1995 року, де зіграв кавер на пісню Pink Floyd, а також у Bon Jovi під час їхнього туру 1995 року These days — Crossroads по Австралії та Новій Зеландії. Однак Міллер покинув гурт в кінці туру. 1996 року Dogstar випустив свій перший диск — EP Quattro Formaggi на 4 треки під лейблом Zoo Entertainment, а після цього — дебютний альбом Our Little Visionary, який розповсюджувався лише в Японії, хоча гурт на той час уже мав усесвітню базу шанувальників. Dogstar також виступали на премії Zee Cine в Індії, на фестивалі Zwemdokrock 1996 року в Луммені, Бельгія, та фестивалі Гластонбері 1999 року в Пілтоні, Сомерсет, Англія.«Live Reviews: The Glastonbury FestivalJune 25-27, 1999». Chart Attack, Richard Beland, June 25-27, 1999.
Хоча члени колективу мали й інші робочі зобов'язання, уже 1999 року вони випустили другий альбом під назвою Happy Ending, продюсерами якого стали Майкл Вейл Блум та Річі Зіто. Домроуз назвав треки цього запису більш «поп-агресивними», ніж попередні роботи гурту. Останній їхній виступ відбувся в жовтні 2002 року в Японії, а згодом гурт розпався. Домроуз продовжував виступати сольно, якийсь час грав на гітарі в гурті Берлін, а зараз пише музику для кіно та телебачення. Пізніше Ривз і Мейлгауз виступили разом як гурт під назвою «becky».
Члени
Кіану Рівз Ривз був басистом і підтримкою вокаліста Dogstar та одним із двох членів-засновників. В основному він відомий своєю роботою як актор у великих голлівудських постановках, таких як «Відмінна пригода Білла і Теда», «На гребені хвилі», «Швидкість», трилогія «Матриця» та фільми про Джона Віка. Врешті-решт він покинув гурт, щоб далі продовжувати свою акторську кар'єру та дотримуватися робочого графіка.
Роберт Мейджхаус Mailhouse був барабанщиком / перкусіоністом Dogstar та іншим із двох членів-засновників. Як і Рівз, Mailhouse має акторську кар'єру, але в основному для телевізійних постановок, а також з'явився в мильній опері NBC «Дні нашого життя», а також у комедійному серіалі «Сайнфелд».
Грегг Міллер Міллер приєднався до Dogstar через рік після того, як Mailhouse's та Reeves вперше зустрілися як їх провідний гітарист і вокаліст. Він брав участь у турне гурту 1995 року, перш ніж покинути гурт.
Брет Домроуз Домроуз приєднався в 1994 році як додатковий гітарист і вокаліст. Після відходу Міллера з гурту він зайняв провідну гітарну та вокальну позицію.
Зовнішній вигляд і впливи Гурт з'явився в дорожній драмі «Я та Вілл» 1999 року, а також у комедії-драмі 2005 року «Еллі Паркер».
У Dogstar було декілька вступних актів, які стали відомими, такі як Rancid та Weezer (перший концерт останнього відкрився для Dogstar).
Дискографія
ОзВ
1996: Quattro Formaggi (Zoo Entertainment)
Альбоми
1996: Наш маленький прозорливий (Зоопарк) 2000: Щасливий кінець (Ultimatum Music)
Інше
2004: «Shine» на альбомі Mr. Big tribute Influences & Connections — Перший том: Містер Біг («Shine» спочатку з'явився на альбомі «Містер Біг» Фактичний розмір)
Примітки