Лицарська плата () — наділ землі достатній для підтримки лицаря в англо-нормандських Англії та Ірландії епохи феодалізму. Призначався як для власних потреб, утримання зброєносців та слуг, так і як засіб для забезпечення себе та підлеглого підрозділу кіньми та обладунками для участі у військових діях.
Джерела Sally Harvey «The Knight and the Knight's Fee in England», Past and Present, No. 49 ст. 3–43