Таргіта́й () — у скіфській міфології першолюдина, пращур скіфів-сколотів, син бога Папая та дочки ріки Борисфен, батько Ліпоксая, Арпоксая та Колаксая.Геродот, Мельпомена, 5-7 Ήρόδοτος Ἁλικαρνησσέος (ἱστορίης, IV, 5-7)

За інтерпретаціями Геродота та, ймовірно, традицією припонтійських іонійців, Таргітаю відповідає Геракл еллінів.

Писемні згадки У описі скіфського пантеону у Геродота «Геракла скіфів» названо у загальному переліку богів. Діодор, наводячи свій варіант етнічного міфу скіфів, повідомляє, що усі скіфи походять від героя-епоніма Скіфа, який у цьому разі відповідає Таргітаю.Историческая Библиотека, ІІ, XLIII Diodorus Siculus, Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII Власне, й Геродот обмовляється, що назва сколоти походить від імені царя. Тому можливо припустити, що Таргітай мав друге ім'я — Скула (скіф. *Skul(a), ).Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005. Серед епіграфічних пам'яток Ольвії відоме графіті першої половини VI ст. до н. е., яке пов'язують з сином Анахірса, у якому згадано антропонім Сколот, а саме:

 — . Виноградов Ю. Г., Русяева А. С. Граффити из святилища Аполлона на Западном теменосе Ольвии. Херсонесский сборник. 2001. № 11. C. 136; заг. — 134—142. — http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/172823

Етимологія Наразі переконливої етимології немає, але з іменем Таргітай можна пов'язати паралель з міфології хетів, а саме: Отже, враховуючи означене припущення, саме́ ім'я Таргітай можливо реконструювати таким чином: < скіф. *Tarḫ(u)-tavah- < авест. taurv-tavah — .друга частина імені *tavah- з безсумнівною етимологією: Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, Наукова Думка. 1983.

Інший варіант: < скіф. *Targī-tavah- — . Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013

Паралелі Таргітай — Траетаона Російський археолог Дмитро Раєвський вбачав у Таргітаєві аналог іранського Траетони. На його думку, обидва герої належать до групи персонажів арійських народів, які є молодшими з трьох синів і проходять ритуальне випробування, щоб отримати царську владу. Образ Таргітая реконструюється таким чином: народжений від шлюбу Папая та Апі, тобто від шлюбу Неба та Землі, Таргітай — перша людина скіфської міфології. Як культурний герой він здійснює низку подвигів, в тому числі перемагає різних чудовиськ, породжених хтонічною стихією і стає батьком трьох (двох) синів. Геродот згадує грецького Геракла як героя скіфської легенди, і називає його серед семи богів скіфського пантеону. Якщо наявність у скіфській міфології образу першої людини, культурного героя знаходить найширші аналогії в інших релігійно-міфологічних системах, то залучення цього персонажа до богів — риса незвичайна. Образ першолюдини, як правило, чітко відмежовується від пантеону, в чому не виняток й еллінський аналог скіфського героя — Геракл, відомий як пращур дорійців. Хоча, згідно з традицією, він і отримав безсмертя після завершення земного життя, він все ж сприймався древніми не як бог, а як герой. Тому, якщо Геродот зараховує скіфського Геракла-Таргітая до богів, суть персонажа не повинна обмежуватися функціями першолюдини та культурного героя. Сколоти/ Скіфія Європейська Авеста Паралати Парадата Таргітай (Геродот, IV, 101)праведний Траетаона (Відевдат, 1, 17) здолав ? (етимологія імені)здолав Ажи-Дахаку (Відевдат, 1, 17) Чотирикутна Скіфія — батьківщина Таргітая (Геродот, IV, 101) Варна чотирикутна, батьківщина праведного Траетаони(Відевдат, 1, 17) Авеста. СПб., Изд. Политехнического ун-та. 2008 Три сини ТаргітаяТри сини Траетаони Таргітай — син німфи Борисфену Траетаона — син водяника

Інші паралелі Тарга () — теонім, відомий з низки графіті, знайдених на залишках св'ятилища в урочищі Джангуль на півострові Тарханкут, яке датоване II ст. до н. е. Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988. Тоґарма — син Яфета.

Родовід

Див. також Тенгрі Таргин

Примітки. Джерела. Посилання

Додатково Фіалко О. Є. Таргітай //