Дана́я () — персонаж давньогрецької міфології: дочка Акрісія, царя Аргосу і Еврідіки () або Аганіппи Гигин. Мифы 63 . У мікенських текстах ім'я якогось божества: Da-nwa Предметно-понятийный словарь греческого языка. Микенский период. Л., 1986. С.141 . Згадана в «Іліаді» (XIV 319).
Оскільки Акрісію було передбачено, що він буде убитий сином своєї дочки, то він ув'язнив Данаю в підземний мідний будинок і приставив до неї служницю. Зевс, полонений красою Данаї, проник до неї у вигляді золотого дощу Софокл. Антигона 944—950; Гигин. Мифы 63 і запліднив її. Даная народила сина Персея. Коли Акрісій почув у підземеллі голос дитини, він наказав стратити служницю, а Данаю змусив зізнатися, хто батько дитини. Не повіривши їй, коли вона назвала батьком Зевса, він уклав її з дитиною в ящик і наказав кинути ящик у море Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 2, 2; 4, 1-2; 4, 4; Симонид, фр.38 Пейдж . Дехто вважає, що Данаю насправді спокусив Прет. Мідні покої в підземному будинку, де тримали Данаю, показували в Аргосі Павсаний. Описание Эллады II 23, 7 .
Хвилями ящик принесло до острова Серіфос, де рибалка Діктіс урятував Данаю з дитиною. Брат Діктіса, володар острова Полідект, закохався в Данаю. Завдяки Персеєві, який казково швидко виріс, Даная визволилася від переслідувань Полідекта й повернулася до Аргосу.
За італьським переказом, скриня з Данаєю й Персеєм припливла до Латіуму. Там Даная одружилася з Пілумном і разом з ним заснувала місто Ардею Вергилий. Энеида VII 410; Первый Ватиканский мифограф II 55, 8 . Тому Турн, цар рутулів, нащадок Пілумна, називається у Вергілія тим, хто походить від древніх героїв Аргоса і Мікен.
Дійова особа сатиричної драми Есхіла «Ті, які тягнуть невід» (фр.47а Радт), трагедії Софокла «Даная» (фр.165-167 Радт), трагедій Евріпіда, Лівія Андроніка і Невія «Даная».
Ув'язнення дівчини на період статевого дозрівання в темному ізольованому приміщенні має численні етнографічні паралелі (див. Дж. Дж. Фрезер, «Золота гілка», глава 60).
На честь персонажа названо астероїд 61 Даная.
Див. також Даная (Рембрандт) Казка про царя Салтана
Примітки
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. Посилання