Верхні Стані́вці — село у Брусницькій сільській громаді Вижницького району Чернівецької області України.
Символіка На синьому тлі фігура Святого Миколая, пальці правої руки складені для хрещення, у лівій руці Євангелія.
Географія
У різномаїтті природною довкілля півдня Кіцманщинн у мальовничому Передкарпатті розкинулось село Верхні Станівці. Воно простягається із півночі на південь на 11 км, а із заходу на схід на 7 км і нагадує форму чотирикутника. Його координати: 48°l9’ пн.ш. та 25°43' сх.д. Площа села становить 2247 та, або 3,7 % від площі Кіцманського району, а за кількістю населення становить 2,7 % (1911 чол. на і.01.2006 р.) Його географічне положення визначається сусідством із селом Нижні Станівці на заході та півночі по правому березі річки Брусниці, на півдні знаходиться село Стара Жадова Сторожинецького району, а на сході — село Костинці цього ж району. Вигідність географічного положення можна пояснити тим, що село розташоване на транзитних шляхах, які з'єднують центральною дорогою його із Сторожинецьким районом через село Костинці до головної автотраси Кіцмань-Сторожинець та на Вашківці і Чернівці через села Брусниця і Дубівці до важливого шосе, що з'єднує Чернівці із Вижницею через Вашківці.
Таке його розташування і сприятливі природні умови дають можливість створити в селі базу для рекреаційного туризму. Цьому сприяє м'який клімат і природне довкілля сосново-букових лісів. Цей вид туризму може сприяти економічному розвитку села і стати значним внеском у місцевий бюджет, служитиме розвитку місцевої інфраструктури. Наявність лісових ресурсів (їх площа 776 га), переважно з бука та значних запасів будівельного піску та глин сприяють розвитку таких галузей, як деревообробних підприємств та виробництво цегли та кахелю. Продукція виготовлена на цих підприємствах сприяє економічним зв'язкам села з різними регіонами не тільки області, але й інших областей України та країн зарубіжжя, зокрема Молдови та Румунії.
Невеликі відстані від Кіцманя (30 км), Чернівців (40 км), Вашківців (15 км), Сторожинця (35 км) та Вижниці (32 км) є зручними для автобусного сполучення села із цими містами і сприятливі та зручні умови для населення здійснювати свої поїздки для задоволення різноманітних господарських потреб (продаж сільськогосподарської продукції чи покупка промислових товарів). Тим більше, що функціонування Нижньостановецького, Вашківецького та Калинівського (в Чернівцях) ринків є зручними для торгівлі та покупок. Ці фактори визначають вигідність економіка-географічного положення села.
Як і всяка територія країни, області чи району, село має фізико-географічні особливості. До них належать зручне розташування села на півдні Кіцманщини, невелика відстань від економію-розвинутих сіл та міст (Нижніх Станівців, Костинців, Вашківців, Неполоківців, Лужан, Кіцманя, Вижниці, Чернівців), зручні шляхи сполучення та наявність значних лісових та мінеральних ресурсів.
Геологічна будова території села За геологічною будовою територія села знаходиться в Карпатській геосинклінальній області, зокрема Передкарпатському крайовому прогині. Цей прогин i сьогодні занурюється. Місцевість села є частиною сейсмічної зони Карпат, епіцентр якої розміщений в Трансільванії в Румунії, у районі гір Вранга. Осередок місцевих землетрусів знаходиться на стику контактної зони платформи і прогину, що якраз пролягає на півдні села.
Так в 1964 і 1978 рр. було зареєстровано місцевий землетрус силою 2-2,5 бали за шкалою Ріхтера. Коливання відчувалися недовго, тривалістю 1-2 хв., але цей час був достатній, щоб в районі урочища Ямка, Перерваний Горб, Крушник відбулися значні зсуви ґрунту, утворились тріщини в землі, глибиною 1-З,5 м. Землетрус спричинив значні руйнування будівель (найстійкіші були будівлі з дерева, а в цегляних утворилися наскрізні тріщини. В деяких хатах деформувався фундамент будівель та підлога в приміщеннях). В деяких криницях урочищ зникла вода внаслідок порушення підземних джерел, що живили водою криниці. Рівень води в криницях значно знизився або зовсім зник. Нововикопані криниці стали глибшими на 2-4 м, тобто їх глибина стала досягати 8-10 м (попередні мали глибину 6-8 м). Передкарпатський крайовий прогин села заповнений молодими неогеновими відкладами, для яких характерні куполоподібні складки. В урочищі Вузьке, Скала, Крушник простежуються товщі осадових порід палеозойської ери девонського i силурійськото періодів. Вони залягають горизонтально або мають похиле залягання. Це пісковики, піски та глини. Належать до морських флішових відкладів, у яких майже немає залишків викопних організмів. В урочищі Плоска виявлено товщі палеозойських мармурів. В 1963 році Львівська Геологорозвідувальна експедиція виявила тут на глибині 500 м товщі мармуру, але видобуток не був відкритий через економічну недоцільність, а свердловина була законсервована. Тепер на цій території пробурений артезіанський колодязь та відкритий торговельно-розважальний комплекс.
У неогеновому періоді кайнозойської ери територія села зазнала прогину, як і все Передкарпаття, і була заповнена морською водоймою, де нагромаджувались великі товщі глини, пісковиків, глинистих сланців. В основному поверхня села вкрита породами четвертинного періоду Кайнозойської ери. Вони вкривають поверхню, а під ними знаходяться породи пізнього віку і складу. Ці поверхневі породи зазнають впливу екзогенних сил (сонця, вітру і води), які їх руйнують. Важливу особливість в геоморфології села мають досить поширені річкові тераси Брусенки на півдні села, що простягаються вздовж річки Брусенки і охоплюють місцевість урочища Велика Плоска та Пасище. Тут знаходяться найродючіші ділянки орних земель. Тераси складені річковими наносами на розмитій поверхні давніх нашарувань четвертинного періоду Кайнозойської ери. Ці тераси р. Брусенки є перехідним рельєфом від Карпат до Передкарпаття. У верхів'ях річки в урочищі Вузьке та Афинське добре виражені неогенові відклади пісковиків y вигляді кам'яних брил та розсипів піску, що досягає 5-10-25 м товщини. В неогені відкладались гіпсо-ангідридні породи, які мають назву брусницькі та становецькі. До них належать сарматські піски та пісковики ур. Вузьке. У четвертинному періоді (в неогені) територія села (в річкових долинах) заповнювалась піщано- галечниковими (у верхів'ї річки), Піщане-глинистими (в середній течії) і лесоподібними відкладами (в нижній течії). Всі ці утворення сформувались внаслідок дії екзогенних сил на корінні породи. В неогені місцевість села була занурена на велику глибину і зверху вкрита товщами осадових порід. Верстви гірських порід в урочищах Скала, Крушник деформовані і зібрані в складки або зім"яті. В сарматі ця місцевість піднялась над рівнем моря і утворила первинну морську рівнину.
Природні ресурси села
3 геологічною будовою Передкарпаття пов'язані різноманітні осадові корисні копалини села, до яких належать піски та пісковики в урочищах Вузьке, Скала, Крушник, глини в урочищі Лупенище. Це нерудні багатства. Вони широко використовуються в господарстві села. Ще в 20-30рр. ХХ ст. глини використовували для обмазки стін будівель. Багато хатів будували із саману (суміш глини і соломи). Саман глиняний блок розміром 30х15х20 см дуже зручний, дешевий, а головне саманні домівки дуже теплі. Це давало змогу селянам використовувати невелику кількість дров, які були основним видом палива. Важливим будівельним матеріалом були пісковикові кам'яні брили. Їх використовували для будівництва фундаментів під забудови. При цьому для кладки таких брил використовувався розчин густорозмішаної глини (глемею). Камінь та гравій був основним матеріалом для будівництва доріг. Свідченням цього те, що під час прокладання газопроводу (осінь 2005 - весна 2006 рр.) траншей викопувалася суміш гальки, гравію та піску з глибини 0,5-2 м. При чому нашарування мали декілька шарів від 0,5-1 м товщини на всіх вулицях, де прокладався газопровід. Пісок урочища Вузьке є найбільшим природним багатством громади села З цього піску повністю обшукатурене приміщення середньої школи. Масова його розробка почалася з 1975 року, коли село почало будувати нові житлові будинки Aлe безконтрольне використання цього багатства привело до безмежного нераціонального його використання. За рахунок продажу цього багатства можна поновлювати сільський бюджет. Вогнетривкі глини урочища Задня йдуть на виготовлення кахлю та цегли.
Піщане урочище Вузьке знаходиться в південній частині села на відстані 5 км, від центру села. Це піщаний горб висотою 430 м над р. м. Він є частиною грядово-хвилястого рельєфу Передкарпаття. Поверхня горба має форму піднятого купола, який із східної частини круто обривається і на ньому добре простежуються шари піску. Зверху горб покривають лісові опідзолені ґрунти, на яких росте 47 буків. З півночі на південь він видовжується на 30 м, а із заходу на схід на 80 метрів. Площа відслонення біля 240 метрів квадратних. Висота схилу кар`єру від основи дороги до його вершини 27 м.
Відслонення складається з дрібнозернистого піску, а між шарами піску знаходяться пісковикові брили та жовтуваті суглинки. Товщина шарів піску становить 0,2-0,5 м. Таких шарів від основи дороги до вершини нараховано 135.
Рельєф села Верхні Станівці Поверхня села розташована в Передкарпатському прогині і належить до Прут-Сіретського межиріччя із горбисто-грядовим рельєфом Буковинського підгір'я. Він охоплює крайній південь Кіцманщини. Рельєф характеризується значним ерозійним розчленуванням в ур. Скала, Крушник та зсувними процесами в ур. Ямка, Перерваний Горб. в рельєфі виділяються ґрядово-горбисті міжгір'я між р. Брусенкою та її невеликих водотоків. Їх напрямок спрямований вздовж р. Брусенки з півдня на північ. Горби мають конічну форму, висотою 300-500 м вище рівня моря і є продовженням Костинських гряд, що в Сторожинецькому районі.
Схили цих гряд зазнають ерозії та зсувів, особливо в ур. Ямка.
Тут в 1978 р. працювала експедиція географічного факультету Чернівецького державного університету під керівництвом доцента, кандидата географічних наук Кожурної Марії Степанівни. Вони займалися картографуванням зсувних явищ в ур. Ямка. Було вияснено, що ці процеси відбуваються внаслідок зсуву ґрунту на щільній первинній основ материнських порід, вкритих глинистими сланцями, які не пропускають воду. Такі зсуви повторюються періодично 5-10 1983 1991, 2006 років. Повторні зсуви були катастрофі ними були зсуви в 1978 та 2006 рр. Сильні зливи призвели ґрунт до перенасичення вологою, яка затрималася на глинистих сланцях. Внаслідок великої ваги ґрунту і значної крутизни місцевості (15-20 град.) відбувся зсув. Це призвело до значних руйнувань будівель, конфігурації місцевості, втрати води в криницях або пониження рівня підземних вод.
Поверхня села знаходиться між долиною р. Серет і крайовими хребтами Карпат на півдні та Прут-Сіретському долиною р. Прут та межиріччі. Місцевість розчленована багатьма струмками, що впадають у Брусенку, притоку Брусниці. Місцевість має вигляд дрібно-горбистої височини. Південну західну частини охоплюють Скала, Крушник, Афинське, урочища Вишнева. Хребти височини мають широтне розташування (схід-захід). У формуванні рельєфу частини села беруть участь ерозійні процеси. Тут є багато дрібних водотоків, які і формують рельєф (струмки Вишнева, Бриславець, Скалистий, Папоротний, Виноградний і інші). Переважають річкові (р. Брусенка) і струмкові долини. В різних частинах села простягаються різні за своїм характером комплекси рельєфу, які можна виділити в широтному напрямі: 1. Низькогорбиста місцевість на півдні села (урочища Лупенище, Задня. Плоска);
2. Середньогорбиста місцевість у середній частині села (урочища Плоска, Ісарівка, Папоротна, Перерваний Горб, Загорб);
3. Високогорбиста місцевість на крайньому півдні села (Крушник, Скала, Гострий Кілок, Турецька криниця).