Дітріх «Дітер» Грабак (; 19 грудня 1914, Белен — 15 вересня 1995, Пфаффенгофен) — німецький льотчик-ас, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія У квітні 1934 року поступив на службу в рейхсмаріне, в листопаді 1935 року переведений до люфтваффе. 31 січня 1939 року — командир 1-ї ескадрильї 76-ї винищувальної ескадри. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також битви за Британію. З 26 серпня 1940 року — командир 2-ї групи 54-ї винищувальної ескадри. Учасник німецько-радянської війни. 23 березня 1942 року здобув свою 50-ту перемогу. З 1 листопада 1942 року — командир 52-ї, з 1 жовтня 1944 року — 54-ї винищувальної ескадри.
8 травня 1945 року в Курляндському котлі отримав наказ командувача 1-м повітряним флотом Пфлюгбайля до кінця дня летіти у Фленсбург. У тому ж наказі йшлося про те, що транспортна авіація і флот протягом дня будуть вивозити людей з котла, а сам Пфлюгбайль залишиться з тими, хто не зможе вибратися. Грабак не став чекати прильоту транспортних літаків і не став супроводжувати кораблі, рано вранці полетів в Рейх. В результаті, радянська авіація збила 33 «Юнкерса-52» з евакуйованими і потопила ліхтер з солдатами. Пфлюгбайль до 1954 року був в радянському полоні.
Всього за час бойових дій Грабак збив 125 літаків противника (з них 109 — на Східному фронті) і здійснив 820 бойових вильотів.
Після війни працював в автомобільній і хімічної промисловості. В 1955 році вступив у люфтваффе. З 1957 року — начальник льотної школи в Фюрстенбельбрюці. З 1966 року — спеціальний уповноважений з використання літаків F-104G, потім займав посаду генерала бомбардувальних з'єднань в Оперативному штабі ВПС. 30 вересня 1970 року вийшов у відставку.
Звання Фенріх-цур-зее (1 квітня 1935) Обер-фенріх-цур-зее (1 жовтня 1935) Лейтенант (1 квітня 1936) Оберлейтенант (1 січня 1939) Гауптман (20 квітня 1940) Майор (1 жовтня 1942) Оберстлейтенант (1 липня 1943) Оберст (1 вересня 1944) Бригадний генерал (18 грудня 1962) Генерал-майор (30 червня 1966)
Нагороди Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Нагрудний знак пілота Залізний хрест 2-го класу (15 вересня 1939) 1-го класу (28 травня 1940) Почесний Кубок Люфтваффе (28 вересня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (21 жовтня 1940) дубове листя (№ 337; 25 листопада 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нарукавна стрічка «Крит» Німецький хрест в золоті (10 липня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (3 вересня 1944) Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «800»
Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.236-237 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007 Internationales Militaria Magazine Nr 109, VDM Heinz Nicke, Zweibrücken, september-Oktober 2003
Посилання Дітріх Грабак