Таїсія Василівна Пономаренко ( року, хутір Варзорівка, нині Ширяївський район Одеської області — 2002, Київ, Україна) — українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка УРСР (1962).
Вокальну освіту здобула в Одеській консерваторії у 1945-50 у класі Н. Бартош-Седенко. Ще студенткою стала солісткою Одеського оперного театру, де працювала з 1944 по 1951 рр. Потім отримала запрошення переїхати до столиці. У 1951-71 роках була однією з найяскравіших зірок Київського Державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка, на сцені якого створила цілу галерею вокально-драматичних образів.
Серед виконаних нею партій - Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Марина («Арсенал»
Г. Майбороди), Наталка, Марильця («Наталка Полтавка»,
«Тарас Бульба» М. Лисенка), Дездемона, Аїда, Амелія («Отелло», однойм. опера, «Бал-маскарад» Дж. Верді), Тоска, Мімі (однойм. опера, «Богема» Дж. Пуччіні), Ельза («Лоенгрін» Р. Вагнера), Недда («Паяци» Леонкавалло), Шевцова («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Марʼяна
(«Арсенал» Г. Майбороди), Оксана («Перша весна»
Жуковського), Ліза («Пікова дама» П. Чайковського),
Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Тамара
(«Демон» А. Рубінштейна), Земфіра («Алеко» С.
Рахманінова). Катерина Ізмайлова (однойменна опера Д.
Шостаковича).
У 1962 р.
Таїсія Пономаренко стала лауреатом першої премії
Всесоюзного конкурсу вокалістів. Вона володіла сильним, рухливим і водночас мʼяким за тембром голосом -
великим за обсягом та величним за духовною наснагою
сопрано широкого діапазону, мала яскравий драматичний талант. Записала на грамплатівки кілька українських народних пісень, арій з опер.
Є кілька записів, які демонструють силу і красу голосу цієї блискучої співачки. Яскравий слід у вокальному мистецтві залишила Т. Пономаренко і як виконавиця творів малих форм: у 1974-78 вона була солісткою Київської філармонії.
Померла 08 січня 2002 у Києві
З життєпису В 1950 році Таїсія Пономаренко закінчила Одеську консерваторію (учениця Н. М. Бартош-Седенко). В 1944—1950 рр. — солістка Одеського театру опери і балету. З 1951 по 1971 рік — солістка Київського театру опери і балету. У 1974 1978 рр. — солістка Київської філармонії.
Партії: Оксана («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» Лисенка), Ліза, Татьяна, Марія («Пікова дама», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського), Тамара («Демон» Рубінштейна), Наташа («Русалка» Даргомижського), Недда («Паяци» Леонкавалло), Шевцова («Молода гвардія» Мей-туса), Мар'яна («Арсенал» Г. Майбороди), Оксана («Перша весна» Жуковського), Катерина Ізмайлова (однойменна опера Д. Шостаковича).
Нагороджена орденами Трудового Красного Знамени, «Знак Почета», медалями.
Джерела
Посилання