«Герніка» () — картина іспанського і французького художника Пабло Пікассо, написана в травні 1937 р. на замовлення уряду Іспанської Республіки для павільйону на Всесвітній виставці в Парижі. Тема картини, виконаної в манері кубізму й чорно-білій палітрі, — бомбардування баскійського міста Герніка, яке сталося у квітні 1937 р.

Тоді без жодного попередження німецькі літаки з легіону «Кондор», надісланого Адольфом Гітлером на допомогу Франсіско Франко, провели 3-годинне бомбардування Герніки. Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 мешканців і близько 900 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювали з бортових кулеметів.

Вражений цією подією, Пікассо лише за три тижні створив велике в прямому (3,5 × 8,5 м) і переносному значенні полотно, в котрому передав жах війни й негуманного ставлення людини до собі подібних.

У 1939 році картину виставили в іспанському павільйоні на Паризькій міжнародній виставці, а потім надіслали до Нью-Йорка для експонування в рамках акції зі збору коштів для Іспанського комітету опору. З початком Другої світової війни Пікассо розпорядився, щоби «Герніка» й інші його роботи були прийняті на збереження Музеєм сучасного мистецтва (Нью-Йорк). Після війни більшість його робіт повернуто в Європу, а «Герніку» Пікассо попросив зберігати й надалі до «відновлення в Іспанії громадянських свобод».

Франсіско Франко залишався диктатором Іспанії аж до самої смерті Пікассо (1973), і за цей час митець жодного разу не відвідав батьківщину, попри деяке послаблення режиму в 1967 році. Франко помер у 1975 році, через два роки по смерті Пікассо, і в країні відновили конституційну монархію. Король Хуан Карлос I започаткував демократичні перетворення, і восени 1981 року колишній адвокат Пікассо дав дозвіл на перевезення картини на батьківщину. Її передали музею Прадо в Мадриді, де експонували на виставці, присвяченій 100-річчю художника.

У 1992 році «Герніку» разом з іншими мистецькими творами XX століття перенесли в Центр мистецтв королеви Софії (Мадрид), де вона зберігається нині.

Численні баскійські організації виступають проти перебування «Герніки» у Мадриді. Ці вимоги особливо активізувалися після відкриття в Більбао відділення нью-йоркського Музею Гуггенгайма.

Картина «Герніка» — полотно, написане олійними фарбами в сірих, чорних та білих тонах, заввишки 3,5 м та завдовжки 7,8 м. Картину можна побачити в Музеї королеви Софії (Мадрид). За задумом Пікассо, картина мала привернути увагу світу до бомбардування Герніка німецькими бомбардувальниками, які підтримувалися Національною армією генерала Франко під час Громадянської війни в Іспанії.

Пікассо завершив картину в середині червня 1937 року. Пікассо зображує стражденних людей, тварин і будівлі, які виділяються серед насильства та хаосу. Загальна сцена картини розміщується в кімнаті, де у відкритому кінці зліва стоїть бик з широко розкритими очима над жінкою, котра сумує за мертвою дитиною у неї на руках. У центрі картини розміщується кінь, який падає в агонії від того, що пронизаний списом. Центральним фокусом картини є велика зяюча рана в боці коня. Два «приховані» зображення сформовані конем з'являються в картині: Людський череп на тілі в коня. Бик, сформований нижньою частиною коня. Голова бика сформована в основному по передній нозі коня, коліно якої стоїть на землі. Колінна чашечка ноги проявляється у формі носа голови бика, а ріг розміщений у грудях коня. Хвіст бика схожий на полум'я з димом, у вікні створюється більш сірий, світліший відтінок, ніж у кімнаті. Під конем лежить труп розчленованого солдата, який лежить на декількох відрубаних руках. Одна з них досі тримає меч, з якого росте квітка. На відкритій долоні загиблого солдата є стигма, символ мучеництва, отримані стигмати від Христа. Лампа над головою в коня зображена на взір ока. У правій верхній частині коня перелякана жіноча фігура, яка, судячи з усього, запливла в кімнату через вікно. Її руки, які також плавають, несуть гасову лампу. Лампа стоїть дуже близько до ліхтаря і є символом надії. Праворуч з побожним страхом жінка бродить по напрямку до центру плаваючої жіночої фігури. Вона дивиться прямо на запалену лампу. Кинджали, якими замінено язики бика, коня та скорботної жінки. Птах, можливо, голуб, стоїть на полиці за биком у паніці. На правому краї фігура з піднесеними руками з жахом потрапляє в пастку вогнем зверху і знизу. Темні стіни з відкритими дверима визначають правий кінець картини.

Див. також Герніка-Лумо Бомбардування Герніки

Література Arnheim, Rudolf. (1973). The Genesis of a Painting: Picasso's Guernica. London: University of California Press. ISBN 978-0-520-25007-9 Martin, Russell. (2002) Picasso's War: The Destruction of Guernica and the Masterpiece that Changed the World (2002) Becraft, Melvin E. Picasso's Guernica — Images within Images 3rd Edition Blunt, Anthony. (1969) Picasso's Guernica. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-500135-4

Примітки