Комплекс земської лікарні — комплекс будівель павільйонного типу XIX століття, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 338/1-3-См). Розташований у периферійній частині історичного середмістя Глухова Сумської області у дворі сучасної Глухівської районної лікарні по вул. Інститутська, 5 серед озелененої ділянки в оточенні одноповерхової садибної забудови.
До історичних споруд належать: чоловічий корпус (востаннє використовувався як психіатричне відділення обласної лікарні; з 2017 року пустує та руйнується); жіночий корпус (з 2011 року — станція швидкої медичної допомоги); інфекційне відділення (раніше використовувалось як дерматологічне відділення лікарні; з 2013 року — міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів).
Споруди є пам'ятками творчості провідного київського архітектора Володимира Ніколаєва (1843—1911) та результатом земської реформи, направленої на розвиток, зокрема, медицини.
Історія
Підготовка до будівництва У вересні 1874 року придбано за 1900 рублів чотири сусідніх садибних місця для зведення будівель для розміщення богадільні, лікарні та заарештованих за вироками мирових суддівНазарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 222Журналы Глуховского уездного земского собрания 1874 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 5.. Ділянки мали площу 3 десятини 173 сажнів1 десятина = 2400 кв. саженів. 1 сажень = 2,134 метра (33 144,2 кв. метри або 3,314 гектари), які раніше належали вдові колезького асесора Уляні Пискуновій та колезькому асесорові Аристарху Мартиновському. Ці ділянки розміщувались на узвишші за межами міста на розі вулиць Квасніковської (згодом — Карла Маркса, тепер — Інститутської) та Красної — на північний схід від зведеної перед цим Путивльської дорогиЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1874 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 28.. Діюча до цього з 1850-х років земська лікарня була в занедбаному стані.
Деякі дослідники вважають, що будинки лікарні споруджені за кошти відомого мецената та цукрозаводчика Ніколи ТерещенкаВечерський В. В., Бєлашов В. І.. Глухів. — К.: Абрис, 2003. — С. 103—104.Жукова Світлана Благодійна діяльність родини Терещенків у Глухові // Ніжинська старовина. — 2013. — № 16 (19). — С. 50-55.
Для здешевлення будівництва лікарню вирішили зробити дерев'яною — павільйонного типу. На заготівлю матеріалів і початкові роботи взяли кредит на 10 тис. рублів із бюджету земства (так званих «запасних сум»)Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 10-11. Будівництво на певний час відкладалось, бо губернське земство вирішило перевести богадільню до Ніжина та відволікти з глухівського бюджету велику частину прибутків з видобутку фарфорової глиниЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1876 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1877 г. — С. 79, але в 1879 році богадільня залишилась у Глухові.
Зведення чоловічого та жіночого відділень
У 1878 році плани і фасади проєктованої будівлі складені Київським архітектором Ніколаєвим з розрахунку на 25 ліжок чоловічих і 15 жіночих, причому бралося до уваги навіть поділ хворих за видами хвороб, згідно з вимогами лікарняного статуту.
Влітку 1878 року розпочато будівництво будівлі чоловічої лікарні і до кінця року будівля доведена до дахуОтчет о действиях Глуховской Земской Управы за 1878 год и с 1 января по 1 сентября 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 г. — С. 4.
У жовтні 1879 року на будівництво земської лікарні виділено ще 10 тис. руб.Журналы Глуховского уездного земского собрания 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 г. — С. 121Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 222-223.
У 1881 році придбано у дворянина А. Г. Хоменка 363 квадратних сажні землі (0,151 га) за 300 рублів для заокруглення садиби земської лікарні та зведення всіх надвірних службЧерниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 2. — 1881..
До другої половини 1882 року повністю споруджено будинок, що призначався для чоловічого відділення. У ньому тимчасово розмістили богадільню (в нижньому поверсі) та обидва «відділення» лікарні (у верхньому поверсі).
У 1882—1885 роках лікарем всіх земських благодійних закладів працював Яків Євграфович Тарасов. З 1885 році знову повернувся лікар І. І. Неводнічанський, але він скоро помер. Наступні кілька років лікарі при земській лікарні регулярно змінювалися. При лікарні також працював ще фельдшер. Число хворих у лікарні іноді досягало 44 осібНазарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 223.
До 1884 року побудовано жіночий корпус (низ кам'яний, верх дерев'яний), кам'яну будівлю для пральні та кухні, а також ще одну кам'яну будівлю для квартири доглядача і земської аптеки і дерев'яна покійницькаЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1884 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1885 г. — С. 106.
Діяльність лікарні
Не дивлячись на прагнення побудувати сучасну лікарняну будівлю з ватерклозетами, ванними кімнатами, власними лабораторіями та пральнеюЧерниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 10. — 1889., не все вдалось реалізувати. Були неправильно влаштовані ватерклозети, що привело до постійного смороду. Не було передбачено приміщення для лікарняної прислуги, яка складалася з трьох чоловіків та однієї жінкиОтчет по врачебной части Глуховского уезда 1883-84 год. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1884 г. — С. 31. Там же при лікарні жив фельдшерський помічник Мендель ВоловичЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1884 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1885 г. — С. 115.
Вентиляція в будинках була дуже погана через невдало обрану вентиляційну систему. Димові труби розташовувались нижче верхнього повітряного коридору, тому при вітряній погоді печі диміли. Все було забруднено, підлоги, двері та віконні рами частково були облуплені й сильно забруднені і потребували фарбування, дах і труби по всій лікарні текли і теж потребували заміни через неякісне фарбування. Не завжди дотримувались санітарного стану. Роботи з ремонту та очищення будівлі земської лікарні почали проводитися тільки на початку 1890-х років, а остаточно привести її в належний стан вдалося тільки на початку XX століття.
Лікування було платним, тому не кожен міг собі це дозволити. Витрати земства на медицину по Глухівському повіту доходили до 15 тисяч рублів на рік, з яких на повітову медицину витрачалося 6900 рублів, а решту суми поглинала земська лікарня. За цю суму користувалися медичною допомогою при лікарні близько 400 чоловік на рік (0.32 % населення повіту), інші ж мешканці повіту тільки брали участь у витратах на медицину по 12 коп. щорічно з кожного жителяЧерниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 59. — 1886.
Будівництво інфекційного відділення
На початку 1899 року ухвалено рішення побудувати при Глухівській земській лікарні відділення для гостро-заразних хворих на південь від чоловічого відділенняНазарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 223-224. До літа 1899 року зведений фундамент і розпочата заготівля лісу, після чого розпочали зводити стіниОтчет Глуховской уездной земской управы по 97 ст. Положения о земск. учрежд., за 1898 год и первую половину 1899 года. — Глухов: Печатня наследн. Шумицкого, 1899 г..
Керівництво будівництвом інфекційного відділення лікарні Глухівським повітовим земським зібранням доручено у вересні 1899 року повітовому земському гласному Петру Яковичу Дорошенку.Хаценко О. О. Земська діяльність П. Я. Дорошенка / О. О. Хаценко // Сіверщина в історії України. — 2014. — Вип. 7. — С. 201. В інфекційному відділенні передбачалося 5 палат: 2 (чоловіча і жіноча) для дифтериту, 2 (чоловіча і жіноча) для скарлатини і 1 для бешихи і, можливо, ще 1 обсерваційна. У будівлі передбачалась кімната для фельдшера і прислуги, клозет, ванна, а поруч окрема кам'яна будівля під дезінфекційну камеру з паровиком і власним артезіанських колодязем для дезінфекції білизни і великих речейЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1899 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1900 г. — С. 14-15.
П. Я. Дорошенко запропонував доповнити затверджений план робіт обов'язковим розміщенням вентиляції і центральної груби. На будівництво були виділені кошти в розмірі 6680 крбСвод постановлений земских собраний Черниговской губернии очередних и чрезвычайних сессий, происходящих в 1899 году / [Составлен Д. Н. Неточаевим]. — Чернигов, 1901. — С. 270. Приміщення заразного відділення було збудовано якісно, красиво і відповідно до свого призначенняЖурналы Глуховского уездного земского собрания 1901 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902 г. — С. 126.
Також у 1899 році практично закінчена прибудова приміщення в квартирі аптекарського фельдшера і почалося внутрішнє облаштування стін. На території лікарні в ці роки висаджено 400 саджанців ялини і сибірської модрини, отриманих у дар від В. П. Кочубея з його Старо-Гутського лісу. Пізніше, на території благодійних закладів висаджені ще й тополі. У тому ж 1899 році Кочубеєм і попечителем лікарні М. М. Амосовим подаровані лікарні 2 мікроскопа, усі речі до них для бактеріологічних та інших дослідженьОтчет Глуховской уездной земской управы по 97 ст. Положения о земск. учрежд., за 1898 год и первую половину 1899 года. — Глухов: Печатня наследн. Шумицкого, 1899 г. — С. 46.
16 вересня 1899 року на засіданні медичної комісії розглядався проєкт розміщення необхідної для діяльності лікарні дезінфекційної камери з паровиком. Для цього П. Я. Дорошенко запропонував виділити кошти у розмірі 2050 крб з тією умовою, що половину вартості робіт, тобто 1025 крб, закласти в кошторис 1900 року, а другу половину мало профінансувати містоСвод постановлений земских собраний Черниговской губернии очередних и чрезвычайних сессий, происходящих в 1899 году / [Составлен Д. Н. Неточаевим]. — Чернигов, 1901. — С. 271.
Після остаточної обробки і облаштування, 20 грудня 1901 року будівлю заразного відділення освячено, і з 1 січня 1902 року в ньому розпочалось лікування хворихНазарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 220.Журналы Глуховского уездного земского собрания 1902 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1903 г. — С. 20. Перший час заразне відділення обслуговував той же лікар, що й основні відділення лікарні. Заразне відділення дало можливість звільнити Глухівські лікарні від небезпечного сусідства з хворими на інфекційні захворювання, а сім'ї від зараження інших, здорових, членів сім'ї. У разі потреби (наприклад, при переповненні загальної лікарні) передбачена можливість перевести до інфекційного відділення тифозних і венеричних хворих (звичайно, при повній їх ізоляції від гострозаразних хворих — така можливість була передбачена при спорудженні будівлі інфекційного відділення). Утримання заразного відділення в 1903 році обійшлося земству у 1300 руб.Журналы Глуховского уездного земского собрания 1903 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1904 г. — С. 13Назарова _2018_224.
Розвиток лікарні на початку XX століття