Володимир Валентинович Варанкін (30 жовтня (12 листопада) 1902, Нижній Новгород — , Москва) — радянський історик, есперантолог, есперантський письменник. Член ЦК Союзу Експерантистів Радянських Республік (1921), член Лінгвістичного комітету Академії есперанто (1921).

Біографія Народився 12 листопада 1902 року. Його батько — Валентин Єгорович (помер в 1921 році), до мобілізації в Червону Армію завідував ощадкасою, мати — Ніна Олексіївна (померла в 1953 році) — була бібліотекаркою. За освітою Володимир Варанкін — історик, фахівець із питань західноєвропейської історії. Був директором Школи іноземних мов (перетвореної потім у 2-й Московський державний педагогічний інститут іноземних мов). З 1935 року завідував також кафедрою всесвітньої історії в Московському історико-архівному інститутіNikolao Stepanov.  Vladimir Varankin kaj lia libro ..

З 1919 року — есперантист; брав активну участь у радянському есперанто-русі. Уже в 1920 році організував у Нижегородській губернії близько 40 есперанто-осередків. Коли в червні 1921 року на 3-му Всеросійському з'їзді есперантистів у Санкт-Петербурзі був заснований Союз есперантистів радянських країн (перейменований в 1927 році у Союз есперантистів радянських республік), В. В. Варанкін був обраний до Центрального комітету Союзу й до кінця життя брав активну участь в роботі Союзу.

У другій половині 1930-тих років над радянським есперанто-рухом згустилися хмари; практично весь склад ЦК СЕРР і безліч рядових есперантистів були репресовані за надуманим звинуваченням у «шпигунстві». В. В. Варанкін теж був заарештований в ніч з 7 на 8 лютого 1938 року як «учасник антирадянської терористичної організації і член так званого „Союзного центру“ цієї організації»Справка по архивно-следственному делу № 964677 , апрель 1954 г.. Далі ім'я Варанкіна зустрічається в розділі «Московська область. 1-я категорія»Раздел «Московская область. 1-я категория» списка от 29.09.1938 на сайте «Сталинские расстрельные списки» . у «Списку осіб, які підлягають суду Військової колегії Верховного Суду Союзу РСР» від 29 вересня 1938 року, підготовленого НКВС СРСР і завізованого Й. В. Сталіним і В. М. МолотовимСписок от 29.09.1938 на сайте «Сталинские расстрельные списки» .; цим доля Варанкіна була вирішена, оскільки перша категорія означала «вищу міру покарання». 3 жовтня 1938 року Військова колегія засудила Варанкіна до розстрілу, і в той же день вирок було приведено до виконання. 11 травня 1957 року Варанкін В. В. був реабілітований, а кримінальну справу закрито за відсутністю складу злочину.

Дружина: Варанкіна (до шлюбу Муравіна) Августа Миколаївна, 1902 р.н..

Дочка: Варанкіна (в шлюбах Дмитрієва, Жигульова) Феїна Володимирівна), 1924 р. н., проживала в м. Нижній Новгород.

Наукова і літературна діяльність В. В. Варанкіним написано чимало робіт на тематику есперантологіі — перш за все, статей, що публікувалися в друкованому виданні СЕРР — журналі «Міжнародна мова». Зокрема, його наукова робота «Teorio de Esperanto» («Теорія есперанто», 1929) присвячена дослідженню етимології есперантської лексики, а також фонетиці, морфології і синтаксису даної мови.

У 1933 році у видавництві EKRELO («Видавничий кооператив революційної есперанто-літератури», Амстердам) вийшов друком роман Варанкіна «Metropoliteno» («Метрополітен»). Темою роману послужила підготовка до будівництва метрополітену в Москві у 1928—1929 роках. Головний герой роману — молодий радянський інженер, поїхав у відрядження до Берліна для вивчення досвіду будівництва метро. Там він знайомиться з життям і політичною боротьбою німецьких комуністів, а також пише автобіографічний роман про своє життя в Москві до відрядження і про події в Берліні.

Літературознавці одноголосно включають Варанкіна В. В., поряд з А. Вальєном, Г. Лойкеном, О. А. Сахаровим, Р. Шварцем, Д. Баґі, Ч. Россетті, до списку ключових фігур, з якими пов'язане становлення есперантської прози. У 1977 році, коли в Копенгагені вийшло друге видання роману «Метрополітен», голова Академії есперанто Вільям Ольд дав високу оцінку роману, вітаючи перевидання «забутого шедевра», і включив цей твір до свого переліку 50-ти найвидатніших творів, створених мовою есперанто за перші сто років її існування.

Публікації

Роботи з есперантології

Видання роману «Метрополітен»

  (Переклад англ. мовою Марти Еванс) (Перевид. 1933 р.)

Примітки

Література

 — С. 143—161.

Посилання

В. В. Варанкін. Методика агітації і пропаганди Есперанто. Лекція 5-та (1926 р.) Інтернет-видання роману «Метрополітен» (на есперанто) Інтернет-видання роману «Метрополітен» (російською мовою; переклад Е. А. Будагяна)