Кароліна Мері Серіс (; , Оксфорд) — британська вчена, математик, учасниця Лондонського королівського товариства (FRS), член Лондонської Математичної Спільноти (LMS) заслужений професор (Emeritus Professor) математики в університеті Ворика. Відома своїми напрацюваннями у роботі з гіперболічної геометрії, Кляйнових груп та динамічних систем, зокрема символічного кодування геодезії у моделях гіперболічної геометрії та новими внесками у вивчення тривимірних гіперболічних колекторів через їх фрактальні граничні набори. Розробила методи, які дозволяють обчислити локус дискретності параметризованого сімейства карт Мебіуса. Зокрема, її наукові математичні дослідження описані в книзі «Перли Індри. Бачення Фелікса Кляйна» (), опублікованій у співавторстві з Девідом Мамфордом () та Девідом Райтом () у 2002 році .
Біографія
Кароліна Серіс народилась 24 березня 1951 року в Оксфорді в сім'ї Анетти і Джорджа Серісів. Батько Кароліни, Джордж Вільям Серіс, був британським фізиком, відомим своєю роботою з оптичної спектроскопії атомів водню. У 1971 році став членом Королівського товариства (FRS), а у 1972 році — Королівського астрономічного товариства (). У 1982 році він отримав нагороду Вільяма Ф. Меггерса і медаль Оптичного товариства Америки ()Physica Scripta. George W Series Memorial Essays.
Окрім Кароліни, у подружжя Серісів є троє синів — Роберт, Джон та Г'ю. Племінником Кароліни Серіс є Роберт Едвард Серіс Бейджен () — британський диригент, композитор та органіст.
Ранні роки та освіта Кароліна Серіс навчалася в Оксфордській середній школі для дівчат, а вже з 1969 року розпочала навчання в коледжі Сомервілль Оксфордського університету. У 1972 році отримала ступінь бакалавра з математики і була удостоєна на право отримати університетську математичну премію. З того ж таки 1972 року , навчається в Гарвардському Університеті, отримуючи стипендію Джона Фіцджеральда Кеннеді. 1976 року здобула науковий ступінь доктора філософії під керівництвом Джорджа Вайтлоу Маккея () за працю Ергодичність груп ().
Наукова кар'єра У 1976—1977 роках Кароліна Серіс працює лекторкою в Каліфорнійському університеті, Берклі. У 1977—1978 роках — Старша наукова співробітниця (Research fellow) у Ньюгемському коледжі, та Старша наукова співробітниця Кембриджа. З 1978 року працює у Університеті Ворика.
У 1986 році, спільно з Боділ Бранер (), Гудрун Кальмбах (), Мері Франсуа-Рой () та Доною Штросс () заснувала організацію Європейських жінок у математиці (). Кароліна відіграє центральну роль у створенні організаційної та правової інфраструктури організації. Вона організувала III засідання організації ЕВМ у Ворику в 1988 році. Також вона ініціює заходи як на місцевому, так і на національному рівні, включаючи День математики Британських жінок, запроваджений Комітетом жінок з математики Лондонської Математичної Спільноти (). Також Кароліна Серіс була одним із організаторів 13-ї загальної зустрічі ЕВМ у Кембриджі, Велика Британія, у вересні 2007 року.
У 2007 році Кароліна заявила:
Працюючи в, тому ж таки, Університеті Ворика як лекторка та редакторка (з 1978 р.), згодом проявила себе як професорка (1992-2014). З 2015 року отримала звання заслуженого професора ().
Кароліна дала інтерв'ю в IMS в Сінгапурі, яке отримало назву «Кароліна Мері Серіс: Перлина гіперболічних колекторів» (2013) (), а також знялась у фільмі «Мислимо просторово» ()Bergen Internasjonale FilmFestival про те, як математики думають і працюють, на замовлення Лондонської Математичної Спільноти (LMS) до їх 150-річчя. У 2015 році посіла посаду першого заступника голови Комітету з математики Міжнародного математичного союзу (IMS) .
Організовані конференції 1989 р. Ергодична теорія та гіперболічна геометрія. Міжнародний центр теорії Фізики, Трієст (). 1992 — 93 рр. (з Д. Б. А. Епштейном) Аналітичні та геометричні аспекти гіперболічного простору. Ворик і Дарем Симпозіум (). 1997 р. (з І. Рівіним та К. П. Рурком) Гіперболічна геометрія та теорія геометричної групи. (). 2002 р. Оргкомітет, Перший спільний BMC / BAMC. Ворик (). 2001 р. Кляйнові групи та гіперболічні тривимірні колектори. Ворик (). 2003 р. Пропозитор та головний організатор, «Простори Кляйнових груп» та «Гіперболічні тривимірні колектори». Інститут Ісаака Ньютона, липень — серпень 2003 року (. 2006-2007 рр. Головний організатор, симпозіум Ворика з геометрії та топології (). 2013 року Семестр ICERM: Обчислення, експеримент та алгоритми в топології та геометрії. Браунівський університет, США ().
Перли Індри: Бачення Фелікса Кляйна Серед досягнень Кароліни Серіс, варто відзначити її книгу «Перли Індри: Бачення Фелікса Кляйна» (), опублікованій у співавторстві з Девідом Мамфордом () та Девідом Райтом () у 2002 році. У книзі досліджуються закономірності, створені ітераційними конформальними картами комплексної площини, більш відомими як перетворення Мебіуса, та їх зв’язки із симетрією. Ці закономірності досліджувались також німецьким математиком Феліксом Кляйном, але лише сучасна комп’ютерна графіка дозволяє їх повністю візуалізувати та детально вивчити. Цікавим є факт, що за словами Девіда Мамфорда, одного зі співавторів, це книга про серйозну математику, розрахована насамперед для "нематематиків".Це опис дослідження сімейства симетричних, але нескінченно заплутаних множин, частина сучасного дослідження того, як хаос розвивається з порядку, з дуже простих правил, створюючи складну складність у кожному масштабі від дуже великого до дуже малого . Назва книги стосується намиста божества індуїстського пантеону Індри, метафоричного об'єкта, описаного в буддійському тексті Квіткової гірлянди Сутри. Намисто Індри складається з нескінченного масиву перлин . Таким чином, утворюється рефлексія рефлексії, і процес цей триває безупинно. У передумові Перлин Індри цитується такий опис:
Алюзія на "бачення" Фелікса Кляйна - це посилання на ранні дослідження Кляйна групи Шоткі (Фрідріх Герман Шоткі) та накреслені вручну сюжети їх граничних наборів. Це також стосується більш широкого бачення Кляйна щодо зв'язків між теорією груп, симетрією та геометрією.
Зміст Перл Індри: Розділ 1. Мова симетрії — вступ до математичного поняття симетрії та його відношення до геометричних груп () Розділ 2. Чарівна фікція — вступ до складних чисел та відображень складної площини та сфери Рімана () Розділ 3. Подвійні спіралі та карти Мебіуса — Перетворення Мебіуса та їх класифікація (). Розділ 4. Танець Шоткі — групи карт Мебіуса, які генерують групи Шоткі; побудова їх граничних наборів, використовуючи пошук за шириною (). Розділ 5. Фрактальний пил та безкінечні слова — граничні набори Шоткі, що розглядаються як фрактали; комп'ютерне генерування цих фракталів за допомогою перших глибинних пошуків та ітераційних систем функцій (). Розділ 6. Намисто Індри — безперервні граничні набори, що утворюються, коли пари генеруючих кіл торкаються () Розділ 7. Прокладка, що світиться — група Шоткі, обмеженням якої є аполлонівська прокладка; посилання на модульну групу () Розділ 8. Гра з параметрами — параметризація груп Шоткі з параболічним комутатором з використанням двох складних параметрів; використання цих параметрів для дослідження простору Тейхмюллера груп Шоткі () Розділ 9. Інцидент має місце бути — введення фрагмента Маскіта, параметризованого одним складним параметром; Дослідження межі між дискретними та недискретними групами () Розділ 10. . Поміж щілинами — подальше вивчення межі Маскіта між дискретними та недискретними групами в іншому фрагменті простору параметрів; ідентифікація та дослідження відкинутих груп () Розділ 11. Перетинання меж — ідеї для подальшого дослідження, наприклад додавання третього генератора () Розділ 12. Епілог — завершальний огляд неевклідової геометрії та теорії Тейхмюллера ()
Нагороди та стипендії Стипендія GPDST (1967 - 68). Стипендія Мері Еварт, як Старший науковий співробітник, Сомервільський коледж (1969). Математична премія університету, Оксфорд (1972). Стипендія Кеннеді, Гарвардський Університет (1972 - 74). Молодша премія Вайтгеда, Лондонське математичне товариство (1987). Старша премія Енни Беннетт, Лондонське математичне товариство (2014).
Членство Учасниця Інституту Математики (Fellow of the Institute of Mathematics and Applications (2011)); Учасниця Американського Математичного Товариства (Inaugural Fellow of the American Mathematical Society (2012)); Учасниця Лондонського королівського товариства (FRS) (2016); Учасниця Європейської Академії (Member Academia Europaea (2017); Заслужений член Сомервільського Коледжу, Оксфорд (Honorary Fellow, Somerville College, Oxford (2017)); Заслужений доктор Дюкського Університету (Honorary Doctorate, Duke University, USA (2019)).
Монографії та публікації Ергодична теорія та символічна динаміка в гіперболічних просторах. Оксфордський ун-т. 1991. Редактори Т. Бедфорд, М. Кін та К. Серіс (). Статті до дня народження Епштейна. Монографії геометрії та топології, т. 1, Міжнародна преса 1999 р. Редактори І. Рівін, К. Рурк та К. Серіс () Перли Індри. Бачення Фелікса Кляйна (З Д. Мамфордом та Д. Райт), Кембриджський ун-т. Преса 2002 року (). Кляйнові групи та гіперболічні 3-ох вимірні колектори. Конспекти лекцій 299, Кембридж Ун-т. Преса 2003. Редактори Ю. Коморі, В. Маркович та К. Серіс (). Простори Кляйнових груп. Конспекти лекцій 329, Кембриджський ун-т. Преса 2006 року.Редактори Ю. Мінський, М. Сакума та К. Серії (). Геометрія, топологія та динаміка. Лекційна записка Ст. 23,Інст. для математики. Наук, Національний ун-т. Сінгапуру, World Scientific 2012. Редактори В. Ґолдман, С.П.Тан, К.Серіс (.)
Лекції До 150-ліття Лондонського Математичного Товариства лекція "Жінки у математиці", Оксфорд, 16 квітня 2015 року (). Пленарна лекція, засідання Канадського математичного товариства, Монреаль, грудень 2015 року (). Паскаль — математик, Математичні науки, Дарем, 22—26 лютого 2016 року (). Математична спадщина Руфуса Боуена, Університет Британської Колумбії, 2017 рік (). Щорічна лекція Шарлотти Скотт з математики, Університет Лінкольна, 7 лютого 2018 року (). Геометрія, топологія та динаміка у низьких вимірах, симпозіум в університеті Ворика, 2017—2018 роки ().
Див. також Комплексна площина Фелікс Кляйн Пляшка Кляйна Анрі Пуанкаре Перетворення Мебіуса Ерлангенська програма
Примітки
Посилання