Айна Муценієце (; , , Ризький повіт — , ) — латвійська медикиня, винахідниця протиракового препарату , засновниця практичної віротерапії раку.
Життєпис 1941 року закінчила в Ризі Комерційне училище Віліса Олавса. Того ж року опинилася в евакуації в Росії, пройшла прискорену підготовку як медсестра і почала працювати у військовому шпиталі в Ярославлі. 1942 року почала вчитися в Першому московському медичному інституті, по закінченні Другої світової війни перевелась на медичний факультет Латвійського державного університету, який закінчила 1948 року. Одночасно з 1946 року почала працювати в Інституті мікробіології АН Латвійської РСР під керівництвом А. М. Кірхенштейна — спочатку старшою лаборанткою, потім, після захисту диплома, науковою секретаркою. 1954 року захистила дисертацію кандидата медичних наук. 1959 року зайняла посаду старшого наукового співробітника.
У 1960-х роках зацікавилася старовинними розробками в галузі лікування ракових пухлин шляхом зараження хворого вірусом, що знищує ракові клітини. 1965 року заснувала і очолила в Інституті мікробіології лабораторію віротерапії раку, якою керувала до 1989 року. Одночасно працювала науковою консультанткою в клінічній лікарні імені Страдиня (аж до 2003 року). 1974 року здобула ступінь доктора медичних наук.
Науковим досягненням Муценієце є виявлення кишкових вірусів, отриманих з кишечника маленьких дітей, які не тільки здатні знищувати пухлину, але й не спричиняють організму людини значної шкоди. В лабораторії Муценієце було перевірено 60 різних кишкових вірусів, один з них, з найбільш вираженою здатністю знищувати ракові клітини, було названо RIGVIR.
Нагороди
Почесна членкиня Академії Наук Латвії, 1992 Заслужений учений Латвії, 1996 Почесна членкиня Латвійської асоціації онкологів, 2002 Хрест Визнання за особливі заслуги перед Латвійською державою, 2005
Публікації А.Муцениеце, Н.Пакалниньш. Вирусные нейроинфекции Коксаки и ЕСНО. Рига, 1964. Издательство Академии наук Латвийской ССР. 129 стр. А.Муцениеце. Онкотропизм вирусов и проблема виротерапии злокачественных опухолей. Рига, 1972., изд. Наука, 443 стр. А.Муцениеце, А.Фердатс. Virusoloģija (Rokas grāmata). Рига, 1985., изд. Звайгзне. 200 стр. (латышский яз.) Переведенная научная книга: И. П. Павлов. Сборник работ. Латвийское государственное издательство. Рига, 1952., 440 стр. Онкотропизм вирусов. Рига, Зинатне, 1969., 219 стр. Вирусы в терапии рака. Экспериментальные исследования. Рига. Зинатне, 1978., 204 стр. Имулогические аспекты вирусного онкотропизма. Рига. Зинатне, 1979., 120 стр. Гетерогенизация опухолей. Рига. Зинатне, 1980., 159 стр. Иммунология опухолей. Рига. Зинатне, 1982., 207 стр. Неспецифические стимуляторы иммунотерапии опухолей. Рига. Зинатне, 1985., 223 стр. Модуляция противоракового иммунитета в послеоперационный период. Рига. Зинатне, 1988., 142 стр. . А.Муцениеце, Р.Брувере, Д.Венскус, Г.Фелдмане. Методические показания для применения биопрепаратов Ригвир, Ларифан в онкологии и для профилактики вторичного иммунодефицита. Издательство: Общество Айны Муцениеце для разработки раковой иммунотерапии, Елгава, 2006. А.Муцениеце, Д.Венскус. Как оценивать иммунитет. Модель меланомы. Издательство: Общество Айны Муцениеце для разработки раковой иммунотерапии, Рига, 2008. (латышский яз.)
Примітки
Посилання Сторінка Айни Муценієце на сайті «Латвійські винаходи та винахідники»