Загребська жупанія (, ; ) — назва історичної жупанії з центром у Загребі в хорватсько-угорському королівстві, Хорватському королівстві та Королівстві Хорватія і Славонія. Історія Загребська жупанія, як і інші жупанії, розвинулася з ранньосередньовічної жупи, яка за правління Арпадовичів (1102—1011) переросла у королівську жупанію. Після Золотої булли Андраша II (1222) королівські жупанії перетворилися на автономні органи шляхетського самоврядування. У той проміжок часу Загребська жупанія простягалася між річками Крапина та Лоня, або до річки Купа. Протягом ХІІІ сторіччя процес структурування управління жупаній завершився, а потім територія Загребської жупанії побільшала за рахунок сусідніх менших жупаній (в XIV ст. в неї влилася Горська жупанія). Жупанія простиралася від Загір'я до Крижевців, Сисака, Карловаця та через Горський Котар аж до моря. У добу османської навали Загребська жупанія мала спільну управу з Крижевецькою. Як самостійна одиниця поновилася 1756 року у зв'язку з кінцем воєн з Османською імперією, а 17 липня 1759 року було офіційно затверджено цю назву (Comitatus Zagrabiensis): того дня імператриця і королева Марія Терезія подарували їй герб і печатку. Наприкінці XVIII століття територія Загребської жупанії розширилася на північну частину Северинської жупанії, яка існувала з 1777 по 1786 рік із центром у Карловаці. В часи реформ Йосифа II Загребську жупанію разом із рештою жупаній майбутнього хорватсько-славонського королівства (за винятком Вировитицької та Сремської) було включено до Загребського округу (), який існував у 1785—1790 рр.

1845 року жупанію відновлено, а після хорватсько-угорської угоди вона опинилася у складі новоствореного хорватсько-славонського королівства. У той час вона межувала з австрійськими Штирією і Крайною, австрійсько-угорською Боснією і Герцеговиною та хорватсько-славонськими Вараждинською, Б'єловарсько-Крижевецькою, Пожезькою і Модруш-Рієцькою жупаніями. Так тривало до 1918, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною. Опинившись у Королівстві СХС, вона разом із Вараждинською жупанією (без Меджимур'я) у 1922 році увійшла до складу новоствореної Загребської області.Medjimurje.hr — Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje?

Адміністративний поділ Жупанія у першій половині ХІХ ст. поділялася на шість котарів (районів): Загребський, Светоіванський, Посавський, Покупський, Прекупський та Горський. На початку ХХ ст. жупанію було поділено на такі котари: Котари Котар ЦентрВелика ГорицяВелика ГорицяДуго СелоДуго СелоДворДворГлинаГлинаЗагребЗагребКарловацьКарловацьКостайницяКостайницяПетриняПетриняПисаровинаПисаровинаСамоборСамоборСтубицяДоня СтубицяСветий Іван-ЗелинаСветий Іван-ЗелинаСисакСисакТопуськоТопуськоЯськаЯстребарськоЦентр жупаніїЗагребМуніципальні містаКарловацьПетриняСисак

Населення 1910 року жупанія налічувала 594 052 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 445.870 (75,1 %) сербська: 122.558 (20,6 %) німецька: 6.016 (1,0 %) угорська: 6.068 (1,0 %) словацька: 235 (0,0 %) румунська: 30 (0,0 %) руська: 61 (0,0 %) Інші чи невідомі: 13.214 (2,2 %)

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 456.423 (76,8 %) православні серби: 122 861 (20,7 %) грекокатолики: 7.458 (1,3 %) юдеї: 5680 (1,0 %) лютерани: 785 (0,1 %) кальвіністи: 742 (0,1 %) унітаріани: 4 (0,0 %) інше чи невідомі: 99 (0,0 %)

Примітки

Посилання ARHINET — Zagrebačka županija