Християнське соціальне вчення (християнська соціальна наука, християнське суспільствознавство, християнська соціальна доктрина, християнська соціальна етика) — наука про морально-правовий порядок суспільства як передумова самореалізації людини Johannes Messner, «Sozialethik» // Alfred Klose u. a. (Hrsg.), «Katholisches Soziallexikon», Innsbruck u. a., 1980 — , Textspalte 2673.. Як теологічна етика, християнське соціальне вчення є або частиною моральної теології, або стоїть поруч із нею Andreas Lienkamp, «Systematische Einführung in die christliche Sozialethik» // F. Furger u. a. (Hrsg.), «Einführung in die Sozialethik», Münster, 1996 — S.44–45..
Вивчає соціальні та політичні відносини, структури та норми щодо загальних ідей розподільної, комутативної участі в справедливості та впливає на розробку рішень з огляду на наявний дефіцит правосуддя. Однією з їх головних цілей є формування моральних суджень про соціальний вимір, в якому живуть люди, звідси їх головне питання: «Чи справедливі інституційні структури?» Arno Anzenbacher, «Christliche Sozialethik — Einführung und Prinzipien». Paderborn-München, 1998 — S.15 —
У католицькій теології в основному говорять про католицьке соціальне вчення через його характер. У реформованому протестантизмі кальвіністська домінує над принципом виконання.
Католицьке соціальне вчення
Католицьке соціальне вчення включає висловлювання Католицької Церкви щодо та співіснування людини взагалі. Домовляється про благочестиве соціальне замовлення для забезпечення хорошого життя на основі розуму й божественного одкровення. Католицьке соціальне вчення базується на принципах , та субсидіарності, а також загального блага.
Вихідним пунктом сучасного соціального вчення стала енцикліка «Rerum Novarum» від Папи Лева XIII. З часом воно було оновлене та налагоджене. Тож Церква взяла до уваги демократію і відкрила свій горизонт для глобальних відносин. Загальна декларація прав людини була визнана в 1963 році в енцикліці миру «Pacem in Terris». А «Laudato si'» розширив предмет соціального навчання на екологічну етику.
Численні соціальні асоціації підтримують поширення католицького соціального вчення в економічній, соціальній та політичній сферах, наприклад, Федерація католицьких підприємців.
Православна соціальна доктрина Православна соціальна доктрина набагато менш розвинена, ніж в інших конфесіях, але вийшла на перший план, зокрема, після краху комуністичного режиму. Синод єпископів Московської Патріархії опублікував у 2000 р. «Основи соціальної доктрини Російської Православної Церкви» Volltext veröffentlicht auf Deutsch: «Die Grundlagen der Sozialdoktrin der Russisch-Orthodoxen Kirche mit Einführung und Kommentar», hg. von Josef Thesing und Rudolf Uertz, übersetzt von Chr. Christova, Sankt Augustin 2001.див. тут: Karl-Heinz Peschke, «Christliche Sozialdoktrin, russisch-orthodox» // Die neue Ordnung, Nr. 4/2004 (Jg. 58) (PDF; 285 kB) — S.312–314.. У червні 2016 р. православні написали довгий розділ у документі Ради загального православного соціального вчення Positives Echo auf orthodoxes Konzil , orf.at, 27 Juni 2016..
Протестантська соціальна етика Євангельська соціальна етика не має церковного викладацького тексту в католицькому розумінні. З загальних тверджень щодо соціальних та політичних питань у євангельських християн є описовий субстрат, що випливає із загальних вірувань та тверджень, і це формуює євангельську соціальну етику, завдяки чому орієнтація на біблійну концепцію справедливості може розглядатися як спільна основа.
Однак протестантська теологія вже не вважає соціальне вчення неможливим, посилаючись на постійний ефект первородного гріха у всіх соціальних сферах. Так був покинутий і квієтизм, і союз Престолу з вівтарем. До кінця Першої світової війни протестантизм у Німеччині був суворо монархічним, у цьому сенсі політично нешкідливим, на відміну від католицтва, лише релігійні меншини зверталися до соціального питання та проблем робітничого класу.
Однак широкий рух, який офіційно не був написаний Церквою в сфері дияконії та внутрішньої місії, особливо з середини XIX століття (напр. , 1848) мав значний вплив на соціально мислячих інтелектуалів в Німеччині та специфічну суспільно-політичну структуру в Німецькій імперії (напр. ). Існували тісні особисті зв'язки, наприклад, між та впливовим Союзом соціальної політики.
Засновником в Німеччині був протестантський богослов (1842—1919), а у Швейцарії . Швейцарський богослов Карл Барт, як найважливіший новатор протестантизму у XX столітті, був студентом обох цих богословів і представляв християнський соціалізм як раціональне рішення християн для сучасного свідчення про вчення Христа. Він також вказав на схожість між біблійним проголошенням Ісуса Христа та марксизмом.
На противагу цьому Макс Вебер підкреслював у праці «Протестантська етика і дух капіталізму» вплив протестантської соціальної етики на капіталістичний соціальний лад.
Вплив на соціальну ринкову економіку Отців католицького соціального вчення з радістю цитували в кількох політичних напрямках, наприклад . На сьогодні уявлення про соціально орієнтовану ринкову економіку наближається до вимог своєї мети Alfred Klose, Gerhard Merk, «Bleibendes und Veränderliches in der Katholischen Soziallehre», Duncker & Humblot, 1982 — , Seite 65 Traugott Roser, «Protestantismus und Soziale Marktwirtschaft», LIT Verlag, 1998 — , Seite 234 w.w.N..
Основи концепції соціальної ринкової економіки були створені під час нацистського режиму. Тісні зв'язки між колами Церкви та новими ліберальними концепціями (Бонхофер, , , Лампе, Рьопке, та інші) вражають vgl. hierzu schon Blumenberg-Lampe, C., Das wirtschaftspolitische Programm der 'Freiburger Kreise': Entwurf einer freiheitlich-sozialen Nachkriegswirtschaft, Berlin, 1973.. Тому справедливо можна говорити про коріння соціальної ринкової економіки в католицькому соціальному вченні та в протестантській соціальній етиці Harald Jung, Soziale Marktwirtschaft und Weltliche Ordnung (= EThD 21). Berlin, 2009..
Див. також
Соціальна етика Християнська етика
Соціальна етика Християнська антропологія Філософська антропологія Теологія визволення Соціальне забезпечення
Примітки
Джерела
Arno Anzenbacher, «Christliche Sozialethik», UTB (Schöningh), Paderborn, 1998 — . («Prinzipien» — S.178–213 ; PDF; 374 kB) Erwin Bader, «Christliche Sozialreform. Beiträge zur Sozialphilosophie in einer veränderten Welt; mit dem Text der neuen Sozialenzyklika», Herder, Wien (u. a.) 1991 — Albrecht Geck, «Sozialethische und sozialpolitische Ansätze in der philosophischen und theologischen Systematik Schleiermachers» // Friedrich, Martin/Friedrich, Norbert/Jähnichen, Traugott/Kaiser, Jochen-Christoph (Hrsg.), Sozialer Protestantismus im Vormärz. Bochumer Forum zur Geschichte des sozialen Protestantismus 2, Münster 2001 — 133—146. Harald Jung, «Soziale Marktwirtschaft und Weltliche Ordnung», EThD Bd. 21, Berlin 2009. Marianne Heimbach-Steins (Hrsg.), «Christliche Sozialethik». Ein Lehrbuch Band 1: Grundlagen. Pustet, Regensburg, 2004 — Marianne Heimbach-Steins (Hrsg.), «Christliche Sozialethik. Ein Lehrbuch». Band 2: Konkretionen. Pustet, Regensburg, 2005 — Friedhelm Hengsbach, Bernhard Emunds, Matthias Möhring-Hesse, Jenseits Katholischer Soziallehre. Neue Entwürfe christlicher Gesellschaftsethik. Düsseldorf, 1993. Manfred Hermanns, «Sozialethik im Wandel der Zeit». Persönlichkeiten — Forschungen — Wirkungen des Lehrstuhls für Christliche Gesellschaftslehre und des Instituts für Christliche Sozialwissenschaften der Universität Münster 1893—1997. (= Abhandlungen zur Sozialethik, hrsg. von Anton Rauscher und Lothar Roos; Bd. 49). Schöningh, Paderborn — München — Wien — Zürich, 2006 — Joseph Höffner, Christliche Gesellschaftslehre. 3. Auflage der Neuausg. hrsg., bearb. und ergänzt von Lothar Roos. Erkelenz: Altius Verlag 2011, 351 S. . Übersetzungen ins Span., Engl., Ital., Port., Jap., Korean., Russ., Lit., Chin., Poln., Kroat., Slow. Martin Honecker, «Grundriß der Sozialethik». de Gruyter, Berlin, 1995 — Christoph Hübenthal, «Grundlegung der christlichen Sozialethik». (= Forum Sozialethik, hrsg. von Christoph Hübenthal und Werner Veith; Bd. 3) Aschendorff, Münster, 2006 — Walter Kerber, «Sozialethik». Kohlhammer, Stuttgart, 1998 — (Grundkurs Philosophie; 13). Alfred Klose, Wolfgang Mantl, Valentin Zsifkovits (Hrsg.), «Katholisches Soziallexikon», 2. gänzl überarb. Aufl. (1. Aufl.: 1964), Tyrolia, Innsbruck, Wien (u. a.) 1980 — Ulrich H. J. Körtner, Evangelische Sozialethik. Grundlagen und Themenfelder. 3. verbesserte Aufl. Vandenhoeck und Ruprecht, Göttingen, 2012 — Reinhard Marx, Helge Wulsdorf, «Christliche Sozialethik. Konturen-Prinzipien-Handlungsfelder». Bonifatius, Paderborn, 2002 — Reinhard Marx, Das Kapital, Ein Plädoyer für den Menschen, Knaur, München, 2010, 320 Seiten — Ursula Nothelle-Wildfeuer, Joseph Kardinal Höffner und die Christliche Gesellschaftslehre. Sein Beitrag zu ihrer Fortentwicklung (Kirche und Gesellschaft Grüne Reihe Nr. 448, hrsg. von der Katholischen Sozialwissenschaftlichen Zentralstelle). J.P. Bachem Medien, Köln, 2018 — Thorsten Philipp, «Grünzonen einer Lerngemeinschaft, Umweltschutz als Handlungs-, Wirkungs- und Erfahrungsort der Kirche». oekom Verlag, München, 2009 — Arthur Rich, Wirtschaftsethik. 2 Bde. Gütersloh 2. Aufl. 1984. Josef Thesing, Rudolf Uertz (Hrsg.), «Die Grundlagen der Sozialdoktrin der Russisch-Orthodoxen Kirche». Deutsche Übersetzung mit Einführung und Kommentar, Sankt Augustin, 2001 — Ernst Troeltsch, «Die Soziallehren der christlichen Kirchen und Gruppen», UTB-Taschenbuch (2 Bde.), Stuttgart, 1994, (Neudr. d. Ausg. Tübingen 1912) — Markus Vogt, Globale Nachbarschaft: christliche Sozialethik vor neuen Herausforderungen. Don-Bosco-Verlag, München 2000, ISBN 3-7698-1270-0. Markus Vogt, «Was ist „Nachhaltigkeit“?» // Kirche und Gesellschaft 338. Herausgegeben von der Kath. Sozialwissenschaftlichen Zentralstelle Mönchengladbach, Köln, 2007. Günter Wilhelms, «Christliche Sozialethik. Schöningh», Paderborn, 2010 —
Посилання
Християнська соціальна етика Arbeitsgemeinschaft der Sozialethikerinnen und Sozialethiker des deutschsprachigen Raumes Ethik & Gesellschaft. Ökumenische Zeitschrift für Sozialethik Forum-Sozialethik Forum Sozialethik — Initiative junger Sozialethikerinnen und Sozialethiker im deutschsprachigen Raum
Католицьке соціальне вчення Компендіум соціального вчення Церкви Linksammlung zur Katholischen Soziallehre Werke zur Christlichen Gesellschaftslehre in mehreren Sprachen (Ordosocialis e. V.)
Православна соціальна доктрина Die Grundlagen der Sozialdoktrin der Russisch-Orthodoxen Kirche Würdigung der Sozialdoktrin der Russisch-Orthodoxen Kirche aus katholischer Sicht
Протестантська соціальна етика Evangelische Sozialethik, Auszug aus: Lexikon der Christlichen Demokratie in Deutschland