Берестя — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2452 осіб (2019 рік). До 2020 адміністративний центр органу місцевого самоврядування — Берестівська сільська рада.

Назва Походження села Берестя має декілька версій. Одна з головних версій походження села — це те, що в давнину, коли наша місцевість не мала назви, то тут росло дуже багато рослин бересту, саме завдяки йому прославилась ця місцевість і отримала назву «Берестя». Польською мовою згадується як Bereście, російською — як Берестье.

Географія Розташоване за 5 км від Дубровиці, за 7 км від залізничної станції «Дубровиця», за 132 км від Рівного. Через Берестя проходить шосейна дорога. Поблизу села протікає річка Горинь, село лежить на її лівому березі. У селі річка Безіменна впадає у річку Горинь. Площа села — 2,03 км².

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».

Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 611 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.

Історія

Вперше згадується 1501 року.

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали селище Антонин та хутір Шепель.

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 72 жителів Берестя, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 32 було репресовано.

У 1947 році село Берестя разом з хуторами Антонів та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 4 господарства колгоспу ім. Ворошилова села Берестя були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР. З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунктів відвідала Берестя.

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,81 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,34 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,39 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 127 мбер, з якої: зовнішнього — 37 мбер, загальна від радіонуклідів — 90 мбер (з них Cs — 79 мбер).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.

Населення

Станом на 1859 рік, у Берестя налічувалося 55 дворів та 558 жителів (339 чоловіків і 219 жінок), з них 552 православних і 6 юдеїв. Наприкінці XIX століття у селі було 136 домів і 726 жителів. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 990 осіб, з них: 487 чоловіків та 503 жінки; 949 православних. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 двори та мешкало 994 особи. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 дворів та мешкало 994 особи.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 215 будинків та 1400 мешканців, з них: 702 чоловіки та 698 жінок; 1341 православний, 44 юдеї, 14 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 701 «тутейший», 639 українців (тогочасною офіційною мовою «русинів»), 44 євреї, 14 поляків та 2 особи іншої національності.

Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 2609 осіб, було 582 двори. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2791 особа, з яких 1381 чоловік та 1410 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкали 2733 жителі, з них 842 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 2807 осіб. Густота населення — 1339.41 особи/км².

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,56 % російська 0,26 % білоруська 0,15 %

Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 317 304 621 18-39 447 431 878 40-59 381 379 760 60+ 241 307 548 Разом 1386 1421 2807

Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 2807 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 614 24 550 21 1164 45 322 12 459 17 781 29

+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 2807 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 171 6 262 10 433 16 443 17 288 11 731 28

+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 2081 563 811 - 11 191 27 46 54 38 127 11 4 2

Політика

Органи влади До 2020 року місцеві органи влади представлені Берестівською сільською радою.

Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560257. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 2027 осіб.

Культура У селі працює Берестівський сільський будинок культури на 400 місць. Діє Берестівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 20 279 книг та яка має 18 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 745 осіб.

У Бересті серед низки інших сіл було поширене виготовлення серпанкових тканин.

Релігія У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Святого Миколая містечка Домбровиця Домбровицької волості Ровенського повіту, яка принаймні з 1840-х років діяла як православна. Станом на 1859 рік у селі діяла цвинтарна каплиця, налічувалося 484 віряни.

Сьогодні у селі діє православна Свято-Покровська церква. 3 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.

Список конфесійних громад станом на 2011 рік: Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела Релігійна громада Свято-Покровської парафії ПЦУ 25 вересня 1991 1500 Церква Релігійна громад ЄХБ ЄХБ 3 грудня 1991 60 Молитовний будинок Релігійна громад ЄХБ ЄХБ Не зареєстрована 40 Молитовний будинок Релігійна громада ЦАСДАдвентисти сьомого дня28 липня 201420Молитовний будинок  — православні,  — протестантські.

Освіта У селі діє Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 351 учень (із 250 розрахованих) та викладало 39 учителів.

Нещодавно було побудовано нову школу, що може вміщати в себе близько 500 осіб.

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Берестівський дошкільний навчальний заклад „Берізка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 7 учителів та вихователів.

Інфраструктура У селі наявний сквер площею 800 м². Наявне відділення поштового зв'язку.

Відомі люди

Народилися Пінчук Руслан Григорович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Черняк Андрій Миколайович — український військовослужбовець, ректор Національної академії Служби безпеки України.

Ветерани Другої світової війни Гурик Михайло Микитович Красько Кузьма Денисович Подолянко Григорій Карпович Подолянко Микола Дорофійович

Примітки

Коментарі

Джерела https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/39321751/

Книги

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

Література

Посилання

Берестівський НВК