Жепче (, ) — місто в середній частині Боснії і Герцеговини, у Зеніцько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади. Назва міста походить від (купівля, придбання), яке шляхом перетворень -xemtio-xepcio-xepce- набуло нинішнього вигляду.Žepačka dijaspora Povijest
Історія Місцевість заселена ще в доісторичні часи. Поселення уперше згадується ще за часів Римської імперії. Джерела засвідчують, що місто Жепче підтримувало наприкінці ХІІ століття торговельні зв'язки з Рагузькою республікою. Перша писемна згадка датується 14 жовтня 1458 і міститься у грамоті Стефана Томаша (ця дата відзначається як муніципальне свято — День громади Жепче). Після поневолення Боснії Османською імперією Жепче опинилося у Боснійському санджаку у складі Боснійського еялету, згодом — у кадилику Брод, а з 1584 р. входило до кадилика Тешань. Під час походу Євгена Савойського 18 жовтня 1679 року місто було підпалено, а після повернення з походу на Сараєво місцеву фортецю було заміновано.Franjo Marić, Kronologija žepačkog kraja, 1458. - 2008., Povodom 550. obljetnice prvog pisanog spomena Žepča, drugo izdanje, Zagreb-Žepče, 2008, str. 45 Після окупації Боснії Австро-Угорщиною Жепче потрапило до складу Травницького округу. 1880 року у місті засновано читальню, 4 жовтня того ж року в Жепче з'явилася Державна народна школа.
1918 року місто опинилося в Державі Словенців, Хорватів і Сербів. Із 1929 р. — у Дринській бановині Королівства Югославія. В утворену 1939 року Бановину Хорватія місто не ввійшло попри спроби хорватсько-сербської Селянсько-демократичної коаліції домогтися включення до неї котару (району) Жепче.Hrvati izvan banovine, Hrvatski dnevnik, 29. kolovoza 1939., str. 3 Hrvati u kotaru Žepče; Hrvatski dnevnik, 31. kolovoza 1939., str. 5
У часи НДХ місто спершу належало до Великої жупи Лашва-Глаж, а потім — до Великої жупи Лашва-Плива, де було центром району (котару)Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH , Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219.. Котар Жепче охоплював громади Новий Шехер, Возуча, Завидовичі та власне ЖепчеStipo Pilić i Blanka Matković: Borbe za Travnik u listopadu 1944. , Bosna Franciscana, Franjevačka bogoslovija, Sarajevo, BiH, br.35, 2011,, str. 133-172Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH , Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219.
На початку Боснійської війни місто спільно боронять проти великосербської агресії хорвати і мусульмани, організовані політично і військово у лавах ХРО. Мусульмани і хорвати мали спільний шпиталь, спільні військово-медичні команди, разом воювали на передовій. Проте з початком боснійсько-хорватського конфлікту зростає напруженість і в Жепче. Босняки залишають лінії фронту, навіть тікають з окопів, а коли у місті сформувався підрозділ АРБіГ, напруженість стала ще більшою. 24 червня 1993 року Жепче стало ареною боїв між бійцями ХРО та вояками АРБіГ за повний контроль над містом. Після Дейтонської угоди 1995 року місто в кінцевому підсумку ввійшло до босняцько-хорватської Федерації Боснії та Герцеговини.
Населення Жепче рік перепису 2013 1991 1981 1971 мусульмани2 696 (49,38%)3.367 (60,44%)2.337 (54,90%)2.242 (69,87%)хорвати2.591 (47,45%)1.450 (26,03%)935 (21,96%)637 (19,85%)серби82 (1,502%)270 (4,847%) 252 (5,920%)227 (7,074%)югослави—381 (6,839%)640 (15,03%)33 (1,028%)албанці5 (0,092%)—7 (0,164%)6 (0,187%)македонці——2 (0,047%)4 (0,125%)словенці——2 (0,047%)7 (0,218%)чорногорці4 (0,073%)—11 (0,258%)22 (0,686%)інші82 (1,502%)103 (1,849%)71 (1,668%) 31 (0,966%)style="background: bgcolor="#F5DEB3" |загалом|5.460|5.571|4.257|3.209'''Nacionalni sastav stanovništva - Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo
Спорт У місті базується однойменний футбольний клуб.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт