Молдо́вська кири́лична абе́тка — кирилична абетка на основі російської, яку запровадила радянська влада для запису молдовської мови (румунської мови у Республіці Молдова). Використовувалася з 1924 до 1932 та з 1938 до 1940 у Молдовській АРСР, а з 1940 до 1989 у Молдовській РСР (з фактичною перервою у 1941—1944 рр.). Після 1989 року Молдовська Республіка повернулася до використання румунської латинської абетки.
Після 1989 року молдовська кирилиця використовується у самопроголошеному утворенні Придністровська Молдавська Республіка для запису «молдовської мови».
У сучасній молдовській кириличній абетці 31 літера. 7 з них передають на письмі голосні звуки: а, е, и, о, у, э, ы; 2 — йотовані голосні: ю, я; 1 — напівголосну й; 20 — приголосні: б, в, г, д, ж, ӂ, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш і м'який знак (ь).
Основний принцип орфографії — фонетичний. А аБ бВ вГ гД дЕ еЖ жӁ ӂЗ зИ иЙ йК кЛ лМ мН нО оП пР рС сТ тУ уФ фХ хЦ цЧ чШ шЫ ыЬ ьЭ эЮ юЯ я
Див. також
Абетки на основі кирилиці Румунська абетка Румунська кирилиця Проблема національної ідентифікації у Молдові Молдовенізм
Література
Чобану І. Д. Слово о судьбе родного языка — Тирасполь: Тираспольський державно-корпоративний університет, 1992