Ганс-Вальтер Гейне-Гедерслебен (; 10 січня 1894, Ганновер — 29 серпня 1967, Ауеталь) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Предки Ганса-Вальтера володіли монастирем Гейне біля Гедерслебена. Син власника лицарської мизи біля Радаксдорфа, доктора права Адольфа Фрідріха Едуарда Гейне-Гедерслебена (загинув 2 листопада 1914 року у боях Першої світової війни) і його дружини Валлі Марі, уродженої фон Вілліх. 26 лютого 1913 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 28 лютого 1930 року звільнений на пенсію через травму черепа.
1 квітня 1930 року поступив на службу в Імперське військове міністерство як співробітник земельної оборони, керівник довоєнної підготовки молоді і командування військового району Цаух-Бельціг. 1 жовтня 1933 року призначений офіцером земельної оборони і ад'ютантом районного командування Перлеберга. 5 березня 1935 року переведений в службу комплектування і призначений в командування військового округу «Потсдам 2».
Учасник Польської кампанії. З 28 вересня 1939 року — командир 754-го легкого артилерійського дивізіону. З 1 грудня 1940 року — на дійсній службі, командир 1-го дивізіону 217-го артилерійського полку. Учасник німецько-радянської війни. 23 лютого 1942 року переведений у резерв фюрера. З 28 березня 1942 року — командир 182-го артилерійського полку. З 15 березня 1943 по 10 травня 1944 року — командир 82-ї піхотної дивізії (з перервою в квітні-травні 1943 року). В червні 1944 року потрапив у радянський полон. 6 жовтня 1955 року звільнений.
Решту життя разом із дружиною Елізабет проживу сімейній власності — замку на воді Бодененгерн.
Звання
Фанен-юнкер (26 лютого 1913) Фанен-юнкер-унтер-офіцер (1 серпня 1913) Фенріх (18 жовтня 1913) Лейтенант (19 червня 1914) — патент від 23 червня 1912 року. Обер-лейтенант (18 жовтня 1917) Ротмістр (1 грудня 1925) Майор служби комплектування (5 березня 1935) Оберст-лейтенант служби комплектування (1 квітня 1940) Оберст-лейтенант (1 грудня 1940) Оберст (1 квітня 1942) Генерал-майор (1 червня 1943) Генерал-лейтенант (1 грудня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Лицарський хрест Залізного хреста (16 квітня 1943)
Література
Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Brockmann: Die Generale des Heeres 1921-1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v.Haack–Hitzfeld. Biblio Verlag. Osnabrück 1999. ISBN 3-7648-2538-3. S. 408–410. Jürgen Kraus: Handbuch der Verbände und Truppen des deutschen Heeres 1914-1918. Teil IX: Feldartillerie. Band 2. Verlag Militaria. Wien 2007. ISBN 978-3-902526-15-1. S. 754. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 167. Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 390.
Примітки