Роберт Вітольд Маклович (; Краків) — польський журналіст, письменник, публіцист, кулінарний критик та мандрівник.

Біографія Ранні роки Син моряка Влодзімежа Макловича та Беати Прейс. У нього є молодша сестра Домініка. По батьківській лінії має переважно українське походження, крім прабабусі яка була вірменкою з українською ідентичністю. Першопочатково прізвище було Моклович, в тому числі і у діда Роберта — ІзидораRobert Makłowicz: Café Museum, але полонізовані представники роду міняли його на Маклович. Рідний брат його діда — колишній бойовий референт Окружної команди УВО в СтаниславовіГоворить Підгір'я: розповідь Володимира Мокловича, колишнього бойового референта Окружної команди УВО в Станиславові та діяч ОУН в БельгіїСамостійна Україна: Independent Ukraine, Випуски 97–120 Володимир Моклович. Зі сторони матері також має польське, угорське та австрійське походження.

Випускник 5-го Загальноосвітнього ліцею імені Августа Вітковського у Кракові. У 1982–1989 роках вивчав право, а потім історію в Ягеллонському університеті.

Кар'єра У 1993–2004 роках був оглядачем «Газети Виборчої». Також співпрацював з тижневиками «Wprost» (2002–2005), «Newsweek Polska» (з 2005) та «Przekrój». Зазвичай писав свої колонки та книги разом із Пйотром Біконтом.

У 1998–2008 роках на телеканалі TVP вів популярну недільну серію репортажів «Кулінарні подорожі Роберта Макловича». З березня 2008 року по березень 2017 року вів телевізійну програму «Макловіч у подорожі» на TVP2. Крім того був екскурсоводом у кулінарному світі в програмі «Bake Off — Ale ciacho!» (у першому та другому виданнях).

16 березня 2017 року TVP розірвала співпрацю з Макловічем. Наприкінці липня 2017 року підтвердив, що вестиме програму «Makłowicz в дорозі», що транслюватиметься на каналі Food Network. Прем’єра відбулася 11 листопада 2017 року о 14:30, тоді було випущено три епізоди програми (один за одним).

Його спогади про Марека Еміновича були включені до книги, опублікованої у 2009 році «Я люблю свої вади. Марек Емінович у розповідях на сімдесятип’ятиліття».

20 жовтня 2010 року опублікував книгу під назвою «Кафе Музей», за яку отримав Літературну премію «Срібний каламар» Герменегільди Коцюбинської.

У березні 2020 року запустив оригінальний канал на YouTube, який публікує відео на кулінарну та історичну тематику.

Приватне життя Належить до католицької церкви вірменського обряду. З 1991 року одружений з кінопродюсеркою Агнешкою Маклович, до шлюбу Погода. У нього є два сини: Міколай (народився в 1992 р.) і Фердинанд (народився в 1996 р.).

Проживає у Кракові та в одному із сіл на півострові Пелєшаць у хорватській Далмації.

Нагороди та відзнаки Відзнаки

2004 рік — Срібний Хрест Заслуги.

Нагороди

2004 рік — Wiktory 2004 рік — Золотий хміль 2004 — Кулінарний Оскар 2005 — Кулінарний Оскар 2011 — Літературна премія «Срібний каламар» імені Герменегільди Коцюбинської за «Кафе Музей».

Публікації

«CK Кухня» (1995) «Листи, запечатані соусом, тобто там, де найкраще годують в Польщі». (2001 р.) (співавтор із Пйотром Біконтом) «З'їсти Краків. Суб'єктивний посібник» (2001) (співавтор зі Станіславом Манцевичем) «Діалоги язика з піднебінням» (2003) (співавтор із Пйотром Біконтом) «Prosto z pipy» (2003) (співавтор із Пйотром Біконтом, Земовітом Фалатом, Павлем Плінтою, Дарюшем Войталою) «Чи вірити платиновим блондинкам? Мова йде про ресторани та не тільки» (2004) «Календар, знайдений у бритванці» (2005) (малюнки зробив Анджей Заремба) «Кулінарні подорожі Роберта Макловича. Смак Угорщини» (Видавництво Знак, Краків 2006) «Стіл із не виламаними ногами» (2007) (співавтор з Пйотром Біконтом) «Злиття смаків. Кулінарні подорожі Роберта Макловича» (Видавництво Знак, Краків 2007) «Кафе музей» (Видавництво Чорне, Воловець 2010) «CK Кухня» оновлене видання (2015) «Далмація. Кулінарна книга» (2016).

Фільмографія актор

2008 : Лейдіс» — в ролі молодшого охоронця 2008 : Купи зараз» — в ролі професора

дублювання

2004 : «7 гномів — справжня історія» — в ролі Кнеделя 2014: Mami Fatale» — як оповідач

Коментарі

Примітки

Посилання Маклович на ходу Офіційний сайт Роберта Макловіча