Міжнародна реакція на анексію Криму Російською Федерацією є негативною (в більшості країн світу). Уряди держав різко засудили дії Російської Федерації на півострові. Держави визнають суверенітет та територіальну цілісність України або просто підтримують швидкий вихід країни з цієї кризи. Сполучені Штати Америки та Європейський Союз пригрозили санкціями Російській Федерації, а згодом ввели їх у дію та закликали Росію вийти з Кримського півострову. Росія звинуватила Сполучені Штати Америки та Європейський Союз у фінансуванні та організації революції та показово ввела санкції у відповідь.

Держави-члени ООН та спостерігачі

Колишні республіки Радянського Союзу

Вірменія: 7 березня 2014 року Президент Вірменії Саргсян Серж Азатович на засіданні Європейської народної партії в Дубліні заявив, що «Українські події викликають серйозні занепокоєння у всіх нас». Він закликав «створити всі можливі заходи для зняття напруги та знайти, за допомогою діалогу, прийнятне рішення». Під час телефонної розмови з Путіним, 19 березня, Саргсян Серж Азатович сказав, що референдум у Криму був здійснений згідно народних прав самовизначення через вільне волевиявлення. Азербайджан: Посол Азербайджану в Україні, Ейнулла Мадатлі, виразила 3 березня публічну підтримку територіальній цілісності України. Білорусь: 28 лютого 2014 року Міністерство закордонних справ Білорусі виразило занепокоєння щодо подій в Україні.Belarus Foreign Ministry: It is important to preserve the territorial integrity of Ukraine . UNIAN 28 February 2014. 5 березня Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про підтримку територіальної цілісності України. 19 березня 2014 року, Міністерство закордонних справ опублікувало іншу заяву. 23 березня президент Олександр Лукашенко назвав Крим, де-факто, частиною Росії, але зазначив, що «Україна повинна залишатися цілісною, неподільною, позаблоковою державою». Естонія: 1 березня 2014 року Міністр закордонних справ Естонії, Урмас Пает, заявив, що «рішення Російської державної думи про легалізацію використання військ в Україні є однозначною загрозою для українського суверенітету та територіальної цілісності», та що російські «мілітарні погрози та дії проти України повинні припинитись». Він закликав українське керівництво зменшити напругу та відновити суспільну єдність. Естонський президент, Тоомас Гендрік Ільвес, заявив, що «невиконання статей Будапештського меморандуму може мати далекосяжні наслідки для майбутніх поколінь. Я не знаю, яка країна в майбутньому здасть свою ядерну зброю в обмін на гарантування безпеки». Грузія: 1 березня 2014 року, Президент Грузії Георгій Теймуразович Маргвелашвілі закликав міжнародну спільноту «не дозволити розпочати новий конфлікт у Європі та використати всі доступні методи для запобігання можливої агресії та збереження суверенітету і територіальної цілісності України». 6 березня Парламент Грузії прийняв резолюцію про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та рішуче засудив силові дії проти суверенітету України, які здійснює Російська Федерація, а також всі інші дії, що здійснюються з порушенням основних принципів міжнародного права. У резолюції наголошується, що «нещодавні агресивні дії Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, які здійснені за допомогою військових частин на території України, є порушенням положень двосторонніх угод та містять загрозу масштабної військової агресії. Це свідчить не тільки про серйозну загрозу для дружньої України, але й для Грузії та Європи в цілому». 11 березня Президент Грузії заявив, що «непокараність Російської Федерації у 2008 році за військову інвазію в Грузію, дозволила Москві думати і про захоплення Криму». Казахстан: 3 березня Міністерство закордонних справ Казахстану заявило, що Казахстан глибоко стурбований теперішньою ситуацією в Україні. У заяві закликано всі сторони відмовитися від використання військових сил та вирішити кризу шляхом переговорів, «заснованих на повазі до основних принципів міжнародного права». Проте президент Казахстану, Токаєв Касим-Жомарт Кемельович, який перейняв владу від Назарбаєва Нурсултана Абішовича у 2019 році, сказав, під час візиту в Німеччині, що Крим не анексований, а краще використовувати слово «приєднаний», що викликало згодом осуд МЗС України. Киргизстан: Киргизстан визнав тимчасовий український уряд легітимним та висловив стурбованість кризою в країні. Також Киргизстан засудив будь-яку діяльність, спрямовану на дестабілізацію ситуації в Україні. 16 березня Міністр закордонних справ Киргизстану виклав іншу заяву в якій «Республіка Киргизстан, як і раніше, притримується позиції, що нерозважні дії та корупція попередньої української влади призвели до теперішньої кризи та смертей десятків невинних людей. У той же час, результати референдуму в Криму, 16 березня цього року, представляють волю абсолютної більшості населення Автономної Республіки. Це є об'єктивна реальність, незважаючи на полярні оцінки, які були дані референдуму». Латвія: Президент Латвії, спікер парламенту, Прем'єр-міністр та Міністр закордонних справ опублікували загальну заяву, в якій вказано, що «Латвія рішуче стоїть за підтримку територіальної цілісності України та вважає, що будь-які заходи, які спрямовані на розділення українського суспільства та будуть піддавати сумніву територіальну цілісність України мають бути засуджені якнайшвидше». Міністр закордонних справ Латвії, Едгар Рінкевичс, сказав, що «Кримський сценарій нагадує окупацію Радянським Союзом Балтійських держав у 1940 році. Історія повторюється. Вперше як трагедія, вдруге як фарс». 28 серпня 2014 року Міністерство закордонних справ опублікувало заяву в якій «Латвія засуджує інвазію військових сил Російської Федерації на територію України. Це репрезентує відкриту агресію, яка здійснена проти суверенітету і територіальної цілісності України та підриває фундаментальні принципи міжнародного права». Литва: 28 лютого 2014 року Міністерство закордонних справ Литви повідомило, що вони викликали посла Росії в Литві для роз'яснення ситуації в Україні. Президент Литви, Даля́ Грибауска́йте сказала, що Росія є небезпечною: «Після України буде Молдова, а після Молдови будуть інші країни. Росія намагається перемалювати кордони Європи після Другої світової війни».Ministry of Foreign Affairs of Lithuania called the Russia's ambassador to talk about Crimea . UNIAN. 28 February 2014. Молдова: 2 березня 2014 року Президент Молдови, Ніколае Тімо́фті, заявив, що «Молдова підкреслює важливість зберігання українського суверенітету і територіальної цілісності та недопускання порушення принципів міжнародного права». Узбекистан: Міністерство закордонних справ Узбекистану виклало заяву, в якій говориться, що російські дії в Криму «становлять реальні загрози для суверенітету та територіальної цілісності країни» та «викликають сильну тривогу та занепокоєння в Узбекистані».

Інші держави Афганістан: Президент Хамід Карзай зробив наступну заяву: «Ми поважаємо рішення людей в Криму, яке було зроблене на нещодавньому референдумі. Це свідчить про те, що Крим є частиною Російської Федерації». Албанія: 3 березня 2014 року в заяві Міністерства закордонних справ Албанії засуджувалася військова інтервенція Російської Федерації в Україну. Дії Росії показують зневагу до норм міжнародного права та територіального суверенітету та цілісності України.Statement of the Ministry of Foreign Affairs on the latest developments in Ukraine , Ministry of Foreign Affairs, 2014-03-03 Аргентина: 15 березня 2014 року представник Аргентини в Раді Безпеки ООН, Марія Персеваль, проголосувала за внесену США резолюцію, яка засуджує референдум 16 березня. Згодом Персеваль сказала, що підтримала резолюцію, оскільки вона затверджувала принцип територіальної цілісності та сприяла конструктивному діалогу заради мирного врегулювання ситуації із залученням всіх політичних суб'єктів конфлікту. Закликаючи утриматись від дій, які гальмуватимуть такі рішення, Персеваль водночас наголосила на тому, що «українці повинні вирішувати свої політичні кризи самостійно. Рада не повинна була давати характеристику ситуації, а першочергово підтримати мир та безпеку у світі. Аргентина сподівається, що всі країни будуть дотримуватися принципу невтручання в справи іншої держави». 19 березня під час прес конференції в Парижі, Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер, звинуватила Західний світ у подвійних стандартах, які проявилися у засудженні референдуму в Криму, але підтримки референдуму на Фолклендських Островах (заморська територія Сполученого Королівства на яку претендує Аргентина, проте на проведеному референдумі у 2013 році фолклендці проголосували за подальше перебування під британською короною). Президент Путін пізніше висловив свою вдячність Фернандес за її підтримку. Аргентина утрималась при голосуванні за «Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України». Австралія: 2 березня 2014 року Прем'єр-міністр Тоні Ебботт заявив, що російські дії в Україні були «по своїй суті…не дружніми та сусідськими і Росія повинна забратись звідти». Прем'єр-міністр 3 березня повідомив Палаті представників Австралії що «Росія повинна забратись та вивести свої сили з України, щоб народ країни мав можливість самостійно визначити своє майбутнє». Австралійський уряд скасував заплановану поїздку до Росії Міністра торгівлі Ендрю Робба. Боснія та Герцеговина: 2 березня 2014 року Міністр закордонних справ Златко Лагумджія закликав «негайно знизити напруженість заради підтримки миру, безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України як повноцінного члена ООН». Також Лагумджія сказав, що «суверенна Україна та її народ мають право визначити власне майбутнє мирним шляхом та шляхом демократичного діалогу, що гарантуватиме стабільність, а міжнародна спільнота має обов'язок підтримувати це». Болгарія: 1 березня 2014 року Президент Болгарії Росен Плевнелієв написав у своїй заяві, що "«Болгарія за збереження суверенітету, територіальної цілісності та демократичного майбутнього України». Президент також сказав, що перебування іноземних сил та їхня самовільна діяльність на території суверенної держави «викликає серйозне занепокоєння» та закликав припинити жодні провокаційні дії, що можуть призвести до «непоправних наслідків не тільки в регіоні, але й у світі загалом». У пізнішій заяві того ж дня, після того як Російський парламент дозволив використання російських збройних сил у Криму, Президент Плевнелієв повторив, що «єдине довготривале вирішення проблеми може бути досягнуто мирним способом і якщо це буде гарантувати територіальну цілісність та суверенітет України» та що «використання військових сил для окупації іноземних територій є порушенням законів міжнародного права». Президент також закликав Раду Безпеки ООН та країн-поручителів Будапештського Меморандуму забезпечити мирне вирішення проблеми та уникнути подальшої ескалації конфлікту. На закінчення, Президент Плевнелієв сказав, що «народ України повинен самостійно вирішити яким буде їхнє майбутнє та зробити це демократичним шляхом».