Фрідріх Оскар Руге (; 24 грудня 1894, Лейпциг — 3 липня 1985, Тюбінген) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал крігсмаріне і бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія 1 квітня 1914 року вступив у кайзерліхмаріне. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Герта». Учасник Першої світової війни, служив на лінійному кораблі «Лотарингія» (серпень-вересень 1914), важкому крейсері «Герта» (вересень-листопад 1914), лінійному кораблі «Ельзас» (24 грудня 1914 — 30 листопада 1915), з травня 1916 року — на міноносцях.

22 червня 1919 року інтернований. У січні 1920 року повернувся на батьківщину і зарахований у рейхсмаріне. Служив в штабах, на тендерах, в частинах берегової оборони. Закінчив Вище технічне училище в Берліні (1926). З 11 жовтня 1926 року — командир тральщика М-136. 2 жовтня 1928 року переведений в торпедну інспекцію. З 29 вересня 1932 року — командир 1-ї напівфлотилії тральщиків. З 30 вересня 1934 року — офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее». З 1 червня 1937 року — керівник тральщиків.

З початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року призначений керівником тральщиків «Схід», з 15 жовтня 1939 року — «Захід». Під час операції «Везерюбунг» командував 10-й бойовою групою. З 17 лютого 1941 року — керівник оборони на Заході, одночасно з 12 по 21 травня 1943 року очолював спеціальний штаб ВМС в Тунісі. З 22 травня по 12 серпня 1943 року — начальник командування ВМС в Італії, а 10 листопада 1943 року призначений представником ВМС при командувачі групою армій «B». З 1 листопада 1944 року — начальник Конструкторського управління ОКМ. 9 травня 1945 року здався союзникам. 30 листопада 1946 року звільнений.

У 1949-52 роках — член військово-морського історичного товариства в Бремергафені. Брав активну участь у відтворенні ВМФ ФРН. З 1 березня 1956 вступив у ВМС і 5 березня призначений начальником Військово-морського управління Міністерства оборони. З 1 червня 1957 року — інспектор ВМС. 30 вересня 1961 року вийшов у відставку.

Сім'я В 1920 році одружився з дочкою лікаря Рут Греф (1897—1967). В шлюбі народились 4 дітей (Рут була нагороджена Почесним хрестом німецької матері в бронзі).

Звання Морський кадет (1 квітня 1914) Лейтенант-цур-зее (13 липня 1916) Обер-лейтенант-цур-зее (28 вересня 1920) Капітан-лейтенант (1 жовтня 1925) Корветтен-капітан (1 квітня 1933) Фрегаттен-капітан (1 січня 1937) Капітан-цур-зее (1 вересня 1939) Контр-адмірал (1 лютого 1942) Віце-адмірал (1 квітня 1943) Віце-адмірал (1 березня 1956)

Нагороди Залізний хрест 2-го класу (26 серпня 1917) 1-го класу (2 березня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Німецький Олімпійський знак 2-го класу (21 грудня 1936) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 вересня 1939) 1-го класу (2 жовтня 1939) Нагрудний знак мінних тральщиків (15 лютого 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (21 жовтня 1940) Відзначений у Вермахтберіхт (16 лютого 1942) Фронтова планка флоту в бронзі Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», великий офіцерський хрест (1 червня 1958) Легіон Заслуг (США), командорський хрест (2 серпня 1961) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (28 вересня 1961) Почесний професор Тюбінгенського університету (1967) Іноземний член Королівської шведської академії морських наук (1973) Член-кореспондент Міжнародного товариства Коронеллі з глобальних досліджень

Вшанування пам'яті В Науковій бібліотеці Річленд-Сентеру є «Архів адмірала Руге».

Бібліографія Entscheidung im Pazifik. Die Ereignisse im Stillen Ozean 1941—1945. Hans Dulk, Hamburg 1951. Seemacht und Sicherheit. Eine Schicksalsfrage für alle Deutschen. Schlichtenmayer, Tübingen 1953 (3. Auflage, Bernard & Graefe, Frankfurt 1968). Der Seekrieg 1939–45. Koehler, Stuttgart 1954 (franz. 1955, amerik./engl. 1957, russ. 1957, ital. 1961). Руге Ф. Война на море, 1939—1945. — СПб.: Полигон, 2002. — ISBN 5-89173-027-8. Rommel und die Invasion. Erinnerungen. Koehler, Stuttgart 1959 (ital. 1963, franz. 1964, span. 1964). Ottern und Drachen, aber entgrätet und für Landratten genießbar. Schlichtenmayer, Tübingen 1955 (3. Auflage, Köhlers Verlagsgesellschaft, Herford 1973, ISBN 3-7822-0079-9). Politik, Militär, Bündnis. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1963. Politik und Strategie. Strategisches Denken und politisches Handeln. Herausgegeben vom Arbeitskreis für Wehrforschung. Bernard & Graefe, Frankfurt 1967. Scapa Flow 1919. Das Ende der deutschen Flotte. Buch & Welt, Klagenfurt 1969, ISBN 0-7110-0426-9 (franz. 1969, engl. 1973). Bündnisse in Vergangenheit und Gegenwart. Unter besonderer Berücksichtigung von UNO, NATO, EWG und Warschauer Pakt. Bernard & Graefe, Frankfurt 1971, ISBN 3-7637-5105-X. The Soviets as Naval Opponents, 1941—1945. Naval Institute Press, Annapolis, Maryland 1979, ISBN 978-0-870216-76-3 (dt. 1981). In vier Marinen. Lebenserinnerungen als Beitrag zur Zeitgeschichte. Bernard & Graefe, München 1979, ISBN 3-7637-5219-6. Erich Raeder zum 100. Geburtstag (mit Michael Salewski), Nachruf im «Marineforum», April 1976

Примітки

Література Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine. Band 2: L–Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2498-0, S. 189—191.