Гельмут Брук (; 16 лютого 1912, Кіттліцтребен — 25 серпня 2001, Майнлойс) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія Закінчив поліцейське училище. В 1935 році переведений в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища 1 квітня 1936 року зарахований в 1-шу групу 165-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, 1 листопада 1938 року очолив 1-шу ескадрилью.

1 травня 1939 року ескадра була переформована в 77-му ескадру пікіруючих бомбардувальників. Учасник Польської і Французької кампанії, а також битви за Англію. З 9 по 25 липня виконував обов'язки командира 1-ї групи ескадри, з 20 серпня 1940 року — командир групи. Учасник Балканської кампанії і німецько-радянської війни. З липня 1941 році воював на південній ділянці Східного фронту, брав участь у нальотах на кораблі Чорноморського флоту. В 1942 році брав участь у боях в Криму, в районі Харкова, Ростова і Керчі. З 20 лютого 1943 року — командир 77-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Відзначився під час Курської битви і боїв в районі Білгорода. 10 січня 1944 року здійснив свій 800-й бойовий виліт. З 7 грудня 1944 року — командир 51-ї ескадри підтримки сухопутних військ. В квітні 1945 року зайняв посаду генерала штурмової авіації, в обов'язки якого входили інспектування з'єднань підтримки сухопутних військ, які діяли в Північній Німеччині. Всього за час бойових дій здійснив 973 бойових вильотів.

Після війни працював у лісовому відомстві.

Звання

Лейтенант поліції Лейтенант (19 жовтня 1935) Оберлейтенант (30 вересня 1938) Гауптман (20 квітня 1941) Майор (1 березня 1943) Оберстлейтенант (1 листопада 1943) Оберст (1 червня 1944)

Нагороди

Нагрудний знак пілота (14 грудня 1936) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 15 грудня 1937) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Залізний хрест 2-го класу (13 вересня 1939) 1-го класу (21 травня 1940) Авіаційна планка бомбардувальника в бронзі в сріблі (15 травня 1941) в золоті (27 червня 1941) з підвіскою (4 грудня 1942) з підвіскою «900» Орден Заслуг (Угорщина), лицарський хрест з мечами (30 або 31 травня 1941) Орден «Доблесний авіатор», лицарський хрест (Румунія; 11 жовтня 1941) Нагрудний знак пілота (Румунія) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (4 вересня 1941) дубове листя (№ 193; 19 лютого 1943) Орден Корони короля Звоніміра 2-го класу з мечами (Хорватія, 10 квітня 1942) Німецький хрест в золоті (20 жовтня 1942) Кримський щит (15 березня 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (12 квітня 1943) Нарукавна стрічка «Крит» (28 червня 1943) Нагрудний знак пілота (Угорщина) (27 серпня 1943) Відзначений у Вермахтберіхт (3 травня 1944)

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.161-162 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки