Макс Луї Жуль Галло, також Ґалло (7 січня 1932, Ніцца — 18 липня 2017, Везон-ла-Ромен) — французький письменник, історик та політик. Член Французької академії.
Біографія Макс Галло народився 1932 року в Ніцці в незаможній сім'ї вихідців з Італії. Його батько був електриком, під час Першої світової війни служив у ВМС. За словами Макса Галло, мати з дитинства читала йому з «Божественної комедії» Данте. Спочатку Макс проходив навчання на слюсаря машин (Mécanicien-ajusteur), яке закінчив у 16-річному віці, згодом одержав диплом бакалавра математично-технічних наук. Працював техніком для радіостанції TF1. Окрім роботи, самотужки вивчав історію. З часом одержав диплом агреже з історії. А за якийсь час став доктором новітньої історії та доктором літератури.
З 1960 до 1965 рр. працював викладачем в ліцеї у Ніцці У 1965—1970 роках старший асистент в університеті Ніцци, 1970—1975 рр. доцент в Еколь Політекнік у Парижі. У видавництві Robert Laffont був редактором декількох видавничих серій, а з 1971 до 1981 рік працював оглядачем щотижневого журналу « L'Express».
До 1956 року Макс Галло був членом Французької комуністичної партії . Пізніше він підтримував соціалістичну партію; і врешті приєднався до правих центристів, підтримав кандидатуру президента Нікола Саркозі та написав декілька виступів для Саркозі після того, як 2007 року той став президентом, зокрема промову про Лазаря Понтічеллі, останнього учасника війни у Франції у Першій світовій війні.
31 травня 2007 року Галло був обраний членом Французької академії (крісло № 24). Його попередником був Жан-Франсуа Ревель . Окрім праць з історії, Галло опублікував низку біографій, наприклад, про Людовіка XIV, Розу Люксембург (1993), Шарля де Голля (1998), Наполеона (2009) та чимало романів, в яких мальовничо описав історію Франції. ПІдхід Галло до історії Франції був доволі традиційним. Для нього головним було зобразити великих людей, які творили історію.
2015 року Галло оголосив, що має хворобу Паркінсона. Галло помер 18 липня 2017 року у місті Везон-ла-Ромен у департаменті ВоклюзDaten des zentralen Sterberegisters 2017 (Textdatei; 116,9 MByte). In: Fichier des personnes décédéesTodesanzeige (фр.).
Вибрані твори Історія, історичні романи La nuit des longs couteaux, Robert Laffont, 1971 Le cortège des vainqueurs, Robert Laffont, 1972 Un pas vers la mer, Robert Laffont, 1973 L'oiseau des origines, Robert Laffont, 1974 Que sont les siècles pour la mer, Robert Laffont, 1977 Les hommes naissent tous le même jour, (Tome 1: Aurore, Tome 2: Crépuscule), Robert Lafont, 1978 Une affaire intime, Robert Laffont, 1979 France, Grasset, 1980 Un crime très ordinaire, Grasset, 1982 La demeure des puissants, Grasset, 1983 Le beau rivage, Grasset, 1985 Belle époque, Grasset, 1986 La route Napoléon, Robert Laffont, 1987 Une affaire publique, Robert Laffont, 1989 Le regard des femmes, Robert Laffont, 1991 Une femme rebelle. Vie et mort de Rosa Luxembourg, Presses de la Renaissance Paris, 1992 Les Fanatiques, Fayard, 2006 Fier d'être Français, Fayard, 2006
Біографії
Maximilien Robespierre, histoire d’une solitude, Librairie académique Perrin - collection tempus, 1968 (réédité en 2001 et 2008 sous le titre L'Homme Robespierre, histoire d’une solitude) Garibaldi, la force d’un destin, Fayard, 1982 Le Grand Jaurès, Robert Laffont, 1984 Jules Vallès, Robert Laffont, 1988 Napoléon I. : Le Chant du départ (1769-1799), Robert Laffont, 1997 II. : Le Soleil d’Austerlitz (1799-1805), Robert Laffont et, 1997 III. : L’Empereur des rois (1806-1812), Robert Laffont, 1997 IV. : L’Immortel de Sainte-Hélène (1812-1821), Robert Laffont, 1997 De Gaulle I. : L’Appel du destin (1890-1940), Robert Laffont, 1998 II. : La Solitude du combattant (1940-1946), Robert Laffont, 1998 III. : Le Premier des Français (1946-1962, Robert Laffont, 1998 IV. : La Statue du commandeur (1963-1970), Robert Laffont, 1998 Une femme rebelle : vie et mort de Rosa Luxembourg, Fayard, 2000 Victor Hugo I. : « Je suis une force qui va ! » (1802-1843), XO, 2001 II. : « Je serai celui-là ! » (1844-1885), XO, 2001 César Imperator, Éditions XO, 2003 Louis XIV I. Le Roi-Soleil, XO, 2007 II. L'Hiver du grand roi, XO, 2007 « Moi, j'écris pour agir » Vie de Voltaire, Éditions Fayard, 2008 Henri IV, un roi français, Éditions XO, 2016
Екранізації творів
1982: Boulevard des assassins — за романом Une affaire intime 1983: Au nom de tous les miens 2002: Napoleon
Примітки
Посилання