Секу́нь — село в Україні, у Дубівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 590 осіб.
Історія У 1906 році село Седлищенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 19. Дворів 98, мешканців 651.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Дубівської сільської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старовижівського району, село увійшло до складу новоутвореного Ковельського району.
Герб У зеленому щиті сидить козак у срібному одязі і червоних чоботях, який тримає золоту кобзу і супроводжується у верхніх кутах щита двома срібними лапчастими хрестами.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 652 особи, з яких 309 чоловіків та 343 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,15 % російська 0,51 % білоруська 0,34 %
Церкви Церква Св. Арх. Михайла Церква святої Параскеви (раніше Іовленська церква) з іконою, відреставрованою Т. Г. Шевченком
Персоналії
Народилися Валентин Данилюк — художник, член Національної спілки художників України Валентина Клюнтер — українська поетеса і краєзнавець. Авторка двох поетичних і двох краєзнавчих книжок. Членкиня національної спілки краєзнавців України. Дара Корній (* 1970) — українська письменниця. Петрук Василь Демидович (1921—1991) — перший на Волині Герой Радянського СоюзуКравчук П. Книга рекордів Волині. — Любешів, 2005. — С. . — ISBN 966-361-079-4..
Шевченко Тарас Григорович Село Секунь пов’язане із перебуванням тут Тараса Григоровича Шевченка. У вересні 1846 року Тарас Шевченко отримав розпорядження від Тимчасової комісії виїхати у різні місця Київської, Подільської та Волинської губерній для збору народних переказів, пісень, історичної ваги документів, оглянути і змалювати стародавні могили. З села Вербки дорога Кобзаря пролягла у Секунь. Минав жовтень 1846 року. Тоді настоятелем Свято-Михайлівської церкви, в якій зберігався старовинний образ Богоматері, був молодий священик Ілля Мусієвич. Очевидно, він попросив художника реставрувати ікону. Шевченко не просто оновив її, а домалював прикраси, характерні для української жінки. – коралі.
Галерея
Примітки
Посилання Погода в селі Секунь
Література Клюнтер В. П. «Секунська «Січ» : Історико-краєзнавчі нариси. Луцьк: Надстир'я, 2023. 208 с. — краєзнавче дослідження про боротьбу УПА проти окупаційних режимів на теренах села Секунь.