Крістін Буассон (; 8 квітня 1956, Салон-де-Прованс, Буш-дю-Рон — 21 жовтня 2024, Париж) — французька акторка театру, кіно та телебачення.
Життєпис Народилась 8 квітня 1956 року у місті Салон-де-Прованс, департамент Буш-дю-Рон, в родині льотчка-інструктора Гі Буассона і Колетт Равенштейн (1934—2020). Її дитинство пройшло у Марокко. Навчалася в ліцеї Поля Валері у Парижі, по закінченні якого почала працювати моделлю. У 1974—1977 роках вивчала акторську майстерність в паризькій Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. 1974 року виконала роль Марі-Анж в еротичній драмі Жуста Жакена «Еммануель», й з того часу успішно чередувала зйомки в кіно та на телебаченні з роботою у театрі.
В кіно співпрацювала з такими режисерами як Мікеланджело Антоніоні («Ідентифікація жінки»), Ален Роб-Гріє («Ніч, вулиця»), Філіпп Гаррель («Свобода, ніч»), Ів Буассе («Вороняче радіо»), Клод Лелюш («Буває день… Буває ніч»), Майвенн («Бал актрис») та Джонатан Деммі («Правда про Чарлі»). 1995 року зіграла Анну Ларсен у телефільмі «Добридень, смуток» за однойменним романом Франсуази Саган.
1984 року першою отримала Приз Ромі Шнайдер (за роль Маню у фільмі «Вулиця варварів»).
Крістін Буассон померла 21 жовтня 2024 року у Парижі в 68-річному віці від гіпервентиляційного синдрому .
Фільмографія
Ролі у театрі «Золоті плоди» (Наталі Саррот) (1975, реж. Claude Risac) «Марія Тюдор» (Віктор Гюго) (1977, реж. Denise Chalem) «Чайка» (А. П. Чехов) (1977, реж. П'єр Віаль) «Перікл, цар Тірський» (В. Шекспір) (1977, реж. Роже Планшон) «Антоній та Клеопатра» (В. Шекспір) (1978, реж. Роже Планшон) «Lorenzaccio» (А. де Мюссе) (1979, реж. Отомар Крейча) «Trilogie du revoir» (Бото Штраус) (1980, реж. Клод Режі) «Par les villages» (Петер Гандке) (1983, реж. Клод Режі) «Des sentiments soudains» (Жан-Луї Ліві) (1988, реж. Жан Бушо) «Андромаха» (Ж. Расін) (1989, реж. Роже Планшон) «Старі часи» (Гарольд Пінтер) (1992, реж. Самі Фрей) «Приборкання норовливої» (В. Шекспір) (1993, реж. Жером Саварі) «Демони» (Лаос Нурен) (1996, реж. Gerard Desarthe) «Прах до праху» (1998, автор та режисер Гарольд Пінтер) «Монологи вагіни» (Ів Енслер) (2001, реж. Франсуа-Луї Тіллі) «Le Collier d'Helene» (Кароль Фреше) (2002, реж. Мішель Дюмолін) «La Campagne» (Мартін Крімп) (2003, реж. Louis-Do de Lencquisaing) «Slogans pour 343 actrices» (Марія Сударева, Антуан Володін) (2005, реж. Беранжере Бонвуазен) «Viol» (Бото Штраус, за п'єсою В. Шекспіра «Тіт Андронік») (2005, реж. Люк Бонді) «Loin de Corpus Christi» (Крістоф Пелле) (2006, реж. Жак Лассаль) «Лиса співачка» (Ежен Йонеско) (2008, реж. Даніель Бенуа) «Les Soeurs cruelles» (Стефан Гері) (2008, реж. Софі Тельє) "У барі готелю «Токіо» (Теннессі Вільямс, адаптація Жана-Марі Бессе) (2011, реж. Жильбер Десво)
Примітки
Посилання