Мейлах Червоненкіс (1876, БердичівГосударственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 34. В цьому джерелі, скоріш за все, одруківка в даті народження — 1867 — після 1924) — український лікар і державний діяч, депутат Державної думи I скликання від Київської губернії.

Життєпис Походив з родини опікуна Бердичівської єврейської лікарні, приватного повіреного Рахма-Йосипа ЧервоненкісаПам'ятна книга Київської губернії на 1911 р., Відд. 5., стр. 123, Пам'ятна книга Київської губернії на 1915 р., Відд. 5., стр. 111Зберіглася перлюстраційна витяг із листа депутата Думи М. Червоненкіса — Р. Червоненкісу 25 травня 1906 р..

Випускник Білоцерківської гімназії.

У 1901 закінчив медичний факультет Київського університету, мав звання лікаря. Студентом за «Вєтровську» демонстрацію відбув ув'язнення у Київській в'язниціДержавна Дума першого скликання. Портрети, короткі біографії і характеристики депутатів. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 34.. Служив земським лікарем в Бірюченскому повіті.

Потім протягом двох років проходив додаткову медичну практику закордоном. Повернувшись до Російської імперії, працював у Саратові санітарно-епідемічним лікарем. Згодом служив завідувачем санітарного бюро. Вийшовши у відставку, очолив губернську Спілку медичного персоналу Саратовської губернії, як представник цієї спілки був членом аналогічного Всеросійського союзу. Делегат Саратовського союзу на Всеросійському з'їзді лікарів. Брав участь в Балашовському інцидентіМова йде про відомий епізод, що трапився в Балашовському повіті Саратовської губернії, коли лікарям-земцям загрожувала небезпека збоку чорносотенців, що взяли їх у облогу. На поміч до лікарів з'явився сам губернатор Столипін, що вивіз їх під ескортом «казаків» із небезпечного місця. При цьому юрба закидала земців каменями, одним із яких зачепило і Столипіна. (См. Сидоровнин Г. П. Глава III // П. А. Столыпин: Жизнь за Отечество: Жизнеописание (1862—1911). — М.: Поколение, 2007. — С. 79—149. — 720 с. — 3000 экз). Подробней Вардугин В. И. Во благо народного здравия c. 221—226..

На момент обрання до Думи мав політичну позицію «крайній лівий»Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы.  — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 175 с. або «позапартійний соціаліст».

21 квітня 1906 обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київських губернських виборчих зборів. У Думі представляв інтереси єврейського населення Київського генерал-губернаторства. Увійшов до Трудової групи. Член бюджетної комісії і комісії з розбору кореспонденції. Поставив свій підпис під законопроєктом «Про цивільну рівність», заявою про створення комісії з розробки незаконних дій посадових осіб. Вніс пропозицію про відкриття Думою їдалень для голодуючих.

У 1911—1915 — приватно практикуючий лікар і голова Товариства допомоги бідним євреям в БердичевіПам'ятна книга Кївської губернії на 1911 р., Відд. 5., стор. 124, Пам'ятна книга Кївської губернії на 1915 р., Відд. 5., стор. 112. Під час Першої світової війни служив молодшим лікарем 20-го піхотного Галицького полку, за відзнаки у боях 8 грудня 1914 нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня («Р» № 1283, 1915).

У 1916 — вільнопрактикуючий лікар в Бердичеві та КиєвіРосійський медичний список на 1916 рік. стор. 521. У вересні 1918 скоріш за все знаходився в Києві.

Станом на 1 січня 1924 Мейлах Червоненкіс — санітарний лікар, помічник обласного лікаря Водно-санітарного управління в Ростові-на-ДонуРосійський медичний список на 1925 рік. стор. 739.

Ймовірно, родина або її частина вкінці 1920-х — напочатку 1930-х виїхала закордон, так як молодший син Червоненкіса в 1935 закінчив . В тому ж році син повернувся з еміґрації і працював інженером у Гідроенергопроєкті в МосквіЯков Михайлович Червоненкис [Некролог] // Электрические станции, 1971, № 6 с. 94..

Подальша доля Мейлаха Червоненкіса і дата його смерті невідомі.

Примітки