Церква Покрови Пресвятої Богородиці — церква в селі Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області України, що в 16 км від міста Новгорода-Сіверського. Церква була побудована за ініціативи і на кошти гетьмана України Івана Мазепи в 1708 році. Як встановила комісія, створена 1709 р. шведським королем Карлом ХІІ щодо спадку гетьмана Івана Мазепи, він надав на будівництво «монастирської церкви в Дігтярах – 15000 золотих» Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури".//Розбудова церков, монастирів. Дегтярівка. Видавничий дім «Києво — Могилянська академія». — 2005. — Стор. 140

Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи. Мазепа. Збірник. Варшава. 1938. Т. 1. с. 131. Пам'ятник архітектури епохи українського бароко.

Історія церкви

Церква була побудована з цегли і мала п'ять куполів. Храм відносився до юрисдикції Спасо-Преображенського монастиря в Новгород-Сіверську. Український історик С. В. Рклицький так описує церкву в часописі «Кіевская старина» (№ 6, 1900 р.): «Особняком от села, на высокой горе стоит Дегтяревская церковь в честь Покрова Пресв. Богородицы…Это что-то мощное, крепкое, вековое, возникшее в те далекие годы, когда подобные сооружения не строила, а именно „созидала“, …., руками своих же доморощенных мастеров-плотников, мастеров-каменщиков малороссийская знать того времени…Архитектурной своей (форма креста, пятиглавая, сжатая с боков и как-бы стремящаяся в высь с большими куполами удлиненной луковицы) она во многом напоминает Новгород-Северский Успенский собор до его переделки в конце 70-х или начале 80-х годов. Дегтяревская церковь — это тот же Новгород-Северский собор, только не так широко задуманый, более суженный со всех четырех сторон» .

Також церкві приписувалося значення стратегічної обсерваторії за часів гетьманування І. Мазепи. Вважалося, що церкву видно з Батурина і Стародуба, і в переломний для Мазепи 1708 р. ця церква слугувала місцем подачі сигналів: на її куполі у визначений час з'являлися та зникали певні умовні знаки. Гетьман, знаходячись у своїй резиденції — Батурині, мав можливість знати, що відбувається не тільки в Стародубському полку, а й в місті Стародубі….

У другій половині ХІХ ст. чотири малі глави (купола) Покровської церкви отримали нові московські цибулясті бані замість видовжених українських барокових. У цілому церква зберегла свої первісні форми, але приход не спромігся спорудити біля неї дзвіниці.

За страховим описом від 30 червня 1910 р., кам’яна Покровська церква в селі Дігтярівка 2-го благочинного округу Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії була покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви становила 12 сажнів (25,3 м), ширина – 12 саж. (25,3 м), висота до верху карниза – 13 саж. (27,4). Іконостас мав довжину 25 арш. (17,8 м), висоту – 30 арш. (21,3 м). На церкві була одна велика та чотири малих глави, по фасадах йшло 64 великих вікна, троє зовнішніх, стулкових, обшитих залізом дверей та одні внутрішні двері. Храм не опалювався. «Церковь по народному преданию построена при гетмане Иване Мазепе» .

У Покровській церкві зберігалася чудотворна Дігтярівська ікона Богоматері з Предвічним Немовлям. Ікона вшановувалася в межах всієї Чернігівської єпархії. Щороку у 10-у п’ятницю після Пасхи відбувалося «весьма значительное стечение народа к иконе Богоматери» .Ікона Богоматері в кіоті розміщувалась над царськими вратами. Вона була прикрашена карбованими срібними, визолоченими шатами (дорогоцінними оздобленнями), виготовленими коштом гетьмана Івана Мазепи. Підтвердженням тому був «курч» – герб Мазепи, розташований на шатах внизу кіота . Зверху на шатах був зображений Бог Отець, по боках Іоанн Хреститель і Архангел Михаїл, Шати до Дігтярівської ікони Божої Матері сьогодні зберігаються в експозиції Скарбниці Національного музею історії України — філії Національного музею історії України .

Після жовтневого перевороту радянська влада розкрала ікони Покровської церкви. У 1930 р. церкву оглянув мистецтвознавець Павло Жолтовський (1904–1986). Невдовзі церква була закрита більшовиками. Під час Другої світової війни церква використовувалась німцями як спостережний пункт, і її у центральний та східний куполи були дещо пошкоджені снарядами .

У 1954 р. Покровську церкву дослідили київські реставратори та розробили проєкт її відновлення. У 1963 р. за ініціативи незмінного (з 1945 р.) голови місцевого колгоспу «Жовтень», уродженця Дігтярівки, Героя Соціалістичної Праці (з 1958 р.) Нестора Олександровича Школьного (1902–1969) відбулася ганебна руйнація церкви. На гору видерлися трактори і за командою голови колгоспу оточили церкву, накинули на куполи сталеві троси й всією потугою взялися розтягувати стіни церкви. Проте вона встояла. Її не наважилися підірвати динамітом з причини можливого зсунення Дігтярівської гори на колгоспу контору.

У 1999 р. Покровську церкву включили до Переліку визначних пам’яток історії та культури України. У 2009 р.і почалися реставраційні роботи, під час яких було відновлено один з приділів церкви, але через припинення фінансування відреставрована частина не була навіть накрита надійним дахом . Наразі реставраційні роботи призупинено.

У січні 2021 р. предстоятель православної церкви України митрополит Епіфаній повідомив, що ПЦУ відновлює реставраційні роботи в церкві Покрови Пресвятої Богородиці та планує їх довести до логічного завершення .

На кінець 2021 року споруда знаходиться в аварійному стані. За інформацією Чернігівської ОДА, ресурси на реставрацію храму на 2021 та 2022 роки не заплановані. Громадські активісти ініціювали збір коштів через благодійний фонд на порятунок відреставрованої, але занедбаної частини церкви, для чого планують зібрати 140 тисяч гривень, а також ініціювали звернення до Чернігівської ОДА та Новгород-Сіверської влади з приводу підготовки науково-проєктної документації на протиаварійні роботи для отримання акту поточного стану і визначення пріоритетності робіт .

Станом на 2022 р. було завершено реставрацію одного з чотирьох бокових приділів, споруджено надійний дах (рис. 9). Фінансування здійснювалося завдяки зусиллям священника церкви В’ячеслава Павленка (ПЦУ) та пожертвам віруючих. У 2023 р. Православна церква України оголосила що має намір залучити благодійний фонд Івана Мазепи, створений в 2022 році для відбудови церквиУ ПЦУ взялись за відбудову унікального храму, зведеного коштом Івана Мазепи.

Покровська церква є пам’яткою національного значення (охорон. № 3504).

Значення церкви в історії

За відомостями дослідника гетьманства Мазепи — Сергія Павленка, в цій церкві гетьман Мазепа молився напередодні прийняття рішення про перехід на сторону короля Карла ХІІ проти Московського царства у Північній війні. Саме звідси, 30 жовтня 1708 року, Іван Мазепа відправив лист Стародубському полковнику Івану Скоропадському про необхідність проведення дій, спрямованих проти московського царя Петра І. Новгород-сіверські краєзнавці встановили в найкрасивішому місці на горці перед в’їздом в Дігтярівку, праворуч дороги з села Гірки, пам'ятний знак щодо зустрічі гетьмана Мазепи і короля Карла ХІІ

Див. також Церковна діяльність Івана Мазепи Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Примітки

Література Павленко С. Іван Мазепа як Будівничий української культури «. Видавничий дім» Києво — Могилянська академія ". — 2005.

Посилання Мандруємо Україною. Дігтярівка